Кліматичні зміни середини XIV століття могли створити умови, що сприяли поширенню "Чорної смерті" в Європі, йдеться в новому дослідженні. Про це йдеться у статті Scitechdaily. 

Група вчених дійшла висновку, що потужне тропічне виверження, ймовірно, відбулося в 1345 році та призвело до різкого похолодання, сильних дощів та втрати врожаю в регіонах від Іспанії до Леванту. На фоні наростального голоду італійські морські республіки, зокрема Венеція та Генуя, тимчасово уклали перемир'я з Золотою Ордою, щоб забезпечити терміновий імпорт зерна з Чорноморського регіону.

Дослідники, Мартін Баух та Ульф Бюнтген (Communications Earth & Environment), припускають, що саме в цих зернових постачань могли опинитися блохи, заражені Yersinia pestis. Збіг прибуття зерна в порти Італії та перших спалахів чуми в північних містах країни вказує на те, що торгові шляхи, відкриті в умовах голоду, стали основним каналом поширення хвороби.

Згідно з даними венеціанських хронік, привезене зерно врятувало міста від голодної катастрофи. Однак, як підкреслюють дослідники, саме збіг цих постачань з першими спалахами чуми вказує на їх несподіваний побічний ефект. Блохи та гризуни, ймовірно, подорожували в мішках з зерном, а перерозподіл цих вантажів між італійськими містами сприяв швидкому поширенню хвороби вглиб Європи.

Це дослідження пропонує переконливий механізм, який пов'язує кліматичні аномалії, економічну адаптацію та епідеміологію. Воно допомагає зрозуміти, чому Чорна смерть з'явилася саме в той період і чому так швидко охопила континент.

Автори підкреслюють, що йдеться не про єдину причину, а про ланцюг подій, де вулканічне виверження стало важливим тригером середньовічної пандемії.

• Нагадаємо, новий вірус поширюється Україною: які симптоми та методи лікування.
• Раніше ми розповідали, як захиститися від вірусів та зимових захворювань:  лікарі поділилися ефективними методами.
• Також постійна втома та часті інфекції:  симптоми, які можуть свідчити про неочевидний дефіцит.