Колишній військовослужбовець полку «Азов» Станіслав Єрмаков, якого контррозвідка СБУ затримала за підозрою у державній зраді, мав підпалити музей Степана Бандери в селі Старий Угринів Івано-Франківської області ще у грудні 2021 року. Свого часу чоловік виїхав з окупованого Криму та 7 років воював за Україну. Після звільнення зі служби, завербований російськими спецслужбами, проводив диверсії в українському тилу. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на матеріал «Радіо Свобода» «Перше завдання – підпалити музей Бандери»: як колишній «азовець» працював на Росію».

У матеріалі журналісти розповіли історію двох громадян, які погодились на співпрацю з Росією. Разом з Станіславом Єрмаковим у державній зраді та інших злочинах підозрюється Микола Топало, колишній столичний студент. Обох чоловіків, за даними слідства, завербувала киянка Євгенія Більченко, колишня викладачка університету Драгоманова, яка до початку повномасштабного вторгнення переїхала до Росії та відкрито підтримує агресію.

Згідно з матеріалом, Єрмаков також причетний до серії диверсій в Одесі у 2024 році. Він зізнався, що отримував завдання від куратора з російських спецслужб і разом з Топалом здійснив щонайменше вісім диверсійних актів на території міста та області, зокрема підпалював склад твердопаливних матеріалів. За першу диверсію вони отримали 5000 доларів.

Диверсії в Одесі

Як зазначають у матеріалі, колишній «азовець» Єрмаков причетний до диверсій в Одесі в 2024 році.

«Був куратор, людина з російських спецслужб. Наприкінці січня він зв’язався через наш канал зв’язку і сказав, що у Росії почалося багато пожеж, багато чого горить і треба давати відповідь», – зазначив Станіслав Єрмаков.

«Перше, на чому я зупинився, був склад твердопаливних матеріалів на території Одеси. Я подивився по карті, як туди дістатися. Я пройшовся двічі в районі цього місця зі своїм товаришем [Миколою Топалом]. Ми дивилися, чи є камери, чи є собаки на території, чи видно охорону, чи можна туди пробратися, де саме і що конкретно можна підпалити.

Коли ми визначилися з об’єктом, почали підготовку. Купити матеріали для вогнесуміші, зробити вогнесуміш, купити речі, запасне взуття та продумати маршрут підходу і відходу. У першу акцію ми вирішили, що поїдемо громадським транспортом до місця, але коли їхали, побачили, що маршрутку, яка їхала у зворотному напрямку, зупинило ТЦК. Ми зрозуміли, що сильно ризикуємо і нам просто пощастило проскочити. Тому всі інші акції ми вже робили пішки – намагалися взагалі не користуватися транспортом», – каже Єрмаков.

«За першу акцію нам заплатили $5 тис. Через місяць [куратор] знову з нами зв’язався, говорив, що потрібно продовжувати ці акції, що це не одноразова справа, а потрібно за графіком, скажімо так, раз на місяць щось робити», – розповів Микола Топало.

За даними слідства, з січня по листопад 2024 року Єрмаков і Топало за завданням представників ГУ ГШ ЗС РФ здійснили 8 диверсій на території Одеси і Одеської області.

Перша диверсія під шефством Більченко

Як зазначив Станіслав Єрмаков, після початку повномасштабного вторгнення Росії, 1 березня 2022 року, з ним на зв’язок вийшла Євгенія Більченко, з якою він познайомився у 2021 році. І сказала, що з ним хоче поговорити одна людина. Зрештою, той чоловік дав контакт ще однієї людини, а той ще іншої.

«У підсумку я зв’язався з людиною, яка попросила мене допомогти Росії – прогулятися вулицями Києва, подивитися на скупчення військової техніки, артилерії, блокпости. Загалом, подивитися на всі військові об’єкти й повідомити про них. Я вирішив, що так, я хочу допомагати Росії й треба допомагати. Я вийшов у місто й увесь березень ходив вулицями Києва та наносив на карту те, що вважав за потрібне», – зізнається Єрмаков.

Як розповідає Єрмаков, завдання підпалити музей Бандери він отримав саме від Євгенії Більченко.

«Це був грудень 2021 року. Я взявся за це завдання. Моя помилка була в тому, що я не провів розвідки на місцевості, як це робив потім в Одесі. Я подивився на карту, уважно її вивчив. Взяв вогнесуміш, яку зробив ще в Києві. Сів на потяг без мобільного телефону. Приїхав до Львова, купив там мобільний телефон. Доїхав до околиць. Вийшов, пішов пішки», – розповів Єрмаков.

За його словами, по прибуттю до Старого Угринова здійснити диверсію йому не вдалось через розташування музею та освітлення будівлі.

