Йшовши на зустріч з героєм цього інтерв'ю, ми і гадки не мали, як його звуть, як він виглядає і де відбудеться наша розмова. Через специфіку своєї роботи та посади в ГУР офіцер з позивним "Філософ" воліє публічно не "світити" своє обличчя – наш співрозмовник координує роботу підрозділів активних дій ГУР МО України.

"Філософ" розпочав свою службу в ГУР в легендарному 10-му окремому загоні спеціального призначення, яким тоді керував Герой України Максим Шаповал. В складі цього підрозділу він брав участь у бойових діях на Сході України в період АТО/ООС, обороняв Донецький аеропорт, отримав орден "За мужність" та достроково звання майора. Потім він вирушив у міжнародні місії до Афганістану та Африки, після чого на деякий час повернувся до цивільного життя.

"Коли начальником ГУР МО став Кирило Буданов, він спочатку запросив мене тренувати окремі групи. Вони потім стали основою "Шаманбату", – розповідає Філософ. Саме "Шаманбат" став першим із підрозділів, які тепер називають "підрозділи активних дій".

На початку повномасштабного вторгнення росіян наш співрозмовник разом з "Шаманбатом" брав участь у боях на Київщині. Він одним з перших прибув до Гостомельського аеропорту, координував оборону та подальше звільнення Ірпеня, Мощуна та Гостомеля. За це отримав орден "Богдана Хмельницького" та звання Героя України. Далі були бої в Сєвєродонецьку та Бахмуті, а потім – нові посада та обов’язки.

Це чи не перше його велике інтерв'ю, в якому від ділиться раніше невідомими деталями операцій України під час великої війни і привідкриває таємниці роботи спецпідрозділів воєнної розвідки – підрозділів активних дій, які працюють по ворогу як на території України, так і за її межами.

Зараз у структурі Головного управління розвідки можна виокремити п'ять найбільш відомих, "класичних" підрозділів активних дій, пояснює "Філософ". Це Міжнародний легіон, "Кракен", "Артан", "Шаманбат" і "Тимур". ГУР почало створювати ці підрозділи в ті дні, коли стало зрозуміло, що війна неминуча, а Збройним Силам самотужки буде складно відповідати новим викликам. Основою нинішніх підрозділів активних дій став 10-й окремий загін спецпризначення імені генерала-майора Максима Шаповала.

"Філософ" разом з іншими військовими (фото, надане співрозмовником)

"Офіцери з цього підрозділу надалі стали командирами нині діючих груп та підрозділів активних дій. Ініціативних людей, які хотіли протистояти агресії, було дуже багато. В Київ з'їжджались з усієї України козаки і їм треба було ставати під чиїсь знамена. Коли вони нас зустрічали на різних ділянках фронту – Гостомель, Буча, Ірпінь, Мощун – вони вирішували приєднатися до нашої групи. Це були і "айдарівці", з "Азову", поліцейські, колишні військові, звичайні цивільні – вони швидко вчились і теж ставали і офіцерами, і командирами", - пояснює "Філософ".

Разом з "Шаманбатом" у захисті Київщини брали участь і громадяни інших держав. Цей "новий проект ГУР МО" (який тепер ми знаємо як Міжнародний легіон), як і "Шаманбат", відіграв значну роль у звільненні столичного регіону. Сьогодні військові Легіону продовжують виконувати спеціальні завдання на різних ділянках фронту.

Якщо "Шаманбат" був створений під час битви за Київ, то в Харкові у координації з ГУР був створений інший – не менш відомий сьогодні – підрозділ "Кракен". Колишні футбольні "ультрас", ветерани "Азову", вчорашні цивільні разом з офіцерами зробили величезний внесок не тільки в оборону міста, але й в подальші операції з деокупації області, які відомі тепер як Харківський контрнаступ.

Приблизно в той же час – на початку російського вторгнення – був створений підрозділ "Тимур". Дещо пізніше – у червні 2022 року – був сформований "Артан".

Специфіка роботи підрозділів активних дій досить широка, пояснює "Філософ". Це і операції з оборони, і наступальні операції, і повернення контролю над окремими об'єктами, диверсійні дії (тобто знищення об'єктів противника), операції в глибокому тилу. Якщо порівнювати з іншими схожими формуваннями в складі розвідувальних органів інших країн, українська практика багато в чому є унікальною, уточнює співрозмовник.

