Підсумки трьох років інформаційної війни
www.pravda.com.ua
Mon, 07 Apr 2025 16:00:00 +0300
Бойові дії відбуваються не тільки на полі бою, але і в інформаційному просторі.
Сторони завдають інформаційних атак та вживають засобів захисту.
Україна не програє інформаційну війну, однак її успіхи на цьому напрямку протягом трьох років залишаються незначними.
На відміну від Росії, де продовжує зростати вплив телеграмканалів, жодне джерело інформації в Україні не показує стабільно позитивної динаміки.
Підтримка спеціальної військової операції продовжує залишатися непохитною у Росії.
Згідно з даними Левада Центру, у лютому цього року її підтримували четверо з пяти росіян, 79.8, що на 2.5 перевершує показник першого року великої війни.
Статистична похибка у цьому випадку теж близька до 2.5.
В Україні тенденція дещо інша.
Кількість тих, хто підтримує продовження бойових дій та відкидає можливість компромісів, поступово зменшується.
Якщо у 2023 році майже кожний четвертий українець з пяти не погоджувався розглядати варіант обміну захоплених Росією територій Донбасу на мир, то згідно з даними Київського Міжнародного Інституту Соціології за лютий цього року непохитність українців знизилась.
Менш, ніж половина опитаних, 42.8, відкидають такий варіант.
Похибка вибірки не перевищувала 2.9.
Ставлення до продовження військових дій в Україні та Росії Не тільки ситуація на полі бою впливає на ставлення до продовження бойових дій.
Інформаційна політика уряду, російського та українського, теж має вплив.
Погляди на війну залежать від того, яка інформація про неї поширюється, чи, навпаки, замовчується.
Особливу увагу уряди двох країн уділяють телебаченню.
Державне фінансування телемарафону Єдині новини UAразом продовжує зростати.
Загальна сума коштів, виділених на виробництво марафону у 2024 році, становила 593,6 млн грн.
На 2025 рік виділено 738 млн грн.
Збільшене фінансування допомогло стабілізувати ситуацію з аудиторією телемарафону.
Порівняно з 2023 роком, торік вона скоротилася на 15.
У 2025 році кількість глядачів телемарафону залишилась без суттєвих змін Рисунок 2.
Головні джерела інформації в Україні та Росії Не зважаючи на стабілізацію ситуації з телемарафоном, українське телебачення, на відміну від російського, перестало бути лідером інформаційного простору.
Воно займає тільки пяту сходинку в рейтингу найвпливовіших джерел інформації після українських телеграмканалів 73.1 українців отримують інформацію з цього джерела, інтернетвидань 65.8, західних соціальних мереж 63.3 та особистого досвіду 64.1.
Варто зазначити, що жодне українське джерело інформації не показує позитивної динаміки зростання.
Виняток становлять російські соціальні мережі та російські інтернетвидання, але їхня аудиторія незначна і її зростання не перевищує статистичної похибки.
В Росії продовжує збільшуватись популярність російських телеграмканалів їх зараз читає кожний пятий росіянин, 23.2, хоча зростання порівняно з минулим роком, 0.3, не перевищило статистичну похибку.
Наскільки джерела інформації зумовлюють ставлення до війни У багатьох випадках вплив відсутній, тобто ставлення до війни не залежить від того, з якого саме джерела українці чи росіяни отримують інформацію. Джерела інформації, які зумовлюють ставлення до продовження військових дій, Україна Є декілька винятків.
В українському випадку, ті, хто дивиться телемарафон, мають більше шансів не погодитись обміняти Донбас на мир.
Навпаки, читачі російських інтернетвидань в Україні більш налаштовані на компроміс.
Вплив російських інтернетвидань на позицію щодо Донбасу сильніший, ніж протилежний вплив телемарафону та особистого досвіду.
У Росії перегляд програм російського ТБ стабільно зумовлює підтримку війни.
Це єдине інформаційне джерело, вплив якого залишався стабільним протягом трьох років.
Єдиним джерелом інформації в Росії, яке негативно впливає на підтримку війни, виявився YouTube, західна соціальна мережа, що залишається відносно доступною в цієї країні, не зважаючи на так зване уповільнення.
Джерела інформації, які зумовлюють ставлення до продовження військових дій, Росія Можна зробити декілька попередніх висновків трьох років інформаційної війни.
Поперше, відсутність позитивної динаміки джерел інформації вказує на те, що вплив інформаційної політики має свої межі і ці межі, вірогідно, були досягнені в Україні.
В Росії телеграмканали та російські соціальні мережі ще не повністю вичерпали свій пропагандистський ресурс.
Аудиторія російських телеграмканалів стабільна чи продовжує зростати.
Вони формують позитивне ставлення своїх читачів до продовження війни.
Подруге, віддача від інвестиції українського уряду в телемарафон є, але вона залишається порівняно невеликою.
Є сенс диверсифікувати інвестиції та приділити більше уваги, наприклад, YouTube та українським телеграмканалам.
Незважаючи на те, що телеграм залишається основним джерелом інформації в Україні протягом трьох років, це джерело незначно впливає на ставлення до війни.
У жодному випадку використання українських телеграмканалів не вплинуло на позицію щодо Донбасу.
Потретє, Україна потребує більш системної, продуманої та амбітної інформаційної політики, особливо щодо російського населення.
На сьогодні уряд більшменш стабілізував ситуацію на інформаційному фронті, зупинив просування ворога.
Але про ефективні контратаки поки не йдеться.
Їх можливим напрямком можуть стати перш за все YouTube, а також телеграмканали і російські соціальні мережі.
Антон Олійник
Останні новини
більше новин