«Зрозумів, що він з трьох боків оточений житловими будинками. Лише з одного боку можна було підійти. Все село було темне. А музей Бандери був єдиною яскраво освітленою точкою – його вночі підсвічували потужні прожектори. Я відійшов у найближчий лісок, викопав яму в снігу. Сів і почав чекати, думати, що робити. Був на зв’язку з Більченко. І до ранку дійшов висновку, що зараз це нереально здійснити», – зазначає Єрмаков.

Журналісти поспілкувались з Більченко та уточнили, чи вона знайомила Єрмакова з російським куратором. Вона підтвердила це твердження.

«Якби представники російських спецслужб за моїм дорученням могли підпалити ваше радіо і музей Бандери разом із ним – я була б щаслива, але цього, на жаль, не сталося», – заявила Більченко.

Станіслава Єрмакова і Миколу Топала вона назвала «прекрасними людьми, які підтримували російську мову і російську культуру в Україні».

Як зазначають у матеріалі, правоохоронці також прокоментували диверсійну діяльність Станіслава Єрмакова і Миколи Топалова.

«Вистежити Єрмакова і Топало було дійсно складно, тому що у них були знання і навички у розвідувально-диверсійній роботі. Під час своїх диверсійних акцій вони не використовували телефони, не користувалися мобільним зв'язком. В них було декілька мобільних телефонів, в першу чергу, для зв'язку з куратором, який перебував на головній квартирі, там де був обшук у Топала Миколи. Також був телефон лише для фільмування їхньої протиправної діяльності», – розповів контррозвідник.

«Спілкувалися вони за допомогою окремого телефону, який був лише вдома. Він ні разу не підключався до мобільного інтернету, використовував лише Wi-Fi-зв'язок», – додав представник СБУ.

Історія Єрмакова

В «Азов» Єрмаков потрапив у 2014 році через своїх кримських знайомих. Спочатку служив у взводі зв’язку, після чого у танковій роті, а згодом потрапив у піхоту. За ці роки він пройшов Мар’їнку, Іловайськ, Широкине, Красногорівку, район Горлівки. Звільнився у 2021 році.

«Я бачив лінію фронту в різні роки. У мене не було якихось жорстоких боїв, у яких я б брав участь. Але я бачив загалом війну, якою вона є. У 2014–2015 роках я абсолютно вірив у те, що роблю. Я вірив, що треба відбити Донбас, Крим, щоб зберегти цілісність України. Потім я побачив, що війна перетекла в якусь мляву фазу, яку ніхто не хоче завершувати», – зазначає Єрмаков.

На запитання журналістів, чи вагався з рішенням працювати на Росію, коли розумів, що йде, в тому числі, проти своїх колишніх товаришів по службі, Єрмаков відповів:

«Це взагалі складна моральна проблема. Це викликало в мене питання. Але зрештою я для себе зрозумів, що є питання мети. Відкинути всю попередню біографію й просто знову почати життя з чистого аркуша. Як я це зробив у 2014 році, так я це зробив і в 2022-му. Звісно, були товариші, з якими я спілкувався після завершення служби. Один із них загинув тоді ж у 2022-му. Долю іншого я не знаю», – зазначив Єрмаков.

Після звільнення зі служби у 2021 році Єрмаков почав спілкуватися з Євгенією Більченко, написав їй у Фейсбуці і навіть надсилав невеликі суми грошей, коли її звільнили з університету Драгоманова.

«На той момент я вже зрозумів, що не асоціюю себе з Україною. Але в мене не було людей, з якими я міг поспілкуватися наживо. Більченко була тією людиною, з якою я міг відкрито обговорювати свої думки. І бути почутим. Це радше було спілкування з однодумцем. Але потім виявилося, що це більше, ніж просто спілкування. Це була людина, яка звела мене з кураторами», – стверджує Станіслав.

«Я не буду розповідати, що не винен»

«Моя помилка в житті, за яку я розплачуюся зараз – це вибір сторони у 2014 році. Є бажання піти на обмін. Хотілося б ще пожити. Якщо Росія захоче мене забрати – я не проти. Ні – значить сидітиму, розплачуватимусь за те, що робив. Я прекрасно розумію, за що сиджу.

Я не буду розповідати, що я не винен. Я розумів, що рано чи пізно мене можуть затримати. Змінив би я у 2021 році своє рішення? Ні. Те, що я роблю – це дуже довгий і складний шлях додому. Який, до речі, може закінчитися нічим», – каже Станіслав Єрмаков.

За державну зраду за українським законодавством чоловікам загрожує 15 років тюрми або довічне ув’язнення.

Нагадаємо, Служба безпеки затримала на прикордонні Сумщини ще двох ворожих поплічників. Один із них – громадянин РФ, який проживає в Україні та нещодавно отримав завдання шпигувати за Силами оборони.