Для успішного продовження реформи децентралізації, що стартувала ще в 2014, потрібно створити і ухвалити законопроєкт щодо розподілу повноважень у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою, а також зп №6319, який вдосконалює статус і повноваження органів самоорганізації населення (ОСН).

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк, коментуючи результати оновлення Білої книги реформ.

За її словами, наразі надважливо завершити ключові законодавчі ініціативи та вирішити нагальні питання адміністрування місцевих податків і повноважень органів місцевого самоврядування.

Як свідчить аналітика Вокс Україна, децентралізація була і залишається популярною серед українців. У листопаді 2022 року 76% респондентів підтримували її продовження.

Однак на тлі війни частина позитивних тенденцій послабилася. Водночас саме місцева влада опинилася на передовій у протидії російському вторгненню, продемонструвавши зростання стійкості громад завдяки співпраці з громадянським суспільством, активістами та волонтерами.

Реформа надала громадам фінансові ресурси, можливість самостійно розпоряджатися коштами та пріоритезувати потреби жителів. Проте нові повноваження іноді вимагали ухвалення непопулярних рішень. Шуляк зазначила, що завдяки децентралізації громадяни краще розуміють зв’язок між податками й отриманими послугами.

Процес реформи відбувається циклічно – через впровадження, тестування та коригування. Це дозволяє виявляти та усувати законодавчі прогалини. Після 2019 року реформа увійшла у фазу завершення.

Повномасштабна війна вплинула на фінансування: у 2023 році військовий ПДФО було централізовано для потреб оборони, проте ці кошти, як зазначила Шуляк, не були використані за планом. Тому наприкінці 2024 року парламент дозволив громадам напряму закуповувати для ЗСУ.

У 2024 році ухвалили низку важливих рішень: відновлення середньострокового бюджетного планування, розширення повноважень у транскордонному співробітництві, запровадження конкурсів на посади в органах місцевого самоврядування та прозорих стандартів їхньої роботи. Це сприяло зростанню довіри до місцевої влади, посиленню суспільної єдності та більш активній участі громадян у місцевому врядуванні, зокрема - через громадські бюджети.

"Важливим у контексті децентралізації елементом місцевого розвитку та повоєнної відбудови став запуск державного містобудівного кадастру. Користувачами кадастру будуть місцева влада, архітектори, будівельники. В кадастрі буде інформація з реєстру пошкодженого та знищеного майна, земельного кадастру, геоінформаційної системи регіонального розвитку, системи з управління публічними інвестиційними проєктами DREAM, а також плани просторового розвитку громад, генплани та інша інформація, необхідна для будівництва, однак її оновлення - першочерговий виклик для сфери містобудування", - додала Шуляк.

Нардепка також нагадала про ухвалений законопроєкт №7283, що розширює інструменти участі громадян у місцевому самоврядуванні: публічні консультації, звітування депутатів, громадські обговорення, загальні збори та участь у бюджетному процесі.

Ще один ухвалений законопроєкт - №4254, передбачає обов’язковість публічних консультацій для всіх органів влади під час ухвалення управлінських рішень. Він стане повноцінно чинним після завершення війни.

Серед поточних завдань - відбудова зруйнованих громад, інтеграція ВПО та підготовка до повернення біженців. Шуляк наголосила: підхід "відбудувати краще, ніж було" вимагає нових стандартів - інклюзивності, екологічності та енергоефективності.

У 2025 році уряд планує запровадити європейські правила контролю за місцевою владою, а в 2026 - чітко розподілити повноваження між центральними й місцевими органами. Також обговорюється можливість надання громадам статусу юридичної особи - за європейським зразком.

Окрему увагу Шуляк приділила законопроєкту щодо розподілу повноважень у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою. Документ ще не створено, хоча дедлайн для його ухвалення - перший квартал 2026 року згідно з Ukraine Facility.

Проблемним залишається і питання адміністрування місцевих податків, зауважила нардепка. В ОМС немає єдності щодо принципу сплати ПДФО. Приміські громади хочуть, щоб податок сплачувався за місцем проживання, а міста - за місцем ведення діяльності. Через відсутність технічного механізму реєстрації, наразі в Парламенті більше схиляються до другого варіанту.

“Водночас, за опитуванням 315 представників ОМС, 41% вважають, що зможуть адмініструвати місцеві податки самостійно. Це відкриває можливості для перерозподілу функцій - у спосіб, вигідний і громадам, і податковій службі”, - підкреслила Олена Шуляк. 

Також, за словами Шуляк, очікується ухвалення законопроєкту №6319, який вдосконалює статус і повноваження органів самоорганізації населення (ОСН). Документ передбачає їх включення до процесів місцевого розвитку та можливість отримання фінансування з місцевих бюджетів. 

"Нещодавно, під час робочої поїздки в Ірпінь до мене підійшла жінка і запитала, на якій стадії перебуває цей законопроєкт, оскільки вона якраз входить до такого органу і це питання для неї нагальне. Тому у нашого комітету є зобов'язання підготувати №6319, а у парламенту є зобов'язання ухвалити всі законопроекти, які стосуються  участі громадян в прийнятті важливих рішень на рівні громади  і які потрібно ухвалити в цьому році", - підсумувала Шуляк.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.