В Україні склали свіжий рейтинг банків. Кому довіряють свої кошти українці? Чи важко оформити іпотеку в Україні? Яким загалом є стан банківської системи країни?

Де українці тримають понад трильйон гривень

За інформацією НБУ, українці зберігають в банках 1,228 трлн грн. Йдеться про фізичних осіб. З січня 2025 р. ця сума зросла на 11,5 млрд грн.

Найбільше коштів українці тримають в таких банках: “Приватбанк” (444,1 млрд грн); “Ощадбанк” (210,2 млрд грн); “Універсал Банк” (84,5 млрд грн); “Райффайзен Банк” (71,8 млрд грн); ПУМБ (56,2 млрд грн); “УкрСиббанк” (48,9 млрд грн).

Як бачимо, перші дві позиції в рейтингу займають державні банки.

В НБУ додають, що станом на 1 квітня 2025 р. в Україні працювало 60 банків. На сьогодні статус державних мають 7 банків. Крім “Приватбанку” та “Ощадбанку” до цього переліку також входять “Укрексімбанк”, “Укргазбанк”, “Сенс Банк”, “Перший інвестиційний банк” та “Мотор-Банк”. Нагадаємо, що три останніх банки держава націоналізувала у 2023 та 2024 рр.

Відновився попит на комерційну іпотеку

Обмеження програми “єОселя” на придбання старого житла активізувало попит на відповідну іпотеку на комерційних умовах.

До листопада 2024 р. близько 70% кредитів у межах державної програми “єОселя” видавалися на вторинному ринку.

“З листопада “єОселя” змінила умови і дуже суттєво обмежила можливість кредитування нерухомості на вторинному ринку. Там залишилися тільки декілька категорій, а основна частина клієнтів може отримати кредити лише на готове житло віком до трьох років після введення в експлуатацію”, – розповів директор департаменту роздрібного бізнесу банку “ Глобус ”  Дмитро Замотаєв під час круглого столу, організованого “Фінансовим клубом”.

Це відродило попит на ринкову іпотеку.

За словами Замотаєва, зараз клієнти, які бажають придбати нерухомість на вторинному ринку і вже не проходять по “єОселі”, змушені шукати варіанти кредитування на комерційних умовах.

Наразі лідерами ринку житла є західні регіони України.

“Наразі найбільше іпотечних кредитів видається в Києві та Київській області. Серед регіонів лідирують західні обласні центри: Львів, Луцьк, Рівне, Вінниця, Івано-Франківськ. Також досить активна Одеса. А от у центрі та на сході України кількість кредитів поки що мінімальна”, – сказав член правління, директор з роздрібного бізнесу “ Скай Банку ”  Володимир Чорненький .

Водночас, на думку експерта, західні регіони будуть лідерами ринку житла лише до кінця війни. Після завершення бойових дій попит на житло почне переходитиіз західних областей на схід і південь.

Банкір очікує, що після закінчення активних бойових дій видача кредитів зміститься в бік міст, які найбільше постраждали.

Він також звернув увагу на цінову ситуацію на ринку житла. За його словами, сьогодні квадратний метр в Ужгороді вже коштує дорожче, ніж у Києві. Це виглядає дещо абсурдно, і в майбутньому ми, ймовірно, побачимо зворотну динаміку цін.

Що може знизити ставки за іпотекою?

Українські страхові компанії нещодавно почали пропонувати страхування воєнних ризиків.

“Лише останніми місяцями кілька страхових компаній вийшли з такою послугою. Вона має дуже обмежений характер: страхування із певними лімітами, зокрема по розміру відповідальності, і з обмеженнями щодо кількості регіонів”, – розповів Чорненький.

Запровадження державного страхування воєнних ризиків стало б ключовим кроком для зниження ставок за іпотекою та залучення іноземних інвесторів.

“На розгляді вже є законопроєкт про страхування воєнних ризиків як обов’язкової умови для іпотечних кредитів. Окрім ризику платоспроможності позичальника, банки несуть ризик знищення або пошкодження житла, яке є предметом забезпечення, а також загибелі чи інвалідності позичальника внаслідок війни. Це знижує апетит до ризику і стримує іноземні банки від входу на наш іпотечний ринок”, – зазначила директорка з розвитку іпотечного кредитування “ Сенс Банку ”  Орися Юзвишин в коментарі “Фінансовому клубу”.

Прогнози щодо розвитку іпотеки

Банкіри прогнозують, що через три роки кількість іпотечних кредитів зросте до 100 тис. на рік.

“Прогнози передбачають близько 50-100 тис. іпотечних кредитів у перспективі трьох років. Тобто ми поступово почнемо виходити на обсяги, які мають наші найближчі сусіди”, – зазначив Чорненький.

Потенційний попит на іпотеку вже перевищує доступне фінансування в кілька разів.

За словами Юзвишин, черга на “єОселю” в банках становить близько 5 млрд грн щомісяця, тоді як видається до 1 млрд. Це наш реальний потенціал – це вже опрацьовані кредити, готові до видачі. Тобто ми можемо говорити про зростання щонайменше в три-чотири рази. На рік ми могли б виходити не на 20 млрд грн, а на всі 100 млрд грн. Питання лише в доступності ресурсів для видачі кредитів під ставку, адекватну доходам домогосподарств.

За словами Замотаєва, зараз активно напрацьовується нова схема з компенсаційною ставкою, яка має бути запущена восени. І ми зможемо виходити на 2026 р. із доволі амбітними планами щодо приросту саме іпотечного портфеля.

Банківська система працює стабільно

Загалом станом на травень 2025 р. банківська система України демонструє стабільність і поступове відновлення, попри виклики, спричинені війною та економічною невизначеністю.

Банки активно нарощують кредитування як бізнесу, так і населення. Чистий гривневий кредитний портфель бізнесу зріс на 9,5% за квартал і на 28,4% у річному вимірі. Особливо активне кредитування спостерігається в агросекторі, будівництві, машинобудуванні та оптовій торгівлі. Кредити фізичним особам зросли на 6,7% за квартал і на 35,9% за рік. Це свідчить про зростання довіри до банківської системи та її здатність підтримувати економіку.

Своєю чергою, НБУ відновив повноцінну оцінку стійкості банківської системи після чотирирічної перерви. У 2025 р. заплановано стрес-тестування 21 найбільшого банку, що охоплюють понад 90% активів сектору. Оцінка включає перевірку якості активів незалежними аудиторами, екстраполяцію результатів та стрес-тестування за різними макроекономічними сценаріями.

Якість кредитного портфеля покращується. Частка непрацюючих кредитів (NPL) у населення знижується швидше, ніж у бізнесу, завдяки списанню проблемних боргів та зростанню обсягів нових кредитів. Це свідчить про ефективну роботу банків у сфері управління ризиками.

Крім того, банківський сектор активно впроваджує нові технології, зокрема штучний інтелект та автоматизацію процесів. Це сприяє підвищенню ефективності обслуговування клієнтів та боротьбі з шахрайством. Також, банки розробляють рішення, що дозволяють інвестувати пересічним громадянам у смартфоні, включаючи інвестиції в криптовалюти.

Прогнози на майбутнє наразі теж непогані. Зокрема, очікується, що наприкінці 2025 р. інфляція сповільниться до 8,4%, а у 2026 р. – до цілі 5%. Цьому сприятимуть заходи процентної політики НБУ та стійкість валютного ринку.

Вікторія Хаджирадєва