За останні дні відразу кілька впливових ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що США передали Києву та європейським союзникам свої пропозиції щодо припинення вогню у війні РФ проти України.

Якщо вірити джерелам журналістів, план Вашингтона, серед іншого, передбачає офіційне визнання російського контролю над анексованим українським півостровом Крим. Одними з перших про таку ініціативу повідомила інформагенція Bloomberg, згодом також телеканал CNN, газета Washington Post та газета ділових кіл The Wall Street Journal.

У матеріалах ЗМІ вказувалося, що під час недавньої зустрічі в Парижі американські чиновники передали Києву конфіденційний документ, в якому було викладено набір пропозицій США щодо припинення бойових дій. Однією з ключових пропозицій може бути визнання за Росією Криму, який Москва анексувала після «гібридної» операції із захоплення у 2014 році.

Тепер, за даними джерел, у США чекають на відповідь Києва. Її, за даними ЗМІ, очікували почути після зустрічі американських, українських і європейських посадовців у Лондоні в середу, 23 квітня. Натомість топдипломати зі США, Німеччини, Великобританії, Франції та України скасували свою участь у лондонських переговорах на високому рівні. Скасував свою участь у заході й держсекретар США Марко Рубіо.

До того, як про це стало відомо, ще на початку цього тижня, журналісти запитали президента США про ці публікації. Дональд Трамп не підтвердив, але й не спростував дані преси про можливу зміну політики Вашингтона у питанні Криму.

«Я розповім вам про всі подробиці протягом найближчих трьох днів. Але у нас були дуже хороші зустрічі», – сказав тоді він.

Як відреагували в Україні?

За понад 11 років, що минули від анексії Криму, у ЗМІ вже неодноразово спекулювали на кримській тематиці. Цього разу офіційні особи в Києві з коментарями не поспішали. Одним із перших на інформацію західної преси відреагував голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

В інтерв'ю «Радіо Свобода» він припустив, що такими посланнями адміністрація Дональда Трампа «тестує керівництво й політикум України, організовуючи різні вкиди на тему територіальних поступок з боку України, без яких, мовляв, неможливо буде завершити російсько-українську війну і досягти стійкого миру».

Згодом у схожому ключі відреагували в Офісі президента України. Українська делегація на переговорах зі США не обговорювала визнання Криму російським і не погоджувалась на це, запевнив радник глави ОП Сергій Лещенко в ефірі національного телемарафону.

Поставити крапку в цій дискусії явно бажав президент України Володимир Зеленський. Відповідаючи на запитання журналістів у Києві ввечері 22 квітня він сказав, що Україна не погодиться на визнання окупації АР Крим.

«Крим ми можемо не обговорювати... Україна не визнає юридично окупацію Криму, це поза нашою Конституцією. Це наша територія, територія народу України. Цього не буде», – наголосив Зеленський.

Які ризики несе у собі визнання анексії Криму?

Однак які потенційні загрози ніс би у собі такий крок? В американському Інституті Роберта Лансінга з досліджень глобальних загроз і вивчення демократії (RLI), названого на честь 42–го держсекретаря США, вирішили докладно проаналізувати ризики визнання анексії Криму.

У ході багаторівневого аналізу там визначили три основні загрози для міжнародного порядку. Загалом у RLI впевнені, що визнання анексії Криму стало би «сейсмічним зрушенням у зовнішній політиці США, ознаменувавши відрив від десятиліть правових принципів захисту територіальної цілісності».

Оглядачі Інституту пояснюють: по-перше, визнання анексії Криму стало би стратегічним ударом по міжнародному правопорядку, адже це підірвало б принцип територіальної цілісності, закріплений у міжнародному праві, і послабило б правовий порядок, що встановився після Другої світової війни. Це спонукало б інші авторитарні держави, як-от Китай чи Туреччину, до територіального ревізіонізму. 

По-друге, це призвело б до відчуження союзників у західному таборі: Україна розцінила б такий крок як зраду, а у НАТО та ЄС, особливо країни Східної Європи, сприйняли б це як капітуляцію перед російською агресією. 

Третій пункт – наслідки для внутрішньої політики у США: такий крок спровокував би двопартійну негативну реакцію та порушив би питання про справжню мотивацію Трампа, особливо з огляду на спекуляції про його можливі давні зв'язки із Москвою, які сам Трамп, утім, завжди заперечував.

Хай там як, попереджають у RLI, такий крок мав би далекосяжні наслідки та серйозно зашкодив би довірі до США у питанні відстоювання демократії та верховенства права в усьому світі, особливо серед країн, вразливих до авторитарного тиску.

Дипломатія намарно?

Таку оцінку потенційних загроз поділяє український політолог Володимир Фесенко. В ефірі «DW Новости шоу» він сказав, що Крим – «це «червона лінія», це абсолютно неприйнятно для України».

Фесенко також вважає, що юридичне визнання Криму «створило б найнебезпечніший прецедент, до речі, не тільки для нас (України. – ред.), але й для всього світу» з огляду, наприклад, на апетити КНР щодо Тайваню і не тільки. Разом з тим Фесенко припускає, що пониження статусу переговорів у Лондоні означають, що ті пропозиції, про які повідомляли ЗМІ, були фактично відкинуті та реалізовані вже не будуть.

Своєю чергою експерт Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Андраш Рац (Andras Racz) також не очікує тепер швидкого прориву в дипломатії.

«Не дивує те, що українська сторона відкинула пропозицію США, оскільки це б вимагало офіційного визнання анексії Криму, відмови від своєї території, та де-факто згоди на окупацію Росією (земель. – ред.), зайнятих з лютого 2022 року», – сказав політолог в інтерв'ю DW.

Після того, як зустріч у Лондоні явно не задалася, увага аналітиків спрямована тепер на те, яку лінію далі обере Вашингтон. Віцепрезидент Сполучених Штатів Джей Ді Венс 23 квітня заявив, що як Україні, так і Росії все ж доведеться відмовитися від частини території, яку нині контролює кожна зі сторін. 

За словами Венса, США зробили «дуже чітку пропозицію» Росії та Україні та попередив, що «настав час або їм (Росії й Україні. – ред.) сказати «так», або Сполученим Штатам вийти з цього процесу».

Дмитро Каневський