Якось я був в Баку — зайшов в ресторанчик на тій знаменитій з совєцкого кіна вулиці, яка імітувала Стамбул і на якій гепнувся герой Нікуліна. Ресторан був вишукано обшитий азербайджанськими килимами, але на одній стіні висіли цілі шпалери банкнот різних країн.Були й гривні. Але були й новенькі, щойно видрукувані російські рублі, спеціальна серія 2015 року, на яких зобразили пам'ятки анексованого Криму. В ресторані було не так багато людей, нас обслуговував власник. І я ж все-таки зачепив його вказавши на "Ластівчине гніздо". Кажу: "А уявіть, що замість цього російського рубля вірменський драм і замість Севастополя на цій сотні Ханкенді (Стєпанокєрт)". (Насправді, ні, вірмени ніколи так і не зобразили Карабах на своїх банкнотах. Власник на хвильку задумався і при нас зняв зі стіни всі російські рублі. "Ти правий, у вас той же самий ворог, що й в нас, і це не вірмени". Читайте також: Антиросійський демарш Азербайджану. Чому це наша війна такожАзербайджанці чекали не лише щоб повернути собі Нагірний Карабах. Вони з не меншим нетерпінням чекають аби віддати борг тим, хто чужими руками забрав їх споконвічну землю. Хто вчиняв геноциди, хто знищував цвіт нації. Хто принижував їх. Хто харкав їм в душу. Там мають гарну пам'ять та вміють чекати. Ні, в мене нема ілюзій, що завтра з Азербайджану нам передадуть військову допомогу. Можливо, все обмежиться як було після вторгнення — гуманітарка, пальне. Інше питання, чи це пальне заливалося лише в машини МНС в той час, коли всі наші НПЗ були розбомблені, а танки вимагали їжі. І, взагалі, можливо, що після нинішнього буревію буде пишне примирення. Пафосні слова. Запевняння в дружбі. Це — Схід, тут скажуть будь-що, аби лиш приколисати й завдати того головного удару, коли ворог вже й так хрипітиме кров'ю. Але навіть те, що робить Баку зараз — це велика справа, бо це подальше розмотування сакральної імперської величі. Читайте також: Навіщо Путіну "нова російська людина"?Всього лише за тиждень імперська пиха зазнала непоправних іміджевих втрат. І від кого? Від третього сорту, від бракованих. Азербайджан кладе мордою в землю агентуру ФСБ — на очах всього світу. Киргизстан, ця найбільш промосковська середньоазійська країна, де російська мова друга державна, вводить 60% квот на весь аудіовізуальний контент. Вірменія трощить банду колишніх президентів, олігарха та промосковського митрополита, які готували державний переворот. Ці дії — важливі самі по собі, але найбільше їх символічне значення. Імперія вмерла. Імперія, яка вводила війська в Угорщину, щоб придушити повстання і в 1849, і в 1956 - сконала. Вона не тільки Варшаву чи Прагу не може більше залити кров'ю — вона Баку чи Єревану не може нічого зробити. Лише в безпомічній люті виригають прокльони на "чорножопих" в своїх лабораторіях ненависті — у своїх телестудіях. А почала це все Україна. Десакралізація імперії, яка так нині надихає її колишні колонії, це наслідок: потопленого крейсера "Москва";вип**дженого з Севастополя флоту;захопленої Суджі;палаючих стратегів ядерної тріади. Солдатів можна набрати — своїх наголити, в Кіма позичити, можна купити фізичної сили. Але не можна купити Сили. А без Сили імперія безсильна.Вона уже гепнулася, навіть якщо ще не сказала оте кодове "чйорт побєрі". Уже взяв. Уже тягне.* Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора: Олег Манчура, журналіст.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.