125 років з дня народження видатного актора Миколи Яковченка: цікаві факти із життя
glavcom.ua
Sat, 03 May 2025 10:27:45 +0300
Сьогодні, 3 травня, виповнюється 125 років з дня народження видатного українського актора театру та кіно, Народного артиста УРСР Миколи Федоровича Яковченко.
Про цікаві факти з життя актора написав журналіст Віталій Курінний.
Микола Яковченко народився в м.
Прилуки нині Чернігівська область, Україна, тоді Полтавська губернія, Російська імперія в сімї помічника керуючого астраханським рибним промислом, його мама крім нього мала ще четверо дітей.
Його рід має початки з донських козаків сімя переїхала до Полтавської губернії зпід РостованаДону, мала патріархальний уклад, тяга до мистецтва не особливо заохочувалася.
Після навчання в Другому Прилуцькому вищому початковому училищі імені Кислих, вступив до міської єврейської гімназії, де захопився художньою самодіяльністю, перші ролі представляв у гімназійному театрі.
Тоді ж ґрунтовно вивчив грецьку мову.
Згодом дебютував на аматорській сцені у Прилуках, після чого перейшов до трупи театру Пилипа Хмари, на той час російського, згодом українського, потім радянського.
Працював у театрах Лубен, Прилук, Сімферополя, Черкас, Чернігова, Дніпра, Харкова.
З 1927 року актор Київського академічного українського театру імені Франка з перервами.
Яковченко став заслуженим артистом у 1943 році, а народним у 1970.
Факти із життя Миколи Яковченка З 1968 року голос Миколи Яковченка став звучати в гумористичній передачі Від суботи до суботи, став її візитною карткою.
Улюбленою твариною актора була незграбна собачка полутаксаполудворняга, якого він назвав ФанФанна честь Жерара Філіпа Фанфаня, як актор його ласкаво називав.
З собакою Яковченко проводив весь вільний час від репетицій і вистав.
Пес був його співрозмовником і навіть партнером по сценам, які вони розігрували прямо на вулиці.
Курінний розповів, що Яковченко водив собачку на дуже довгому повідку, а на уїдливі питання з цього приводу відповідав ФанФан не виносить запаху спиртного.
Виходячи на сцену Яковченко дивився на себе в дзеркало, плескав по фізіономії і повторював Годувальниця моя.
Велика частина зіграних Яковченко ролей комедійні.
Практично єдиною драматичною роллю актора є головна роль у фільмі Дід лівого крайнього 1974, реж.
Леонід Осика. Останніми словами актора перед смертю були Клоун іде на манеж.
При підготовці некролога в газету Вечірній Київ зіткнулися з відсутністю хоча б однієї офіційної фотографії Яковченко.
На всіх знімках він або в ролі, або на рибалці, або з широкою посмішкою.
У Міністерстві культури і редакції газети все фото забракували.
Опубліковане фото вийшло з домальованою сорочкою, краваткою і піджаком.
В січні 1970 року від раку померла 38річна дочка Ірина, в 1980му не стало молодшої доньки Юнони.
Невдовзі покінчив з собою і її чоловік режисер радіопередач Володимир Бохонко.
Микола Яковченко помер 11 вересня 1974 року під час операції з видалення апендициту.
Похований у Києві на Байковому кладовищі, надгробок встановлено Національною спілкою театральних діячів України.
Блок галереї Сергій Параджанов бачив у ньому українського Чарлі Чапліна.
За його власним визначенням він був Блазнем із сумними очима.
Олександр Корнійчук назвав його посправжньому народним артистом, Микола Зарудний найнароднішим серед усіх заслужених і найзаслуженішим серед усіх народних.
Пирєв називав його Габенком натякаючи на Жана Габена.
Англомовний журнал Український канадець, друга половина 20 сторіччя, Торонто як ілюстрацію до рубрики українського фольклору друкував шарж перчанина Арутюнянца на Яковченка як уособлення українського дотепу.
Сам Яковченко вважав для себе взірцем Фернанделя Фернана Контандена, портрет якого висів у його робочому кабінеті.
Був замилований французьким мистецтвом.
З 1968 Яковченко брав участь у радіопередачах Від суботи до суботи, свій виступ завжди починав словами Вітаю добірне товариство.
Головним режисером передачі був Володимир Бохонко чоловік Юнни.
Йому вдалося залучити до передачі Валерія Бессараба, Олега Комарова, Нонну Копержинську, Миколу Шутька та інших.
Микола Яковченко Прилетіла канарейка Старий київський романс з фільму Дід лівого крайнього.
Фільми в яких зіграв Микола Яковченко Щорс, В степах України, Украдене щастя, Мартин Боруля, Калиновий гай, Полумя гніву, Тривожна молодість, Земля, Нестерка,Максим Перепелиця, Суєта, Кінець ЧирвиКозиря, Вона вас кохає, Координати невідомі, Шельменкоденщик, Штепсель одружує Тарапуньку, Правда, Загін Трубачова бореться, Перший парубок, Весела змова, Літа молодії, Поема про море, Киянка, Чорноморочка, Рятуйте наші душі, Степові світанки, Рижик, За двома зайцями, Серце не прощає, Наш спільний товариш, Вечори на хуторі біля Диканьки, Яблуко роздору, Велика дорога, Срібний тренер, Королева бензоколонки, Стежкидоріжки, Зірка балету, Лушка, Сон, Фараони, Місяць травень, Формула райдуги, Вій, На Київському напрямку, Варчина земля, Погана доля, Початок невідомого віку, Ніч перед світанком, Оповідки про Дімку, Та сама ніч, Між високими хлібами, Секретар парткому, Сміхонічні пригоди Штепселя і Тарапуньки, Захар Беркут, Веселі Жабокричі, Де ви, лицарі, Лада із країни берендеїв, Довіра, Тут нам жити, Ефект Ромашкіна, Дід лівого крайнього.
Микола Яковченко та Олександр Хвиля Рибальська пісня, автори Платон Майборода, Андрій Малишко.
Фільм кіностудії О.
Довженка Літа молодії 1958 р.
реж.
О.Мішурин.
Нагадаємо, 6 квітня у віці 90 років померла народна артистка України Таїсія Литвиненко.
Вона зіграла Химку у культовій стрічці За двома зайцями і стала останньою представницею зоряного акторського складу цього фільму, яка дожила до наших днів. Сам фільм наступного року відзначить свої 65.
Главком згадує ключових зірок Зайців.
Вони мають цьогоріч круглі дати різного штибу.
Бонусом згадаємо про трьох видатних акторів, які зіграли на премєрі пєси Михайла Старицького, за якою знято і фільм.
Премєра спектаклю відбулася у Києві 4 листопада 1883 року.
Тодішні газети писали, що публіка зустріла постановку на ура.
Останні новини
більше новин