Україна вдвічі більше імпортує, ніж експортує. Що заважає торгівлі
ua.korrespondent.net
Fri, 11 Apr 2025 15:30:00 +0300
З початку року імпорт товарів в Україну вдвічі перевищив експорт.
Ми купуємо в інших країн навіть те, чим можемо забезпечити себе самостійно.
Як змінити ситуацію на краще Чим та з ким торгуємо За інформацією Державної митної служби, протягом січняберезня в Україну імпортували товарів на суму 18,5 млрд дол.
Водночас експортували товарів на 9,9 млрд дол. Найбільше товарів до України імпортували Китай 3,9 млрд дол., Польща 1,7 млрд дол.
та Німеччина 1,5 млрд дол.
Своєю чергою експортували з України найбільше до Польщі на 1,1 млрд дол., Італії на 680 млн дол.
та Іспанії на 650 млн дол.
У загальних обсягах ввезених у січніберезні поточного року товарів 68 склали категорії машини, устаткування та транспорт 6,8 млрд дол.
продукція хімічної промисловості 3,2 млрд дол.
паливноенергетичні 2,5 млрд дол..
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари 5,8 млрд дол.
метали та вироби з них 1,1 млрд дол.
машини, устаткування та транспорт 882 млн дол..
Також відомо, що нещодавно понад 4 тис.
суден доставили вітчизняну аграрну продукцію до близько півсотні держав світу на азійському, африканському та європейському континентах.
Ще 36 млн тонн вантажів непродовольчі товари зокрема, руда, металургійна продукція тощо. Чому імпорт більше експорту На думку експертів, головною причиною того, що в Україні імпорт перевищує експорт є війна, яку веде РФ проти нашої країни.
Головна причина того, що в Україні імпорт перевищує експорт вдвічі, полягає у структурних економічних змінах, викликаних війною, руйнуванням промисловості, енергетичною залежністю та потребами населення та армії, каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Так, до повномасштабного вторгнення, Україна експортувала багато металу, машинобудівної продукції, хімії.
Зараз значна частина цих підприємств знищена або не працює.
Наприклад, Маріуполь потужний центр металургії зруйнований та окупований.
Крім того, Україна змушена імпортувати енергоресурси нафтопродукти, газ, вугілля.
Через війну виробництво електроенергії зменшилось, тому зросла потреба у закупівлі зза кордону.
Варто врахувати і військові потреби.
Імпорт зброї, техніки, амуніції, медичних засобів усе це ввозиться без масового експорту у відповідь.
Це сильно змінює торговий баланс.
Також в Україну заходить багато імпорту у вигляді допомоги харчі, ліки, генератори, будматеріали, що також впливає на статистику імпорту.
Не треба забувати й про те, що Україна отримує фінансову допомогу від партнерів, яку витрачає на закупівлі за кордоном.
Це створює ситуацію, коли споживання забезпечується імпортом.
Купуємо навіть овочі та молочку Попри все сказане вище, експертів турбує те, що часом Україна купує за кордоном те, чим може забезпечити себе самостійно.
Заяви, що Україна годує 400 млн людей на планеті, тьмяніють на тлі мільярдів, витрачених нею на імпорт продовольства, пише Лариса Гук, експерт у галузі сільського господарства інформаційноаналітичного центру АГРО ПЕРСПЕКТИВА в колонці для Дзеркала тижня.
За її словами, усвідомлення, що країна, яка позиціонує себе як гарант світової продовольчої безпеки, купує при цьому на зовнішніх ринках те, що може і повинна виробляти в достатніх обсягах самостійно, насторожує.
Особливо через чергові переформатування глобальної торгівлі.
Традиційні для внутрішнього ринку овочі вже стали однією з основних груп загального продовольчого імпорту.
Закупівлі харчів на зовнішніх ринках зростають., каже Гук.
Так зокрема, за два місяці поточного року Україна завезла капусти у вісім разів більше, ніж за два місяці 2024 р., 17 тис.
тонн, які обійшлися в 14,5 млн дол.
Як ніколи широким цієї весни є й асортимент імпортної картоплі з Єгипту, Франції, Ізраїлю.
Цибуля теж стала золотою, її завозять з Польщі.
Ще один приклад динамічного імпорту продукції, яку Україна могла б виробляти в достатній кількості, молочка.
Дійшло до того, що завозимо питне молоко з Польщі.
Так, в січні було імпортовано кількасот тонн.
На польський імпорт свіжих молочних продуктів припадає 60 усього обсягу.
В умовах дефіциту сировини через скорочення поголівя корів до 1,1 млн голів, бізнес купує на зовнішніх ринках, зокрема, молочні жири для виробничих потреб.
Окрема проблема сири з Польщі, Нідерландів, Швейцарії.
Внутрішні виробники перебувають у зоні загрози втратити значну частину ринку через зростання імпорту, причина цього диспаритет цін на товари українського та європейського походження.
При збереженні тренду високого імпорту протягом поточного року європейські тверді, мякі, з пліснявою сири можуть зайняти половину продажів.
Як подолати імпортозалежність Експертів турбує той факт, що Україна стає імпортозалежною і навіть закуповує сільгосптовари.
Ця тенденція насторожує, бо якщо пересічному споживачеві байдуже, чиє він купує, то на рівні держави це небезпечно і витратно, каже Гук.
Звичайно, є позиції, які через кліматичні особливості чи з інших причин Україна просто не виробляє, тож їхні поставки є обєктивно зумовленими.
Чого тільки варті какао, кава, чай, прянощі, екзотичні фрукти чи вже звичні для ока цитрусові та банани, котрі горами лежать на полицях магазину чи на розкладках імпровізованих базарів.
Морська риба, молюски недоступна розкіш з погляду made in Ukraine.
Водночас купувати овочі борщового набору це не нормальна ситуація.
На разі, так званий індекс продуктової імпортозалежності не є критичним для України.
Та й життя за правилами ринку ніхто не виключав інколи дешевше завезти, ніж вирощувати самостійно.
Проте, експерти вважають, що з імпортозалежністю треба боротися.
Так, Гук каже, що, поперше, треба визначитися, імпортувати чи розвивати локальне.
Подруге, у кожному сегменті визначити конкретний перелік продуктів, які мають потенціал збільшення виробництва.
Потретє, оцінити вплив очікуваного співвідношення товару українського та закордонного походження на продовольчий ринок.
Існує думка, що зменшити залежність від імпорту можна через розвиток експорту.
Бізнесу цікава маржа, адже заробити на зовнішніх ринках завжди можна більше.
Буде експорт буде достатньою пропозиція й на внутрішньому ринку.
Далеко ходити не треба, є реальні кейси, каже Гук.
Як приклад, вона наводить ситуацію з соняшниковою олією.
Були часи, коли Україна докуповувала у світі для задоволення потреб внутрішнього ринку 130 тис.
тонн цього продукту.
Наразі Україна глобальний лідер із продажів соняшникової олії.
Свіжий приклад яблука.
Тривалий час Україна мала відємне сальдо в зовнішній торгівлі яблуками імпорт регулярно перевищував експорт.
Так, у 2017 р.
завезли 40 тис.
тонн, а продали на зовнішніх ринках лише 23 тис.
тонн.
У 2018 р.
ситуація кардинально змінилась експорт перетнув позначку 42 тис.
тонн, імпорт понад 2 тис.
тонн.
Відтоді Україна регулярно експортує більше яблук, ніж імпортує. Вікторія Хаджирадєва
Останні новини
більше новин