Наші за кордоном: що чекає на українських біженців у випадку перемир’я
ua.korrespondent.net
Thu, 10 Apr 2025 17:30:00 +0300
Європа на роздоріжжі Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Директива Євросоюзу щодо тимчасового захисту стала юридичним інструментом, що забезпечив майже 4,3 млн українців право на проживання, працевлаштування та доступ до низки соціальних послуг у країнах ЄС.
Але, як повідомляє Європейська правда з посиланням на Euractiv, у разі перемиря ситуація може змінитися буквально за одну ніч, і державам, які приймають біженців, доведеться вирішувати стимулювати подальшу інтеграцію українців чи згортати тимчасовий захист та спонукати українців до повернення на батьківщину.
Варто нагадати, що у 2023 році країничлени ЄС погодилися продовжити дію тимчасового захисту до березня 2026 року, що значно виходить за межі початкового строку два роки із можливістю подовження ще на один рік.
Проте умови захисту у різних країнах суттєво відрізняються.
Держави Євросоюзу імплементували цю директиву у своє національне законодавство порізному, через що ставлення до українських біженців відрізняється залежно від країни перебування.
Єврокомісія вже почала розглядати подальші дії, зокрема, потенційне продовження тимчасового захисту, сприяння у набутті національного статусу для роботи, навчання чи воззєднання з родиною, а також підтримку тих, хто вирішить повернутися в Україну.
Зокрема, чеський міністр внутрішніх справ Віт Ракушан заявив, що Чехія разом із Німеччиною та Єврокомісією активно долучилася до формування спільної відповіді в період головування Польщі в ЄС.
За його словами, остаточні умови поки що обговорюються.
Відомо, що питання продовження або припинення тимчасового захисту українських біженців мають винести на обговорення під час червневого засідання міністрів внутрішніх справ країн ЄС.
За словами речниці чеського МВС Гани Малої, будьяке рішення з цього приводу вимагатиме консенсусу всіх державчленів.
Очікується, що спільна позиція буде досягнута у першій половині 2025 року.
Проте деякі країни не чекають рішень Брюсселя і вже запроваджують власні ініціативи щодо довгострокового статусу біженцям з України.
Наприклад, Польща планує надати українцям, які перебували під тимчасовим захистом щонайменше рік, національний дозвіл на проживання строком на три роки.
У Чехії українцям, які живуть у країні понад два роки, мають роботу і чиї діти відвідують школу, стане доступним спеціальний пятирічний дозвіл на проживання.
Водночас Прага вже заявила, що після завершення війни більше не надаватиме тимчасових дозволів.
Інші країни також розробляють довгострокові стратегії.
Першими планують запровадили власні форми захисту Австрія, Італія, Естонія та Латвія.
Тим часом МВС Німеччини повідомило, що вже підготувало варіанти майбутніх дій, але остаточні рішення ухвалюватиме новий уряд.
Там також підкреслили важливість спільного підходу на рівні всього ЄС.
Румунія нещодавно продовжила до 31 грудня 2025 року гуманітарну допомогу для вразливих груп українців, які втекли від війни.
Але в деяких країнах виникають труднощі щодо біженців.
Наприклад, в Нідерландах протягом кількох останніх тижнів почали відмовляти частині українців у наданні житла через брак місць.
А з 1 травня в Естонії українці, які не мають реєстрації в Таллінні, більше не зможуть безкоштовно користуватися міським громадським транспортом.
Коли можуть скасувати захист Отже, остаточної позиції щодо подальшої долі біженців у ЄС поки що немає.
На розгляді в Брюсселі кілька сценаріїв на випадок перемиря.
Про це пише RFI.
Ми розглядаємо різні варіанти, в тому числі продовження чи не продовження тимчасового захисту залежно від розвитку подій перехід до національних статусів для роботи, навчання або сімейних обставин, а також підтримку тих, хто повертається додому в Україну, заявив на брифінгу речник Єврокомісії з питань внутрішніх справ ЄС Маркус Ламмерт.
За його словами, потрібне спільне європейське рішення, яке забезпечить передбачуваність, стабільність і збалансований вплив на системи державчленів ЄС.
Але поки що ЄС продовжує підтримувати тих, хто рятується від російської агресії.
Саме тому Директиву про тимчасовий захист у державахчленах ЄС було продовжено до 4 березня 2026го.
Тож раніше цього терміну правові підстави перебування українців у ЄС точно не скасують.
Це продовження дає передбачуваність і правову визначеність як для українців, так і для державчленів ЄС.
Тепер нам потрібно буде розглянути разом з Україною можливі варіанти та кроки на майбутнє.
Ми будемо співпрацювати з українською владою та владою державчленів ЄС у їхньому виборі, зауважив Ламмерт.
Україна стежить за ситуацією В українському уряді теж прокоментували питання стосовно наших біженців за кордоном.
Віцепремєрміністр України міністр національної єдності Олексій Чернишов заявив, що тимчасовий захист для українських громадян у країнах ЄС має тривати до настання стійкого миру.
Міністерство національної єдності України уважно стежить за ситуацією щодо правового статусу українських біженців у Європі.
Чудово розумію занепокоєння наших громадян стосовно можливих змін.
Під час моїх візитів у країни найбільшого перебування українців активно співпрацюю з урядами європейських держав та Європейською комісією, щоб забезпечити стабільність для наших громадян за кордоном, зазначив він.
На думку Чернишова, говорити про зміну статусу для українців за кордоном можна лише тоді, коли настане довготривалий і стійкий мир.
Наші міжнародні партнери абсолютно чітко це розуміють.
Згідно з інформацією, опублікованою в ЗМІ, деякі країни ЄС розглядають можливість адаптації своїх політик щодо українських біженців у разі змін ситуації в Україні.
Ми уважно відстежуємо ці процеси та беремо активну участь у міжнародних консультаціях, щоб відстоювати інтереси українців, додав міністр.
Він запевнив, що Україна продовжує працювати над тим, щоб кожен наш громадянин, який тимчасово перебуває за кордоном, мав доступ до необхідної підтримки та захисту.
Галина Гірак
Останні новини
більше новин