Держекоінспекція б'є на сполох: "швидка мода" перетворює нашу планету на смітник, спустошує водні ресурси та забруднює океани мікропластиком. Дізнайтеся, чому ваша улюблена Zara чи H&M – це не лише стильно, а й смертельно небезпечно для довкілля, та що кожен з нас може зробити, аби зупинити цю катастрофу!

"Швидка мода" – що це таке і чому це проблема?

У сучасному світі бренди на кшталт Zara, H&M та Shein диктують свої правила: нові колекції з'являються мало не щодня, спокушаючи нас постійно купувати щось нове і дешеве. Це явище називається "швидкою модою". Її суть – у масовому виробництві недорогого одягу з дуже коротким терміном служби. Заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба попереджає: це призводить до надвиробництва, знецінення одягу та величезного зростання кількості текстильних відходів, які просто заполоняють нашу планету.

Прихована ціна стилю: Екологічний жах "швидкої моди"

Екологічний слід "швидкої моди" просто вражає своїми масштабами. Ось лише кілька шокуючих фактів:

• Забруднення повітря: Індустрія моди відповідає за 10% глобальних викидів вуглекислого газу – це більше, ніж авіація та морські перевезення разом узяті! Якщо ця тенденція збережеться, до 2030 року ці викиди можуть зрости на 50%.
• Водна криза: Щоб виготовити всього одну бавовняну футболку, потрібно близько 2700 літрів води – це стільки ж, скільки людина споживає за три роки! Загалом, індустрія моди щороку поглинає 93 мільярди кубометрів води, що становить 4% від усього світового водоспоживання. А 20% усіх промислових стічних вод у світі припадає саме на текстильне виробництво.
• Мікропластикове цунамі: Синтетичні тканини, з яких часто шиють дешевий одяг (наприклад, поліестер), під час звичайного прання виділяють мікропластик. Одне прання може вивільнити до 700 000 мікроволокон, які потім потрапляють у водойми та океани. Вражаюче, але ці мікроволокна становлять 35% усіх мікропластиків у морських екосистемах, отруюючи флору і фауну.

Темна сторона блиску: Соціальна ціна модних трендів

"Швидка мода" має не лише екологічну, а й жахливу соціальну ціну. Часто вона ґрунтується на експлуатації праці в країнах, що розвиваються, де працівники отримують мізерну зарплату і працюють в небезпечних умовах. Яскравим прикладом цього є трагедія 2013 року в Бангладеш, коли обвалився будинок Рана Плаза, де розміщувалися швейні фабрики. Тоді загинуло 1132 людини. Ця катастрофа стала жахливим нагадуванням про небезпеку та неетичність умов праці в індустрії швидкої моди.

Що робити? Ваш шанс врятувати планету (і гаманець!)

Хороша новина полягає в тому, що кожен з нас може змінити ситуацію. Ось що радить Дмитро Заруба :

• Усвідомлене споживання:
• Купуйте якісний одяг: Краще інвестувати в речі, які слугуватимуть довше, ніж постійно купувати дешеві одноразові вироби.
• Обирайте натуральні матеріали: Наприклад, лляний костюм – це екологічно чистий та дихаючий варіант.
• Підтримуйте місцевих виробників: Це зменшує "вуглецевий слід" від транспортування.
• Повторне використання та переробка:
• Вінтаж: Даруйте одягу друге життя, купуючи або обмінюючись вінтажними речами.
• Ремонт та апсайклінг: Відновлюйте старі речі або створюйте з них щось нове та унікальне.
• Підтримуйте сталі (екологічно відповідальні) бренди: Обирайте компанії, які дбають про довкілля та дотримуються етичних стандартів виробництва.