Напади російських дронів на цивільних: як зупинити полювання
ua.korrespondent.net
Fri, 09 May 2025 17:55:00 +0300
Російський тероризм в українському прикордонні Найбільше від атак ворожих донів потерпає нині Херсон, де мешканці просто не можуть час від часу навіть поткнутися на вулицю.
Щодня у місті та області російські військові влаштовують полювання на цивільних, вистежуючи херсонців з FPVдронів, потім скидають вибухівку й звітують радісно у своїх телеграмканалах цинічним Страйк.
За даними Херсонської обласної прокуратури на квітень 2025 року, від лютого 2022го через атаки з дронів росіяни вбили тут 121 цивільну людину.
Під прицілом Бериславський, Херсонський і Каховський райони, пишуть журналісти Слідства.Інфо.
Загалом же Херсонська обласна прокуратура веде понад 30 тисяч кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів росіян з них 1650 це атаки з дронів на місцевих мешканців та цивільну інфраструктуру.
Заочну підозру за таким звинуваченням, пише видання, вже отримав єфрейтор 10ї окремої бригади спеціального призначення військ РФ Стєпан Суминін.
У травні 2023 року Суминін в селі Одрадокамянка скинув з дрона вибухівку на цивільних чоловіка і жінку, котрі просто йшли кудись вулицею, при цьому чоловік отримав тяжкі поранення.
Приблизно така ж ситуація на Сумщині та на Харківщині, інколи й на Чернігівщині.
Не припиняється полювання росіян на цивільних українців й під час так званого парадного перемиря Путіна.
Так, 8 травня близько 0705у цивільне авто на дорозі поблизу Великих Проходів Дергачівської громади влучив російський дрон, повідомила пресслужба Харківської обласної прокуратури.
Російські військові вдарили FPVдроном по цивільному автомобілю Renault Sandero, який рухався дорогою біля с.
Великі Проходи Харківського району.
Постраждали три жінки віком 18, 30 і 58 років.
З уламковими пораненнями їх ушпиталено, сказано у повідомленні.
Зокрема, у 58річна Марини Голотвіної були важко поранені ноги.
Прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину.
Ще трохи раніше, 5 травня о 0810 росіяни завдали удар по цивільному автомобілю, що рухався по Купянську, 51річний водій зазнав гострої реакції на стрес.
Й того ж дня близько 1040 FPVдрон влучив по цивільному авто у Купянську, що рухалося містом поранень дістав 70річний водій транспортного засобу, чоловіка ушпиталили.
Втім дуже часто для тих цивільних, кому не вдалося заховатися від мисливцівокупантів, все закінчується трагічно багато людей гине.
Інциденти на Київщині Щось подібне, такі ось родео, мешканцям більш глибокого українського тилу, дякувати Богу, досі невідомі.
Правда, українці й у тилу, особливо у великих промислових містах, постійно зазнають ударів ворожих безпілотників.
Але тут ворог використовує вже біль важкі бомбери типу іранських Шахедів.
Ці дрони з більш потужним запасом вибухівки, інколи з фугасними, касетними й навіть термобаричними боєприпасами, що робить їх вкрай небезпечними.
З зовсім нещодавніх трагічних випадків загибель внаслідок російського удару дроном у Шевченківському районі Києва 7 травня сімї волонтерів, літньої жінки та її сина, котрі утримували вдома десятеро котів.
За повідомленням Kyiv Animal Rescue Group, сімя мешкала на останньому поверсі пятиповерхівки.
Хлопець мав інвалідність, мати доглядала за ним, тож під час обстрілу родина не мала змоги спуститися в укриття.
На місці обстрілу рятувальники виявили тіла двох людей та пяти котів, а під вікном одного вцілілого кота з сильними опіками.
Зовні, під вікном, рятувальники знайшли живого, дуже обгорілого котика.
Ймовірно, його викинуло вибуховою хвилею.
