Команда Трампа визнає: мирна угода з Росією стає все примарнішою
glavcom.ua
Sat, 05 Apr 2025 16:16:00 +0300
Команда Трампа почала потроху розуміти, що їй не вдасться домогтися мирної угоди між агресором і країною, що захищається от щось не клеїться.
Я пропоную трохи видихнути й проаналізувати переговорні позиції усіх сторін.
У мене тривожне відчуття щодо перемовин, бо зараз здається, що Росія тактично переграє і Сполучені Штати, і Україну.
Росіяни просувають свої ідеї, інтереси, власну хворобливу картину світу, а американці схильні все це чути й сприймати.
Памятаєте, спецпредставник США Віткофф розповів, що Путін молився за Трампа після замаху Я не вірю, що Віткофф міг легковажно повірити в щирість російського диктатора, але чомусь він бере до уваги й повторює ці кремлівські наративи.
Вже очевидно, що на рівні перемовників російська сторона має значно сильнішу команду за нашу й американську.
Вони сідають за стіл зі зрозумілою метою й баченням, як її досягти.
Натомість в американській владі хаос множиться щодня, Америка не має стратегії у російськоукраїнській війні, не має бачення успішного сценарію.
Сподівання команди Трампа почути обидві сторони і зійтися посередині наївне на межі з невіглаством.
Але що добре роблять американці досі детально, з різних джерел дізнаються, що відбувається на фронті в Україні.
І нам варто наголошувати для США та пояснювати європейським партнерам, що найсильніша армія Європи це Збройні Сили України.
Наша сильна сторона не гроші, не ресурси, а досвід ведення реальних бойових дій.
Зараз ми просимо про підтримку грошима й зброєю, але якщо на вас нападуть, ви питатимете про вивчені уроки й успішні практики українського війська.
Логіка української сторони має бути така замиритися з американцями й показати, що на нас напали, і при цьому ми конструктивна сторона.
А є Росія, агресор, у якого завжди зявляються нові запити й уточнення, і який насправді не хоче миру.
На перших етапах великої війни можна було дати відсіч, тому що люди самоорганізувалися й діяли спільно.
Але у дипломатії, як і в політиці працює не випадковий, а системний підхід.
Давайте візьмемо як приклад українську історію, яку Росія багато років використовувала як полігон для своїх фейків.
Хто зараз їх розвінчує і пояснює, як усе було насправді Науковці, дослідники, викладачі, українська діаспора, народні депутати, люди різних професій через соцмережі, які ведуть англійською.
Всі роблять свою частинку роботи.
Чи є бодай мінімальна координація цих зусиль з боку українського МЗС Те саме, стосується публічної комунікації різних представників влади з міжнародними медіа.
Ні, звісно, нам не треба цензура і темники, що говорити.
Але хоча б якесь чітке формулювання позиції України було б корисним.
Мене щоразу вражає, що ресурс десятків депутатів і депутаток, які дають інтервю CNN, Fox News, мають великі Xакаунти, ведуть публічну й непублічну комунікацію за кордоном, держава ніяк не підтримує.
Чи то через заздрість і небажання підтримувати медійну видимість опозиційних депутатів у світових медіа, чи то через банальний брак ресурсу 56 менеджерів такої координації не відбувається.
Жодної спроби обєднати ці зусилля, створити бодай мінімальну синергію з боку держави за три роки не було.
Ще раз я не про цензуру, а про координацію.
Ми ж про єдність, так же І от на цей наш безлад накладається російська системна, скоординована машина.
Ми вже вважаємо перемогою, якщо США не стають повністю проросійськими.
Ми дивуємося, що представники адміністрації Трампа не знають української історії, повторюють російські фейки про референдуми і російськомовних, які хочуть назад до матеріРосії.
Так, це проблема.
Але ще більша проблема що так думають не лише чиновники, а й мільйони звичайних американців.
Американські політики це дзеркало суспільної думки.
І ми як країна зробили недостатньо, щоб цю думку змінити.
Останні новини
більше новин