У гру вступає Ердоган: чи допоможе він встановити мир в Україні
ua.korrespondent.net
Wed, 07 May 2025 18:30:00 +0300

Гарант безпеки Про наміри працювати разом з Ердоганом над завершенням війни Росії проти України, Трамп написав у своїй соцмережі Truth Social.
Він також повідомив, що президент Туреччини планує візит до США.
Можливо, тоді й дізнаємося деталі спільних миротворчих зусиль цих двох країн.
А поки що можемо лише припустити, наскільки корисним може бути вплив Ердогана на ситуацію з припинення війни в Україні. Про наміри Туреччини сприяти встановленню та збереженню миру говорили неодноразово.
У майбутньому, у гарантіях безпеки, вважаю, що Туреччина може зіграти дуже важливу роль.
І я про це говорив з Президентом Ердоганом.
Він мені підтвердив, що Туреччина буде серед гарантів безпеки для України.
Для мене це важливо.
У нас хороші відносини з президентом Ердоганом, ми його дійсно бачимо як одного з важливих гравців у гарантіях безпеки щодо саме частини безпеки у Чорному морі у Туреччини.
Для цього всі можливості є, зазначив президент Володимир Зеленський на брифінгу на початку квітня цього року.
Відомо також, що Туреччина не визнає тимчасової окупації Кримського півострова Росією, та підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
В черговий раз про це заявила пресслужба МЗС Туреччини з нагоди 11ї річниці проведення Росією незаконного референдуму в Криму.
У річницю анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією шляхом нелегітимного референдуму одинадцять років тому сьогодні 16 березня ми повторюємо, що Туреччина не визнає ситуацію в Криму, яка є порушенням міжнародного права, і підтримує територіальну цілісність і суверенітет України, наголосило турецьке зовнішньополітичне відомство.
У міністерстві також додали, що країна продовжить уважно стежити за подіями в Криму, зокрема стосовно кримських татар, які є корінним народом півострова.
Тюркський світ та мистецтво дипломатії Про те, чому Ердоган одночасно хоче вступити до БРІКСу і підтримує повернення Криму, розмірковує аналітик Юрій Богданов, розмістивши допис на своєму Телеграмканалі.
Там султан заявив, що Крим треба повернути Україні.
Що вчергове нагадує нам наскільки Туреччина загалом і Ердоган як її керівник особливо намагається грати на всіх шахівницях одночасно, написав він і навів пять факторів, котрими керується президент Туреччини, обіцяючи докласти зусиль до встановлення миру в Україні.
Поперше, зазначив аналітик, йдеться про тісний звязок із тюркським світом.
Президент Ердоган неодноразово наголошував на важливості захисту кримських татар, які мають тюркське походження.
Туреччина вже багато років виступає на підтримку цієї етнічної групи та засуджує порушення їхніх прав на окупованому півострові.
До слова, нагадав він, цей самий фактор впливає і на складність у відносинах Туреччини з Китаєм через питання уйгурської меншини.
Анкара розглядає свою підтримку тюркських народів у різних країнах як важіль впливу, навіть якщо це такі глобальні гравці, як Китай чи Росія.
Подруге, написав Богданов, Туреччина твердо стоїть на позиції підтримки територіальної цілісності держав.
Країни, що мають свої внутрішні територіальні проблеми або конфлікти з сепаратизмом, зазвичай підтримують аналогічну позицію щодо інших.
Винятки, як у випадку з Косово чи Північним Кіпром, скоріше пояснюються релігійними міркуваннями, ніж політичними.
Третій чинник, на його думку, це Чорне море та регіональна безпека.
Туреччина зацікавлена у стабільному розподілі сил у цьому регіоні.
Російський контроль над Кримом порушує баланс на її користь, що викликає занепокоєння в Анкари.
Туреччина прагне гарантувати безпеку морських торговельних шляхів та захистити свої стратегічні інтереси, зокрема в Мармуровому морі.
У цьому контексті повернення Криму під контроль України виглядає більш вигідним для Туреччини.
Четвертий фактор це прагнення лавірувати між Сходом і Заходом.
Підтримуючи позицію України щодо Криму, Ердоган надсилає сигнал Заходу і НАТО про те, що Туреччина, попри свою особливу позицію в альянсі, залишається його частиною.
Таким чином він підтверджує прихильність до міжнародного права, при цьому не поступаючись власними інтересами.
Пятий аспект це стратегічна мета зробити Туреччину ключовим геополітичним та логістичним вузлом.
Саме тому Анкара прагне до участі в платформах на кшталт БРІКС.
І хоча ця організація й не є повноцінним союзом, однак вона виступає зручним простором для дипломатії.
Туреччина використовує її для посилення позицій у Африці й Азії, а також для розширення економічних можливостей.
Тож, виходить, підтримка України у питанні Криму не суперечить інтересам Туреччини в межах БРІКС, навіть з урахуванням присутності там Росії.
Анкара намагається максимально розширити свої дипломатичні й економічні горизонти, не пориваючи жоден зі стратегічних каналів.
Богданов підсумував, що це і є суть турецької зовнішньої політики майстерне балансування між суперечливими інтересами.
Тому слід визнати, що в цьому президент Ердоган демонструє високу політичну вправність.
Гучна заява порожній жест Бачення того, наскільки Туреччина, долучившись до США, може бути ефективною в перемовинах щодо досягнення миру в Україні, виклав на своїй сторінці у Фейсбуці виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Ідея залучення Ердогана до зусиль США з досягнення миру в Україні ред.
не нова Туреччина вже має досвід посередництва, зокрема в укладенні зернової угоди 2022 року, а Ердоган неодноразово пропонував свої послуги як медіатор, позиціонуючи Туреччину як нейтрального гравця, що підтримує відносини і з Києвом, і з Москвою, написав він.
Разом з тим, він вважає, що це просто риторика.
Трамп любить гучні заяви, які привертають увагу, але часто за ними немає конкретики чи реального плану.
Назвати Ердогана посередником ефектний хід, що вписується в його стиль миротворця, але без чітких домовленостей і механізмів це виглядає як спроба показати активність, а не реальний крок до миру.
До того ж, його команда вже показує суперечливі сигнали від швидкого миру до це не буде легко.
Скоріш за все, це гра на публіку, щоб підкреслити контраст із попередньою адміністрацією.
Експерт звертає увагу на те, що президент США, називаючи Ердогана посередником, не пропонує нічого, що могло б зацікавити Туреччину чи компенсувати її зусилля в посередництві, особливо коли Анкара вже перевантажена близькосхідними проблемами.
А без конкретних стимулів наприклад, підтримки в сирійському питанні або завершенню війни в Газі чи економічних бонусів Ердоган навряд чи кине всі ресурси на українськоросійський трек.
Окрім того, Трамп не згадав про те, як вирішити конфлікти інтересів Туреччини з Росією як, наприклад, у Сирії чи Лівії, що робить його заяву ще більш абстрактною.
Отже, заява виглядає як порожній жест, бо не враховує реальних пріоритетів Туреччини, резюмував Семиволос.
Галина Гірак
Останні новини
