Це відео змінить ваше уявлення про український Великдень - свято, яке пережило заборони і репресії
www.rbc.ua
Thu, 17 Apr 2025 18:36:31 +0300
Великдень для українців це не просто свято, а жива традиція, що переживає нове народження.
Попри десятиліття радянських заборон, воно збереглося і сьогодні звучить поновому у храмах, у родинах, на передовій і навіть у мистецтві.
Новий епізод документального фільму Запал з Євгеном Клопотенком, Лесею Патокою і Натою Жижченко, показує, як Пасха стає джерелом сили, краси й натхнення.
Про що саме нове відео і чому його треба обовязково дивитися сьогодні читайте у матеріалі РБКУкраїна проект Styler.
Великдень на смак Обрядовий великодній хліб паска це головна страва свята.
Сьогодні кожен ресторан, кондитерська, супермаркет пропонують найрізноманітніші варіації з цукатами, полуницею, шоколадом, глазурю, кокосом тощо на будьякий смак. Один з найпопулярніших шефкухарів під час експедиції в межах проєкту Запал відвідав село Гончарівка Вінницької області, де дізнався про рецепт паски на пряженому молоці, якому вже понад 60 років.
Пряжене молоко напій з карамельним присмаком, який зберігся лише в кількох словянських кухнях світу.
Жінки в селі жартують Плівку з такого молока дівчатам не можна їсти волосся не буде гарне.
Але за жартами серйозні традиції, що передаються з покоління в покоління.
Окрім теплого пряженого молока, для приготування паски в Гончарівці використовують вершкове масло, яйця, цукор, борошно, дріжджі, корицю, ванільний цукор, родзинки та дрібку солі.
За традицією, після замісу тіста в домі мало настати повне затишшя щоб паска вдалася. Проєкт Запал фото Craft Story Для випікання в печі використовують спеціальні форми, які в народі мають десятки назв ринка, пасківник, пасочник, бабник, папушник, тринка.
Це все глиняний посуд різної форми, висоти та обєму, який використовували виключно раз на рік для випікання великоднього хліба.
Його наповнюють тістом всього на третину, адже здоба при випіканні збільшується чи не вдвічі. Фінальний момент у приготуванні паски прикрашання.
Наші предки ніколи не використовували глазур чи посипку ці речі порівняно нещодавно почали використовувати на хлібозаводах чи в закладах, тим самим прирівнявши обрядовий великодній хліб до кондитерської випічки. У давнину ж паски прикрашали залишками з тіста з нього виробляли квіти, колоски та інші символи.
Далі верхівку паски змащували яйцем для гарного кольору і саджали до печі. Євген Клопотенко фото Craft Story Великдень як мистецтво Ще один незмінний атрибут свята декоровані яйця писанки, крашанки, крапанки, дряпанки.
стилістка й художниця по костюмах Леся Патока у Запал вивчає стиль та візуальні традиції, тож вона вирушила до Черкас, щоб дізнатися більше про технологію декорування і створити власну писанку, яка поєднує давні символи й сучасне бачення.
Писанки Черкаської області одні з найдавніших в Україні, які відомі ще з часів Київської Русі.
Черкаська галерея народного мистецтва сьогодні зберігає сотні зразків традиційного й сучасного писанкарства.
Великодні яйця виконували важливу ритуальну функцію, їх освячували в церкві, дарували, зберігали як обереги.
Для наших предків яйце символізувало життя з поверненням птахів із вирію воно ставало знаком весни, зерна, родючості.
Загалом існує чотири основні типи оздоблення великодніх яєць крашанки просто пофарбовані крапанки пофарбовані та прикрашені крапками дряпанки пофарбовані з вишкрябаним візерунком писанки розписані сирі яйця, які не їли, а зберігали як талісмани. Писанку створювали за допомогою воску, фарбників і спеціального інструмента писачка.
Віск захищав нанесені лінії від фарби, утворюючи орнамент.
На писанках зображували різні символи грабельки процвітання, півник родючість, крапки сльози Богородиці.
Та, загалом, вони могли кардинально відрізнятися, адже кожен регіон мав свої орнаменти та кольори.
Для фарбування яєць використовували натуральні фарбники цибулеве лушпиння, кору дуба, молоде зелене жито, кору дикої яблуні, бузину тощо.
Підсилювати відтінок кольору допомагав сік квашеної капусти. Проєкт Запал фото Craft Story Великдень у музиці Для Нати Жижченко Великдень це не тільки крашанки й церква, а й веснянки, які в дитинстві звучали на подвірї.
У народі вважали, що весну треба закликати піснями, інакше вона не прийде.
У кожному регіоні були свої гаївки, яківки, ринзівки.
Одна з найвідоміших Вийди, вийди, Іванку.
А ще в давнину випікали жайворонків, пташок із тіста, які діти розвішували на деревах, дарували сусідам і підкидали до неба щоби весна прийшла швидше.
Жижченко досліджувала звуки української весни в Опішні столиці гончарства.
Що повязує глину та музику Звісно свищик, свистунець або свистунка.
Це все назви керамічної іграшкиінструменту, яка була одночасно забавкою для дітей, талісманом і музичним символом весни.
Вони могли бути різних форм у вигляді свійських або диких тварин, птахів, риб.
В Опішнянському державною художньому ліцеї Ната разом із учнями працювала над створенням власного свищика.
Процес виготовлення нешвидкий найбільше часу забирає саме процес висихання глини.
Ще один виклик зробити правильні отвори під певним кутом, що впливатиме на гучність і тональність звуку. Вас може зацікавити У Києві відбдеться особлива виставка, в якій візьмуть участь Рудинський, Jerry Heil та інші зірки Де в Україні подивитися на сакури та куди їхати цієї весни У Софії Київській відкрилася виставка про українську незламність.
Останні новини
більше новин