Сьогодні, 18 травня, у Польщі відбувається перший тур виборів президента. За прогнозами, основна боротьба розгорнеться між трьома кандидатами, які мають різне бачення щодо внутрішньої політики та підтримки України.

Докладніше про президентські вибори в Польщі, ключових кандидатів та їхні рейтинги, - на РБК-Україна.

Головне:

• Коли відбудеться голосування?
• Хто балотується в президенти?
• Які прогнози та рейтинги кандидатів?
• Яке ставлення фаворитів президентських перегонів до України?

Вибори президента Польщі: коли голосують

Поляки обирають президента кожні 5 років. Чергові вибори було призначено на 18 травня 2025 - це перший тур голосування.

Виборчі дільниці працюватимуть з 7 ранку до 21 години вечора (08:00 - 22:00 за Києвом).

Якщо жоден із кандидатів у президенти не отримає понад 50% голосів, 1 червня відбудеться другий тур . В ньому візьмуть участь два претенденти, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі.

Новообраний президент має скласти присягу до 6 серпня 2025, адже цього дня закінчуються повноваження чинного голови держави Анджея Дуди. 

Варто зазначити, що Дуда відбув дві президентські каденції й згідно з Конституцією не має права балотуватися знову.

Що відомо про кандидатів у президенти

Висуватися в президенти можуть громадяни Польщі, які досягли 35-річного віку, не позбавлені виборчих прав і зібрали щонайменше 100 000 підписів на підтримку своєї кандидатури.

На цьогорічних виборах зареєстровано 13 кандидатів:

• Рафал Тшасковський ("Громадянська коаліція")
• Кароль Навроцький (безпартійний, за підтримки партії "Право і справедливість")
• Славомір Менцен ("Конфедерація")
• Магдалена Беят (безпартійна, за підтримки "Нові ліві" та "Польської соціалістичної партії")
• Шимон Головня ("Польща 2050")
• Артур Бартошевич (безпартійний)
• Гжегож Браун ("Конфедерація Польської Корони")
• Марек Якубяк ("Кукіз15", "Федерація за Республіку")
• Мацей Мацяк (безпартійний)
• Йоанна Сенишин (безпартійна)
• Кшиштоф Становський (безпартійний)
• Марек Вох (безпартійний)
• Адріан Зандберг (партія "Разом")

Кому прогнозують перемогу

Хоча за посаду президента змагатимуться понад 10 кандидатів, згідно з передвиборчими опитуваннями, основна боротьба розгорнеться між трьома політиками: Рафалом Тшасковським, Каролем Навроцьким та Славоміром Менценом.

Згідно з останнім опитуванням перед виборами, проведеним United Surveys для Wirtualna Polska 13-15 травня:

• лідером президентських перегонів залишається Рафал Тшасковський з 31,5% підтримки , попри зниження на 1,7 процентних пункти за тиждень;
• Кароль Навроцький зафіксував значне зростання та набрав  26,6%. Це стрибок на цілих 3,4 процентних пункти;
• третє місце в рейтингу посідає Славомір Менцен, який має 11,7% підтримки .

Якщо відбудеться другий тур за участю Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького, перемогу прогнозують Тшасковському з підтримкою 56,2% проти 43,8% в опонента.

Фаворити виборів та їх ставлення до України

Президентські вибори в Польщі є важливими для України, оскільки їх результат вплине на подальший вектор польської зовнішньої політики.

У разі перемоги Тшасковського курс підтримки України, ймовірно, збережеться, тоді як обрання Навроцького може ускладнити двосторонні відносини, зокрема через історичні суперечності.

Рафал Тшасковський

Мер Варшави, віце-голова "Громадянської платформи". У 2009-2013 роках був депутатом Європарламенту, а також обіймав посади міністра адміністрації та цифризації, секретаря Міністерства закордонних справ і депутата Сейму. Тшасковський вже балотувався в президенти Польщі - у 2020 програв у другому турі Анджею Дуді.

Фото: Рафал Тшасковський (Getty Images)

Відомий своїми проєвропейськими поглядами та ліберальною позицією. Тшасковський виступає за зміцнення обороноспроможності Польщі та збереження якомога більшої допомоги Україні.

Підтримує членство України в НАТО і ЄС. Проте, під час передвиборчих дебатів Тшасковський зробив неоднозначну заяву про те, що Україна має бути "буферною зоною" між Польщею та Росією

Кароль Навроцький

Історик, очільник Інституту національної пам'яті. Йде на вибори за підтримки партії "Право та справедливість". Консервативний політик, позиціонує себе як захисник традиційних цінностей.

Фото: Кароль Навроцький (Getty Images)

Навроцький підтримує мирне врегулювання війни в Україні, але вважає, що питання територіальних поступок має вирішувати європейська спільнота разом з Україною. Також він відомий своєю критикою "бандерівської ідеології" та закликами до України визнати відповідальність за Волинську трагедію

Славомір Менцен

Ультраправий кандидат від "Конфедерації", євроскептик. Виступає за жорстку внутрішню політику, максимальний суверенітет Польщі, демонструє антиукраїнську позицію.

В лютому 2025 Славомір Менцен приїздив до Львова, де записав відео перед пам'ятником Степану Бандері, назвавши його "терористом". Також заявив, що Львів - "культурно польське місто".

Фото: Славомір Менцен (Getty Images)

Менцен підтримував блокування фермерами польско-українського кордону, виступав за скасування допомоги українським біженцям, та звинувачував Україну в "невдячності". Кандидат від ультраправих вважає, що для завершення війни в Україні потрібно "домовлятися" з кремлівським диктатором Володимиром Путіним.

Більше про ставлення кандидатів у президенти Польщі до України йдеться в матеріалі "Польща йде на вибори. Хто стане новим президентом і як це вплине на Україну".

Чим важливі вибори у Польщі

У Польщі діє змішана парламентсько-президентська форма правління, де влада поділена між президентом і парламентом.

Президент має значні конституційні повноваження, відіграє важливу роль, зокрема у сфері зовнішньої та безпекової політики, а також має право вето на рішення парламенту. Водночас парламент вважається головним законодавчим органом та контролює уряд.

Нині чинний президент Анджей Дуда, представник опозиційної партії "Право і справедливість", часто блокує ініціативи уряду Дональда Туска, що створює напруження між гілками влади та ускладнює ухвалення рішень.

Вибори президента 2025 можуть стати вирішальними: перемога кандидата від правлячої коаліції (Рафала Тшасковського) дозволить зняти бар’єри для реалізації парламентських ініціатив та зміцнити єдність влади.

Натомість перемога представника "Права та справедливості" (Кароля Навроцького) може поглибити політичне протистояння та заблокувати роботу парламенту.

При підготовці матеріалу використовувалися: публікації wiadomosci, TVN 24, Нова Польща, Polsat News, дані з Wikipedia.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.