Закон про заборону Московської церкви: а віз і нині там. Хто саботує процес?
glavcom.ua
Wed, 30 Apr 2025 15:35:00 +0300
Минуло вже понад вісім місяців з моменту ухвалення закону, який забороняє діяльність в Україні релігійних організацій із центром у державіагресорі, тобто у Москві.
Згідно із його нормами, релігійні громади, які держава вважає повязаними з Російською православною церквою РПЦ, мали девять місяців, аби розірвати звязок із Москвою.
Та попри те, що до завершення відведеного терміну залишилося лише декілька тижнів, можна сміливо говорити наданою можливістю майже ніхто не скористався.
Понад 90 громад Церкви, яка перебуває у єдності з Московським патріархатом, до сьогодні не виконали норму закону і не перереєстрували статути.
Пояснюють вони це просто вони не вважають себе частиною РПЦ.
Та якщо така тактика захисту не є новою, то відкриттям є те, що у деяких регіонах обласна влада також не ототожнює РПЦ із тими релігійними громадами, які дефакто є частиною Московського патріархату.
Як так сталося, що на девятому місяці дії закону, ухваленого проти діяльності РПЦ в Україні, і на четвертому році великої війни проти Росії держава не здатна нічого вдіяти з церквою, яку сама ж називає ворожою Про це у матеріалі Главкома. Що каже закон про заборону Московської церкви Для початку слід нагадати основні положення змін, які Верховна Рада ухвалила 20 серпня 2024 року, а президент символічно закріпив своїм підписом у День незалежності 24 серпня того ж року.
Ухвалено закон щодо нашої духовної незалежності.
Це те, про що ми говорили з членами Ради церков і релігійних організацій, сказав Зеленський про закон Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій.
Закон передбачає повну заборону діяльності в Україні релігійних організацій, які мають афілійованість із Росією.
Документ визначає, що саме вважається такими звязками, встановлює терміни, впродовж яких громади мають цього звязку позбавитися та визначає порядок державного нагляду за дотриманням встановлених вимог.
Документом також передбачені інструменти, які могли би допомогти релігійним організаціям або примусити їх виконати вимоги закону, якщо вони з якихось причин не змогли цього зробити впродовж девяти місяців з моменту його підписання президентом України.
Законом визначено утілювати його норми в життя має Держслужба з етнополітики і свободи совісті ДЕСС.
Цей центральний орган перед тим, як застосовувати вплив до релігійної організації, має встановити, що вона відповідає принаймні одній із семи ознак афілійованості із Москвою.
Ось перелік цих ознак релігійна організація безпосередньо або як складова частина іншої входить до структури є частиною іноземної релігійної організації, діяльність якої заборонена в Україні мається на увазі РПЦ в документах, чи рішеннях містяться ознаки входження до структури релігійної організації, діяльність якої заборонена в Україні в документах та рішеннях релігійної організації, діяльність якої заборонена в Україні наявні ознаки щодо входження до її структури релігійної організації, що діє в Україні документи та рішення релігійної організації, діяльність якої заборонена в Україні передбачають, що до її органів управління входять представники релігійної організації, що діє в Україні в Синоді РПЦ є представники з України релігійна організація, що діє в Україні, у канонічних і організаційних питаннях підкорюється рішенням релігійної організації, діяльність якої заборонена в Україні релігійна організація, діяльність якої заборонена в Україні призначає, обирає, погоджує, затверджує чи благословляє керівника релігійної організації в Україні релігійна організація, діяльність якої заборонена в Україні приймає, погоджує, затверджує, благословляє, схвалює тощо статут положення релігійної організації, що діє в Україні.
У разі, якщо хоча б за однією із цих ознак ДЕСС підтвердить звязок із Москвою, то релігійна громада отримає припис усунути порушення впродовж 30 днів.
Далі їй потрібно внести зміни до статуту.
Якщо реакції від релігійної громади не буде, ДЕСС матиме право вирішувати проблему через звернення до суду.
Де проблема У законі зазначено, що упродовж трьох місяців з дня його публікації уряд має ухвалити необхідні підзаконні акти задля його виконання.
Простіше кажучи, для здійснення покладених функцій ДЕСС потрібні інструменти.
Однак, попри те, що ця процедура мала бути завершена ще минулого року, уряд так і не надав цих інструментів Відповідно, ДЕСС не може розпочати роботу з визначення звязків релігійних громад із РПЦ.
У відповідь на запит Главкома ДЕСС повідомила, що розробила проєкт постанови Кабінету міністрів Про затвердження Порядку проведення дослідження наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена, який наразі перебуває на розгляді у Кабміні.
Після прийняття урядом цієї постанови ДЕСС матиме можливість проводити дослідження та встановлювати, чи є певна релігійна організація афілійованою з РПЦ, послідовно формувати перелік релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, та відповідно володіти інформацією про кількість таких релігійних організацій.