"У них такі підрозділи існують давно. Але вони намагаються свій функціонал тримати у вужчому діапазоні, тобто вони виконують окремі задачі, диверсійну роботу тощо, - пояснює "Філософ". – Приміром російське ГУ ГШ ЗС РФ (колишнє ГРУ) – це серйозна організація, яка дійсно впливає на ситуацію не тільки в Україні, а й на інших напрямках, де діє РФ. Але на поле бою вони не спішать. А тоді, коли вони виходили на передову – були нормальні лінійні бої, їм нормально насипали і вони звідти бігом зникали".

Якщо говорити про сили спеціальних операцій США та Великобританії, то за своїм функціоналом вони значно ближче до підрозділів активних дій Головного управління розвідки МОУ, аніж до українських ССО, каже "Філософ":

"Групи наших Сил спеціальних операцій сьогодні долучаються в районі виконання тих чи інших задач до бригад Збройних сил. І нерідко, коли вони приїжджають в район виконання задач, комбриг їх відправляє повернути втрачену позицію чи "штурманути" посадку. Тобто групи людей, яких довго готували, які мають інший функціонал, мають навички іншого рівня, просто "стирали" в тій посадці – це досить неефективне застосування такого роду підрозділів".

За словами "Філософа", підрозділи активних дій ГУР, на відміну від ССО, більш незалежні в можливостях планування операцій та застосування. Саме в цьому і полягала логіка створення таких підрозділів в розвідувальному відомстві – володіючи інформацією, мати можливість спланувати та реалізувати операцію:

"ГУР – це ж, по суті, інформаційний хаб для всіх Сил Оборони. Коли ти володієш всією інформацією по противнику, ти можеш планувати окремі заходи, які можуть вплинути на ситуацію на фронті. Але спланувати – це одне. А мати можливість реалізувати це все – зовсім інша історія. Власне, так з’явилася ідея, що нам потрібні інструменти для реалізації планів – ними і стали підрозділи активних дій".

Цей підхід зберігається в ГУР і дотепер. Крім того, коли "Філософ" став координатором діяльності підрозділів активних дій, він вирішив суттєво розширити рівень автономності деяких з них, зокрема, "Артана", "Кракена" і "Шаманбату".

"Ми безпосередньо плануємо усі наші операції, створюємо річні плани, робимо аналітику поточної ситуації на полі бою та здійснюємо прогноз майбутньої ситуації. І зважаючи на це визначаємо, на яких напрямках наші підрозділи необхідно використати і які завдання там треба виконати", - зазначає співрозмовник.

Запитання РБК-Україна про оцінку топ-3 операцій підрозділів ГУР дещо сповільнює жвавий темп нашої розмови. Спочатку, замислившись, "Філософ" каже, що пишається усіма операціями, які проводили підрозділи активних дій. Проте на прохання все ж виокремити ті, які мали найбільший вплив на перебіг війни, він називає чотири. Перша з них – це битва за Київ.

"Битва за Київ важлива тим, що якби ми втратили столицю, то на цьому б і закінчилася вся наша оборона і війна. Я особисто вважаю, що Головне управління розвідки здійснило неоціненний вклад в оборону Київщини".

Друга операція – це Харківський контрнаступ, який не менш важливий, причому не тільки у військовому, але й в ідеологічному вимірі.

"Усі ж пам’ятають історію національно-визвольних змагань початку ХХ століття. Про те, як більшовики утворили в Харкові маріонетковий уряд, який нібито говорив від імені простих людей і все таке. Думаю, якби росіянам вдалося захопити Харків – вони б провернули те саме знову. Тому критично важливо було не втратити це місто. І ГУР МО (зокрема, підрозділ «Кракен») доклало максимум зусиль, щоб місто встояло", – розповідає співрозмовник.

Третя – деокупація Зміїного. На думку "Філософа", далеко не всі зрозуміли значення звільнення цього невеличкого острова і його вплив на війну.

"Якщо подивитись на мапу, можна побачити, що тоді лінія російського контролю у Чорному морі тягнулась вздовж усього побережжя України, аж до Румунії. Вся акваторія була для нас закрита. Але коли Зміїний український, то де та червона лінія? Правильно – вона зсунулася до Криму. Сьогоднішні торгові шляхи, зерновий коридор – це все запрацювало тільки через те, що Зміїний сьогодні повернуто Україні. Це стратегічний рівень задач, виконаний підрозділами активних дій", - пояснює розвідник.

Військові одного з підрозділів активних дій під час тренування (фото: GettyImages)

Окремо він згадує ще одну операцію, про яку було дуже обмежена інформація у публічній площині – операція в Енергодарі в 2022 році. У розповіді "Філософа" вона займає окреме місце – як за своєю суттю, так і за її стратегічними наслідками.

