Колишній прем'єр-міністр України Микола Азаров, який нині переховується в Росії разом із Віктором Януковичем та його оточенням, знову опинився в центрі скандалу через абсурдні заяви. В інтерв’ю російському пропагандистському каналу «Перший Севастопольський» він озвучив вигаданий «факт» про смерть класика чеської літератури Ярослава Гашека. На це звернув увагу голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, передає «Главком».

«Переказувати весь маразм немає сенсу – усе за шаблоном. Але один «факт» таки вразив. За словами Азарова, знаменитого чеського письменника Ярослава Гашека (нагадаю, він помер природною смертю ще 1923 року) зарубали на очах у сім’ї сокирою «бандерівці»», – зазначив Чубаров.

Цей «факт» не витримує жодної критики. На момент смерті Гашека майбутній провідник ОУН Степан Бандера мав лише 14 років. 

У коментарях під дописом користувачі припустили, що Азаров, якого нещодавно проголосили «академіком Російської академії наук», імовірно, сплутав Ярослава Гашека з Ярославом Галаном – радянським письменником, убитим у Львові 1949 року. Проте і ця історія, як наголошують дослідники, була частиною радянської інформаційно-психологічної операції.

Згідно з архівними даними, 24 жовтня 1949 року Галана було знайдено вбитим у власній квартирі. Наступного дня Микита Хрущов повідомив Йосипу Сталіну про злочин, наголосивши, що вбивство скоєне нібито «національною гуцульською сокиркою».

Винними у вбивстві назвали двох підлітків – 18-річного студента-семінариста Іларія Лукашевича та 17-річного Михайла Стахуру, вихідця з баптистської родини. Слідство стверджувало, що мотивом була антирелігійна та антинаціоналістична діяльність Галана.

Цей випадок став приводом для масштабної операції з пошуку та знищення головного командира УПА Романа Шухевича, якого радянська влада вважала організатором вбивства Галана.

Втім, як раніше повідомляло Радіо Свобода, у 2002 році в Ужгороді вийшла книжка «Вбивство на замовлення: хто ж організував вбивство Ярослава Галана?» Її авторами стали кандидат юридичних наук, професор кафедри кримінального права та кримінального процесу Національної академії СБУ Олександр Бантишев і тодішній декан юридичного факультету Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права, кандидат юридичних наук, генерал-майор у відставці Арзен Ухаль.

Обидва автори були колишніми співробітниками радянських органів держбезпеки й мали доступ до ще засекречених на той час матеріалів справи про вбивство письменника.

У своїй праці вони виклали кілька альтернативних версій щодо обставин убивства Галана. Зокрема, за однією з них, замах могли здійснити співробітники спецпідрозділів МДБ, а Лукашевич і Стахура були підібрані як зручні фігури для подальшої пропагандистської кампанії. Один із них був сином греко-католицького священника, інший – учасником підпілля.

Інша версія передбачає, що справжні виконавці злочину могли й справді бути тими, кого заарештували, однак наказ їм могли передати через підставну агентуру, пов’язану з Москвою.

Автори наголошують, що українське підпілля зазвичай уникало такого роду публічних убивств, оскільки вони могли дискредитувати визвольний рух і спричинити масові репресії. Тим більше, що на той момент УПА вже мала значний бойовий досвід, і навряд чи вдалася б до такої дилетантської акції руками непідготовлених юнаків.

Дослідники також звернули увагу на підозрілий збіг: напередодні вбивства органи безпеки зняли з Галана охорону й вилучили в нього особисту зброю.