Підручник історії з "автором"-журналістом. Нове слово в українській освіті чи деградація галузі?
regionews.ua
Fri, 18 Apr 2025 12:38:50 +0300
Журналіст у підручнику історії Видавництво Ранок видало підручник з історії України для 11 класу.
Авторів у цьому підручнику було вказано троє, першим із яких за абеткою ішов журналіст і відеоблогер Акім Галімов.
Саме цей факт, а також повязані з ним нюанси нового підручника і викликали бурхливе обговорення в суспільстві, принаймні, у соцмережах.
Не уникнув цього обговорення і сам Галімов, заявивши на своїй Facebookсторінці, що проти нього розпочалася масштабна спланована та очевидно замовна інформаційна атака.
Хоча, звісно ж, авторів плану та замовників він не назвав.
Загалом така реакція була цілком прогнозованою, хоч і перейшла певні рамки пристойності всетаки звинувачувати усіх, кому не подобається твоя позиція, у замовності це моветон для пристойного суспільства.
Фото видавництво Ранок Хоча Галімов справді міг напоротися на замовну атаку з використанням схожих маніпуляційних технологій.
Скажімо, опоненти журналіста могли використати проти нього кілька фактів із біографії скажімо, освіту.
Ні, не відсутність профільної, історичної освіти, про це йтиметься нижче а те, що Акім Галімов закінчив севастопольську філію Московського державного університету.
Ні для кого не секрет, що Росія фінансувала усі ці навчальні заклади не з великої любові для мешканців Кримського півострова, а для просування своїх наративів і підготовки тамтешньої молоді для приходу русского мира.
Крім того, Галімову можна пригадати і роботу на телеканалі Інтер, який у різні періоди свого існування був залежним від проросійських політичних сил.
Втім, такі аргументи у дискусіях практично не використовувалися.
Що ж обурило суспільство і фахівців у новому підручнику історії Автор чи ні Поперше, неочевидна для обивателів, але важлива для істориків особливість вказування Акіма Галімова серед авторів підручника.
Професійний історик Геннадій Єфименко, коментуючи скандальний проєкт, навіть припустив, що це фальсифікація.
У коментарі для RegioNews пан Єфименко пояснив, що він мав на увазі.
Журналіст і відеоблогер Акім Галімов.
Фото з відкритих джерел Справа в тому, що, як зясувалося після аналізу підручника, та й сам Галімов цього не спростовував, навпаки, визнав цей журналіст/блогер лише надав для використання свої відеороботи на історичну тематику.
Відео були залиті на освітній порталі izzi.digital принаймні, там вони відкриваються за QRкодом.
На цьому участь Акіма Галімова у роботі над навчальним виданням завершилася одначе його вказали як одного із авторів.
Некоректність в тому, що власне він не автор підручника.
Тобто не робив для нього не лише тексту, а й відео, які за його ж словами, просто взяті з проєкту Реальна історія та залиті на окрему платформу.
Коли використовують раніше написане, зняте чи намальоване це є джерела, які треба згадувати, але автори яких не є авторами підручника, пояснив Геннадій Єфименко.
Проблема достовірності інформації Крім того, відеороботи журналіста це не роботи науковця, які перевіряються і рецензуються.
Фактично підручник надає школярам неверифіковану інформацію, створену не Міністерством освіти, а сторонньою особою.
Геннадій Єфименко підкреслив у коментарі RegioNews Так, ці матеріали не верифіковані.
Хоча автор тексту підручника, тобто Олександр Гісем, формально кандидат історичних наук, може заявити, що він їх верифікував.
Біда в тому, що у текстах самого Гісема часом помилок та вигадок більше, аніж у Галімова.
Зокрема, в підручнику з історії України для 10 класу згадка як про факт міфу про розстріляний зїзд кобзарів переселення в села після голодомору як причини російськомовному Сходу України ще й вигадка про переселення німців ізза меж УРСР цитування вигаданої інструкції Троцького як реального джерела взяття зі стелі цифри втрат від голоду 19211923 рр.
тощо.
Сучасність і можлива заангажованість Ще однією проблемою, на думку тих, хто розкритикував підручник, є висвітлення подій останніх років, тобто таких, які відбулися чи досі відбуваються як повномасштабна війна Росії проти України.
На думку численних критиків досить тенденційне висвітлення.
Фото з відкритих джерел Скажімо, у розділі про події після 2019 року багато уваги, аж до кількох ілюстрацій, приділяється проєкту Велике будівництво Володимира Зеленського, але не згадується про ситуацію з підготовкою до російського вторгнення, зокрема, спростування західних попереджень про майбутню війну українською владою.
Також українців обурило те, що діяльність двох останніх президентів подана у підручнику із помітною симпатією до нинішнього глави держави, де відповідний розділ навіть вказаний як Реформаторська діяльність, тоді як його попередника, наприклад, не згадали у контексті створення ПЦУ та отримання томосу про автокефалію, на чому наголошував навіть Вселенський Патріарх Варфоломій.
Фото EPA/UPG Є навіть претензія до фотографій обох президентів там Петро Порошенко показаний під час інавгурації з булавою, що критики підручника розцінили як натяк на прізвисько сивочолий гетьман, наголосивши, що в якості ілюстрації до діяльності пятого президента коректніше було продемонструвати процес відкриття кордону із ЄС в день оголошення безвізового режиму для України.
Словом, питань щодо висвітлення подій останнього історичного періоду досить багато.
RegioNews поцікавився у історика Геннадія Єфименка чи доцільно у підручниках так детально висвітлювати фактично події сьогодення, багато з яких ще не отримали свого логічного завершення і остаточної оцінки фахівців.
Вивчати сучасність варто, але, на мій погляд, не в курсі історії.
Бо це ще не історія, це незавершені події.
Зрозуміло, що в директивному за програмою курсі, за який діти отримують бали, швидше за все, буде однобоке висвітлення подій, пояснив пан Єфименко.
Що ж, як бачимо, інноваційним підручником для випускного класу української школи незадоволені як звичайні обивателі, так і фахівці.
А сам факт включення до списку авторів людини, яка не має жодного відношення до історичної науки, і чиї відеороботи є радше роботами публіциста, аніж професійного історика, не може не турбувати, зважаючи на й без того невисокий рівень вітчизняної шкільної освіти.
Останні новини
більше новин