За суттю – оскільки для підрозділів активних дій це була перша операція на воді («marine operation» за класифікацією американців). За стратегічним значенням – бо завдяки діям ГУР, розвідникам вдалося відтягнути на себе вороже угруповання чисельністю в близько 10 тисяч особового складу.

"І це, своєю чергою, дозволило восени 2022 року провести серйозні наступальні операції і звільнити велику площу наших територій, зокрема на Херсонщині. Ми в той час розтягнули фронт для росіян і їм екстрено довелось перекидати туди більше військ, які були абсолютно неспівстані з тією кількістю наших людей, що були задіяні в цій операції. Це різниця в десятки разів", - згадує "Філософ".

З 2022 року російська армія суттєво змінились, продовжує "Філософ". "Ми всі еволюціонуємо. І українська армія дуже еволюціонувала, і російська, на жаль, теж", – констатує співрозмовник. Йдеться і про набуття нових технологій і нових тактик.

Він пояснює: у 2022 році росіяни були впевнені, що ніхто не буде в Україні чинити спротив, тому їхні дії були цілеспрямованими і глибокими – тобто не було суцільного фронту. Противник не до кінця усвідомлював, що доведеться серйозно воювати, тому ніс величезні втрати.

"Зрештою, окупанти були змушені відійти від Києва. Потім вони перебували фізично на великій площі територій, але ще не мали ні логістики, ні фактичного контролю. Вони посипались довкола Харкова. Потім Україна додавила їх у районі Херсона. Коли знищили Антонівський міст, противник був відрізаний від лівого берега. І у них почалась паніка. Коли вони не змогли здійснювати нормальну логістику, вони втратили контроль, ініціативу та впевненість і відійшли", – додає "Філософ".

Далі їхня тактика змінилася. Росіяни почали фізично знищувати міста, приміром Бахмут, щільним артилерійським вогнем та застосовувати "м’ясні" штурми – тоді цю тактику масово застосовував "Вагнер". Це було в тому числі пов'язано з дефіцитом техніки у росіян – вона інтенсивно знищувалася українськими дронами.

"Сьогодні, коли заходить ворожий десант, то вони воюють за класикою: вони заїжджають на техніці, розвантажуються, займають ключові позиції, потім надходить ще десант і вони займають наступні позиції. У цей час ці колони постійно паляться. Але частині вдається проскочити, вони досягають критичної маси, вибивають і посувають нас", – розповідає співрозмовник.

Відео з офіційного Youtube-каналу Департаменту активних дій ГУР МО

Водночас в окупаційній армії є багато підрозділів, які на сьогодні воюють малими групами. Оскільки з технікою у них є відчутні проблеми, то хтось з них їде на штурми на квадроциклах, хтось – пішки через ліс. І так вони намагаються кожен день протискатись вперед, каже "Філософ" і, трохи замислившись, додає:.

"Тактика в них не змінюється. У них є людський ресурс і вони його використовують, головне – досягнення мети: "покладемо тисячу солдат за тисячу метрів". Ми вб'ємо тисячу солдат за тисячу метрів. Але хтось же доповзе і займе ту позицію. Це дві тактики росіян на сьогодні – з залученням і без залучення техніки. Проте російська армія, хто б там що не казав, досить професійна".

І на жаль, ця загроза під боком у вигляді Росії нікуди не дінеться. Тому, каже "Філософ", попри те, що українська армія в останні роки теж значно посилилась, її розвиток потрібно буде продовжувати і після завершення війни.

"У нашій країні є специфічне ставлення до Збройних Cил та до силового блоку загалом. Прийшла війна – і всі згадали, що таке Збройні Cили. Коли війна закінчиться, у нас знову буде повно інших проблем, а Росія ж нікуди не дінеться. Якщо війна закінчиться, то ми маємо оцю ідею зберегти", – акцентує співрозмовник.

Він привів приклад фінів, які востаннє воювали з Росією ще в 1939 році. Проте вони по сьогодні мають облаштовані бункери, у них побудована оборона і тренуються резерви. "Філософ" вбачає ризик у тому, що після війни українська повістка може скотитися до внутрішніх проблем, забувши про реальну загрозу поряд:

"Нам потрібно буде далі розбудовувати свою армію. У нас з'явилась національна ідентичність і її треба зберегти: україномовні, російськомовні, ще якимись мовами говоримо – але ми всі українці. Підрозділи активних дій, які створені в ГУР, специфічні. Задачі, які вони виконують, не сильно притаманні ГУР, але ці підрозділи є. І їх треба вибудувати, систематизувати і вони ніколи більше не дадуть Росії чи комусь іншому напасти на нашу країну і щось захопити. Хто буде найкращими миротворцями для нас? Наші ж Сили оборони".