Натомість нині, як визнає ДЕСС, відсутня інформація про те, скільки організацій, афілійованих з РПЦ, діє в Україні.
У розмові з Главкомом очільник ДЕСС Віктор Єленський запевнив усі нормативноправові акти, які має прийняти Кабмін, пройшли міжвідомче погодження, експертизи Мінюсту, Національного агентства із запобігання корупції НАЗК і будуть ухвалені.
Але процес гальмується через одинєдиний нормативноправовий акт, який ще проходить узгодження, він стосується майна.
Це корупціогенна тема, яка викликає зауваження НАЗК, зазначив Єленський.
Йдеться про чіткий перелік підстав, за яких не можна передавати культове майно.
Отже, які зауваження має НАЗК до ДЕЕС і законотворців, які ухвалили закон і готували проєкт постанови Кабміну нечіткий правовий механізм ведення обліку обєктів державного або комунального майна, яке є культовим майном, що сприяє реалізації дискреційних повноважень посадових осіб тобто повноважень, які посадовець сам визначає як здійснювати у межах закону уповноваженого органу управління у непрозорий спосіб відсутність завершеної та прозорої процедури прийняття рішень щодо передачі в користування позичку культового майна, яке належить до державної чи комунальної власності, що створює умови для корупційних зловживань.
НАЗК закликає визначити вимоги до ведення обліку обєктів державного або комунального майна, яке є культовим майном, механізм надання оприлюднення інформації про обєкти, а також передбачити ведення відповідного обліку в електронній формі.
У розмові з Главкомом голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв не приховує здивування позицією НАЗК і стверджує, що під час ухвалення релігійного закону від антикорупційних органів зауважень не було.
За словами нардепа, законотворці зробили так, аби було чітке розмежування культових і некультових споруд, а також зникла завуальована комерційна складова у діяльності релігійних громад.
Ми зробили так, щоби можна було відреагувати на такі речі як незаконне пятиповерхове овочесховище на території КиєвоПечерської лаври, з яких чотири поверхи під землею, які збудував ПашаМерседес митрополит Павло Лебідь.
З іншого боку, виставили запобіжники, аби можна було захистити від обкладання комерційною орендною ставкою такі споруди як монастирські корпуси.
Тобто в законі є механізм, який дозволяє розрізнити суто комерційні відносини і користування майном, яке є частиною, необхідною для функціонування культової споруди, каже Потураєв.
Нардеп наводить приклад Якщо взяти розцінки на оренду в центрі Києва і предявити ПЦУ орендну плату за монастирські корпуси у центрі міста, то ПЦУ буде в кепському становищі, бо змушена буде платити божевільні кошти.
Главкома також звернувся до уряду з проханням пояснити причини затягування з ухваленням необхідних нормативноправових актів до закону про заборону Московської церкви.
Проте Кабмін наразі не відповів на запит.
Чому парафії УПЦ МП ігнорують релігійний закон Редакція також поприсилав усі обласні військові адміністрації надати інформацію про кількість релігійних громад, повязаних з РПЦ, у кожному з регіонів станом до ухвалення закону і після.
Таким чином можна було б оцінити динаміку та географію переходів, зрозуміти, чи працює ідея законотворців надати релігійним громадам девятимісячний термін для зміни установчих документів.
Станом на кінець квітня не всі області оприлюднили ці дані.
Більш того, реакція частини з тих 15 обладміністрацій, які таки відповіли на запит, виявила ще одну проблему Поперше, зафіксовано майже повна відсутність переходів з УПЦ МП до УПЦ/ПЦУ.
Як виявилося, обласні адміністрації не мають одностайності навіть у питанні, що таке РПЦ і УПЦ МП, і чи є це одне і те ж саме.
Частина областей, надаючи інформацію про релігійні громади УПЦ МП, посилається на висновки релігієзнавчої експертизи, затверджені наказом Держслужби з етнополітики та свободи совісті 27 січня 2023 р.
Ці висновки свідчать про те, що Статут УПЦ МП має церковноканонічний звязок із РПЦ.
Іншими словами, УПЦ МП і РПЦ це одне й те ж.
Відповідно, усі громади Церкви Московського патріархату в Україні є частиною Російської православної церкви.
А значить підпадають під дію закону.
Такий висновок зробила, наприклад, Сумська обладміністрація.
Натомість є області, які відмовилися надавати інформацію про кількість релігійних громад у єдності з Московським патріархатом, що мають звязок із РПЦ.
Зокрема, так вчинила Харківська ОВА.
У своїй відмові чиновники пояснюють оскільки ДЕСС не оприлюднила інформацію про те, які громади мають звязок з РПЦ, значить ця інформація відсутня і на регіональному рівні.
Хоча ще улітку минулого року після ухвалення закону, про який йдеться, голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у розмові з Главкомом зазначав вже на момент ухвалення закону ДЕСС могла діяти, виявляти звязок у громад з РПЦ, і для цього не треба було чекати девять місяців.
