Врожай 2025: загальний прогноз

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду заявив: українські аграрії пройшли екватор посівних робіт, і цьогорічний врожай очікується не меншим за минулорічний.

"Наразі зерновими та зернобобовими культурами засіяно 76% посівних площ. Це понад 4,3 млн гектарів. Очікуємо, що врожай 2025 року буде не меншим, ніж минулорічний",- сказав він під час засідання уряду.

За словами прем'єра, сьогодні агропродукція складає близько половини всього українського експорту. Так, за 4 місяці 2025 року Україна експортувала товарів на понад 13 млрд доларів, з них 7,6 млрд доларів - це частка аграріїв та виробників продовольства.

Шмигаль додав, що Україна зможе забезпечити внутрішній ринок і матиме достатньо ресурсу, аби постачати продовольство в країни, де існує загроза голоду.

Однак не всі експерти поділяють оптимізм прем'єра. Так в продовольчій організації ООН вважають, що виробництво пшениці в Україні поступово знижується. Це відбувається через війну, що триває, та посухи.В ООН переконані, що врожай пшениці в Україні у 2025 році буде нижчим від середнього за останні п'ять років

І як пише УкрАгроКонсалт у своєму прогнозі, саме травень визначить майбутнє врожаю.

Першою проблемою є нестача вологи в ґрунті. Аналітики УкрАгроКонсалт підкреслюють, що ця обставина викликає стурбованість щодо подальшого розвитку всіх культур, як зернових, так і олійних. На всій території України в лютому-квітні випало не більше 80% норми опадів, а в деяких областях лише близько половини норми.

Цих опадів вистачало для зволоження верхнього шару ґрунту, що важливо для початкового розвитку рослин. Однак, якщо брати до уваги попередню суху осінь і малосніжну зиму, глибші шари ґрунту (метровий шар) залишаються сухими. Це матиме критичне значення для рослин у подальших стадіях їхнього розвитку.

"Наш песимістичний сценарій базується на варіанті відсутності опадів у травні. У цьому разі ранні зернові культури (пшениця, ячмінь) потенційно можуть втратити близько 10% врожайності", - йдеться у матеріалі.

Дефіцит вологи, який наразі спостерігається в Україні, може вплинути не тільки на врожайність олійних культур, а також призвести до перерозподілу площ ярих культур - соняшника та сої. Площа сівби соняшнику може вирости, а сої – скоротитися, йдеться у аналітиці.

Щодо пшениці, то як зазначає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в ефірі національного телемарафону, Україні вистачить зерна для власного споживання навіть попри посуху. Однак експортувати скоріш за все доведеться менше.

З іншого боку, додає Марчук, ситуація з посухою, зменшенням кількості опадів є майже на всіх континентах. Відповідно, є попит на продовольчу пшеницю і ціна на неї висока. Тому Україна може заробити більше, продаючи менший обсяг збіжжя.

Додамо, що окрім посухи на майбутній врожай мають вплив незвично холодні місяці весни, квітень та травень.

Без фруктів та плодів

Незвично холодний травень цього року добряче нашкодив українським фермерам. Аграрії скаржаться, що через нічні заморозки вже втратили якщо не весь цьогорічний врожай деяких овочів, то принаймні те, що встигли посадити.

Як розповів в ефірі Громадського радіо аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка , цьогорічні аномальні весняні заморозки вплинули на врожай фруктів. За словами аналітика, березень супроводжувався теплою погодою. Це дало стимул для активного розвитку вегетації кісточкових дерев (абрикос, персик, рання черешня й деякі ранні яблука). У зв’язку з цим, аграрії чекали на теплу весну.

"Але вже у квітні ми спостерігали значні перепади температури. Це відобразилося на суцвіттях та формуванні плодів", - сказав Максим Гопка.

У травні холодна погода зберігалася. За словами аналітика, середня температура повітря не є сприятливою для розвитку плодів. І саме тому всі продукти, які українці звикли їсти у травні, будуть переноситися на червень, пояснив Максим Гопка.

Найбільші перепади температури навесні фіксували на півночі, сході та в центрі України. А загалом, заморозки найбільше вплинули на полуницю - її досі немає в достатніх обсягах на прилавках і це відображається на цінах. Також постраждали абрикоси, персики й деякі ранні яблука.

Про те, чи вплинули заморозки на малину стане відомо пізніше. Щодо лохини, то Максим Гопка назвав її морозостійкою. Тому питання про те, чи вплинула холодна погода на її врожай експерт назвав спірним. А про вплив весняних заморозків на вартість персиків, абрикосів чи черешень, за словами аналітика, говорити ще зарано.

А в Інституті садівництва НААН зазначають, що врожай літніх сортів малини все ж буде меншим. Натомість лохина і за їхніми оцінками не постраждала від заморозків.

Морозна весняна погода вже відбивається на цінах для споживачів, і у випадку полуниці це доволі відчутно. Гопка нагадав: торік у травні гуртова ціна на ягоду становила від 60 до 80 грн/кг. Водночас зараз вона коливається у межах 150-180 грн/кг. Відповідно, в супермаркетах та на ринках полуницю продають за цінами від 200 до 250 грн/кг, а на менших точках - ще дорожче.

Втім полуниця може здешевшати вже скоро. В матеріалі Інституті садівництва додали, що українська ягода з відкритого грунту почне з'являтися наприкінці травня за сприятливою погоди, а розпал сезону має припасти на червень. Тоді ціни будуть найбільш доступними для покупців.

Водночас дослідники з НААН проаналізували ситуацію із плодовими. Там не виключають, що через вплив низьких температур може бути повністю втрачено врожай абрикосів та аличі, а також до 30% врожаю вишні й черешні внаслідок зниження фертильності пилку.

На думку ж Дениса Марчука, плодово-ягідні дерева, такі як абрикоси, персики, черешні, вишні, дуже постраждали від заморозків. По деяких культурах - втрати до 70-80%

В НААН зазначають, що можлива втрата чи зменшення врожаїв фруктів призведе до збільшення на прилавках імпортної продукції, що матиме вплив на ціну, адже при її формуванні закладаються додаткові витрати на логістику. Тобто, перифразуючи, за більшість кісточкових та ягід ми заплатимо більше, ніж минулого року.

Втім не лише фрукти та плоди стали жертвами холоду. Квітневі заморозки пошкодили 35 тисяч з понад 450 тисяч гектарів посівів озимих пшениці, ячменю та ріпаку на Кіровоградщині. В розмові з виданням Суспільне керівниця департаменту агропромислового розвитку регіону Валерія Фурманова додала, що через пошкодження рослин недобір майбутнього врожаю озимого ячменю, пшениці та ріпаку в області може бути від 15 до 30%. На думку ж Марчука, втрати ріпака загалом по Україні складуть 10–15%.

Подібні проблеми спостерігаються і в інших областях України. Так, голова асоціації фермерів Рівненщини Андрій Кузьмич в розмові з Радіо Трек підтвердив, що весняні приморозки негативно вплинули на сільське господарство регіону. Протягом п’яти днів температура повітря в області опускалася нижче 8-ми градусів, і це пошкодило картоплю, овочеві культури та розсади, а також знищило сходи сої. 

Він повідомив, що картопля, яка вже зійшла, здатна відновитись. Проте заморозки можуть вплинути на зниження врожайності. І справжні наслідки весняних холодів буде видно восени. 

Валерія Шипуля