За десятиліття існування електронних петицій у Києві, найактивніше збирали голоси киян звернення щодо статусу церков Московського патріархату та вимоги перейменувати вулиці на честь полеглих героїв. Саме останні найшвидше збирали необхідну кількість голосів. Також кияни активно використовували цей інструмент для захисту зелених зон, культурної спадщини та археологічних пам'яток столиці. Такі результати дослідження, проведеного громадською ініціативою «Голка» та «Центром розвитку інновацій» напередодні Дня Києва, в рамках спецпроєктів «Києве мій» та «Народний порядок денний», інформує «Главком». 

Коли розпочалась боротьба з московськими попами за допомогою петицій?

Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів нагадала, що у 2015 році киянин Олексій Кононенко закликав владу столиці перевести Лавру у підпорядкування київського патріархату, петиція стрімко набрала голоси та через кілька днів з’явилися дві контр-петиції. Їх подали Сергій Крюков та колишній проросійських народний депутат Волга Василь, який очолював нині вже заборонену партію «Союз лівих сил». Десять років тому, попри те, що тривала російсько-українська війна, по суті проросійські петиції мали серйозну підтримку киян. Однак жодну з цих петицій влада Києва не підтримала, зауважила Федорів. За її словами всім авторам петицій тоді повідомили, що Лавра перебуває у державній власності.

«Згодом В’ячеслав Толпига подав петицію, аби знесли МАФ московських попів на Десятинній поблизу Національного музею історії. По суті цю ідею втілили в життя лише рік тому», – додала голова громадської ініціативи «Голка»

Також у дослідженні повідомляється, що до десяти найпопулярніших за кількістю голосів киян петицій увійшли ті, які закликали захистити Поштову площу та сквер Небесної Сотні.

У дослідженні зазначається, що найшвидше збирали голоси петиції, які стосуються перейменування вулиць на честь загиблих героїв. Так, петиція Ади Роговцевої з вимогою перейменувати одну зі столичних вулиць на честь полеглого Дмитра Коцюбайла (Вовки да Вінчі) набрала понад 13 тис голосів менше, ніж за добу.

Яка особливість електронних петицій Києва?

Заступник директора «Центру розвитку інновацій» з питань аналітики та ІТ Михайло Лейченко пояснює, що для того, аби петиція була реалізована, призначається відповідальний чиновник, який працює з автором петиції, розробляється дорожня карта і має бути щомісячний звіт. За словами Лейченка, через кілька років після впровадження петицій Положення вдосконалили і воно стало одним із найдемократичніших з-поміж міст обласного значення.

Заступник директора «Центру розвитку інновацій» зазначає, що найінтенсивніше громадяни користуються інструментом, як тільки його запустили.

«В перші роки петиціями скористався майже мільйон киян. Зараз кількість зросла до 1,7 млн. Це близько 40% реальних мешканців столиці. Та петиції починають втрачати ефективність через слабку або затягнуту реакцію з боку влади, зокрема через зміну виконавців петицій», – додає він .

На думку Лейченка, настав час переосмислити роль петицій, оскільки це індикатор суспільних настроїв і потреб. Влада має зчитувати такі сигнали ще до завершення голосування. Це дозволить посилити довіру до інструментів електронної демократії і зробити їх дієвими механізмами покращення життя в столиці.

Нагадаємо, просто зараз триває збір голосів за петиції щодо збереження Житнього ринку та щодо усунення депутата Дениса Москаля («Батьківщина») з посади голови екологічної комісії в Київраді.

Раніше президент України Володимир Зеленський відповів на петицію Мішеля Терещенка щодо ветування скандального закону №12089, який стосується захисту прав добросовісних набувачів.