Чинна релігієзнавча експертиза вже лежить, її фактично треба перевипустити і включити в дослідження, казав Потураєв.
Не дивно, що цією казуїстикою нині користуються релігійні громади Московського патріархату, які без батога, а з пряником не бажають змінювати церковну юрисдикцію з російської на українську.
Про це говорять сухі факти Житомирська область.
У 2024 році 20 релігійних громад Церкви у єдності з Московським патріархатом перейшли до УПЦ/ПЦУ, у 2025 році дві.
В УПЦ МП залишаються 584 релігійні громади.
Львівська область.
Із 17 релігійних громад УПЦ МП, що діяли в області до ухвалення закону, 14 припинили існування, ще три погодилися на зміну статуту і стали частиною УПЦ/ПЦУ.
Запорізька область.
На підконтрольній частині області діє 138 релігійних громад, які мають звязок із РПЦ.
Жодна з них не перебуває у процесі зміни юрисдикції після ухвалення закону.
Миколаївська область.
Обласна військова адміністрація повідомила про відсутність в області релігійних організацій, афілійованих з РПЦ.
При цьому відповідальність за цю дивну інформацію чиновники переклали на ДЕСС, оскільки Держслужба досі не оприлюднила інформацію про громади, які мають звязок із РПЦ.
Хмельницька область.
Із 629 релігійних організацій УПЦ МП після ухвалення закону лише 20 перейшли до УПЦ/ПЦУ.
Тернопільська область.
Із 85 організацій УПЦ МП після ухвалення закону жодна не змінила свою юрисдикцію.
Дніпропетровська область.
Обласна адміністрація повідомила, що не веде облік організацій, які повязані та які розірвали звязки з РПЦ, і відмовила у задоволенні запиту.
Донецька область.
За даними обласної адміністрації, жодна релігійна громада у єдності з Московським патріархатом після ухвалення закону не змінила юрисдикції.
Рівненська область.
Із 469 громад у єдності з Московським патріархатом, після ухвалення закону юрисдикцію змінили лише девять перейшли до УПЦ/ПЦУ.
Чернігівська область.
Із 542 громад у єдності з Московським патріархатом після ухвалення закону лише дві перейшли до УПЦ/ПЦУ.
Волинська область.
Волинською обласною військовою державною адміністрацією не здійснювалось реєстрацій статутів релігійних громад РПЦ.
Херсонська область.
Із 114 релігійних організацій у єдності з Московським патріархатом лише шість з них після ухвалення закону перейшли до УПЦ/ПЦУ.
Харківська область.
Відсутня інформація щодо переліку організацій, афілійованих з РПЦ.
Сумська область.
Із 402 релігійних громад у єдності з Московським патріархатом після ухвалення закону перейшла до УПЦ/ПЦУ лише одна.
Черкаська область.
Із 493 релігійних громад у єдності з Московським патріархатом у 2024 і 2025 роках 42 змінили юрисдикцію на УПЦ/ПЦУ.
З них 21 після ухвалення релігійного закону.
Із цих даних випливає, що більшість релігійних громад Церкви у єдності з Московським патріархатом ігнорують норми релігійного закону.
Вони просто не вважають, що він стосується їх.
Ось переді мною єпархіальний статут і статут, який діє у парафіях.
Ні в першому, ні в другому немає УПЦ МП, розповів в інтервю Главкому митрополит Вознесенський і Первомайський УПЦ МП Олексій.
Насправді, в законі немає згадки про УПЦ МП, як і згадки про будьяку іншу церкву.
Натомість закон містить вже згадані сім ознак, які характеризують звязок релігійної організації в Україні з церквою в державіагресорі, тобто з РПЦ.
Що буде далі Як пояснює Микита Потураєв, якщо у НАЗК дійсно є якісь зауваження до розроблених нормативноправових актів, які не може затвердити Кабмін, нічого не залишається, як чекати усунення недоліків.
Без їхнього виправлення Кабмін не затвердить нормативноправові акти навіть попри те, що вже давно минув термін, впродовж якого він мав це зробити.
Між тим, Держслужба з етнополітики і свободи совісті, хоча і могла би, на думку деяких нардепів, проводити перевірки вже, не чекаючи затвердження Кабміном усіх нормативноправових актів.
Однак без погодження уряду усіх нормативноправових актів не матиме підстав після девяти місяців з підписання релігійного закону виносити приписи релігійним громадам щодо порушень і тим більше подавати на них до суду.
А самі громади, як показує досвід, не поспішають себе ідентифікувати з Російською церквою і самостійно змінювати церковну юрисдикцію.
У розмові з Главкомом Віктор Єленський підкреслив, що дослідження громад на предмет їх звязків з російською церквою ДЕСС наразі проводити не може.
Ми можемо дослідження проводити тільки в робочому порядку, тому що поки нема остаточного рішення Кабміну.
Але, в принципі, можемо готуватися, зазначив він.
Михайло Глуховський, Главком
Останні новини
більше новин