Котик терміново госпіталізований рятувальниками КАРГу з опіками більшої частини тіла та тяжким ураженням легень, розповіли зоорятівники.
Як відомо, нальоти дронами Росія застосовує найчастіше вночі тоді нашим Силам оборони збивати їх важче.
Втім перед самим перемирям ворог відійшов від цієї своєї звички, знахабнівши вже остаточно.
Так, серед білого дня у середу, 5 травня російські дрони атакували Київську область постраждали четверо людей, котрі знаходились біля магазину у Фастівському районі, повідомив голова ОВА Микола Калашник у Telegram За інформацією Калашника, чоловік 1993 року народження дістав множинні осколкові поранення чоловік 1988 року народження осколкові поранення черевної стінки та плеча дівчина 2009 року народження осколкові поранення шиї та голови й жінка 1978 року народження отримала гостру реакцію на стрес.
Постраждалих госпіталізували до місцевої лікарні.
Чому українці перестали ховатися Нічна дронова атака на Шевченківський район Києва 7 травня, що забрала життя матері та сина, виявила тривожну тенденцію серед мешканців столиці це ігнорування укриттів під час повітряної тривоги, повідомляє Суспільне.
Одна з мешканок пошкодженого будинку, де вони загинули, розповіла журналістам, що попри близькість станції метро Берестейська, котра могла би стати укриттям, на час російської атаки там перебувало лише кілька осіб.
Вона також повідомила, що за півгодини до удару спустилася в підземку, побоюючись обстрілу.
Було чутно жахливий вибух, думала, що це влучання в метро.
Виявилось, що у мій будинок.
У метро на цей момент було три людини, хоча сам будинок біля нього, зауважила киянка.
Цей випадок підкреслює серйозну проблему недостатнього використання населенням наявних укриттів під час повітряних атак, що може мати трагічні наслідки, підкреслюють журналісти Главкому.
При цьому влада неодноразово закликала громадян не ігнорувати сигнали тривоги та використовувати підземні станції метро як тимчасові бомбосховища для збереження життя.
Як зауважують психологи, внаслідок нічних атак ворога та повітряних тривог чимало українців почуваються розбитими, бо росіяни тероризують нас саме вночі, особливо полюбляють третючетверту ранку, коли має бути найглибший сон.
А на ранок людям на роботу чи навчання ось багато хто й вибирає між ризиком та безпекою не на користь останньої.
Та чи треба так робити і якої мінімальної безпеки ми потребуємо Що стосується первинних укриттів якщо ми маємо намір убезпечити себе від уламків, працює правило двох стін будівлі чи квартири.
Тобто, ми всередині, у нас немає часу, ми чуємо звук дрону ред., нам треба подалі відійти від вікон і зайти за другу стіну.
Другий крок, або місце, куди ми встигаємо вийти це може бути тамбур, де знаходиться ліфтова шахта, це найміцніша частина будівлі, зауважив у коментарі ЗМІ лікар медицини невідкладних станів Юрій Потапчук.
Якщо ж ми хочемо переміститися в укриття, що стовідсотково убезпечить це або спеціалізоване бомбосховище, чи паркінг, чи станція метро, продовжив він.
За словами фахівця, під час повітряної тривоги заборонено користуватися ліфтом його може перекосити у шахті.
До того ж, при руйнуванні будівлі або пожежі дим затягне у шахту, й можна задихнутися.
Але що ж робити мешканцям прикордоння, де ворог просто полює на цивільних Ще у 2023 році подекуди у таких місцях стали встановлювати протиосколкові зупинкиукриття цивільного транспорту.
Та ця ініціатива, на жаль, і досі виглядає в Україні більш екзотикою, ніж сталою практикою. Тому єдиним порятунком для прикордонних міст, містечок та селищ залишається пильність їх жителів та успішне полювання вже наших дроноводів на ворожі військові розрахунки.
Ірина Носальська
Останні новини
більше новин