Демографічна криза в Україні. Міносвіти розповіло, що буде з дитсадками
glavcom.ua
Wed, 02 Apr 2025 09:15:00 +0300
Пандемія та війна в Україні спричинили демографічну кризу, наслідки якої припали також і на дошкільну освіту затримка в розвитку соціальноемоційного інтелекту у дітей, зменшення кількості дітей і недостатня відвідуваність дитсадків тощо.
Про це зауважила заступниця міністра освіти та науки України з питань дошкільної освіти Анастасія Коновалова в інтервю Освіторія Медіа, повідомляє Главком.
Дошкілля надважливе в ситуації, коли дошкільнята роками ізольовані від однолітків.
Ось конкретна цифра у 86 українських дітей із прифронтових регіонів є затримка в розвитку соціальноемоційного інтелекту.
Через пандемію, а потім і через війну вони не лише не ходили в садочки, а й не гралися з іншими дітьми на вулиці.
Це не лише про неготовність до школи, а й про згубний вплив на загальний психоемоційний розвиток дитини, заявляє експертка.
Коновалова додає, що навички та компетенції, які є ключовими для взаємодії із суспільством, формуються саме в дитячому віці через сюжетнорольову і допоміжну гру.
Їх дітям надають у закладах дошкільної освіти.
І також вона визнає, що наразі держава не може виконати рекомендацію Ради Європи щодо збільшення відсотка відвідуваності дитсадків дітьми дошкільного віку.
У нас обмежені можливості зробити це зараз триває широкомасштабна війна.
Є важливий безпековий компонент дітей, які не відвідують садочки, у нас найбільше у прифронтових регіонах.
А там є не лише проблема з відсутністю укриттів, а й у принципі немає можливості організувати будьяку освітню діяльність очно, навіть якщо укриття є.
Саме тому впроваджуються рішення про створення підземних шкіл і садочків.
Звісно, це тимчасові рішення діти дошкільного віку не можуть бути під землею цілий день, пояснює Анастасія Коновалова.
Проте фахівчиня наголошує, що показник у 73 залучення дітей до дитсадків є вищим, ніж той, що був до повномасштабної війни.
І це повязано з демографічною кризою.
Дійсно, до 2023 року треба було ставати в чергу з народження, щоб дитина потрапила в садочок із трьох років за найкращих обставин.
Але зараз ситуація кардинально змінилась і досягне апогею через 13 роки, коли стоятимемо перед вибором закривати чи заморожувати садочки, змінювати їхню діяльність.
Це не залякування.
У нас не народиться на вчора більше дітей, заявляє держслужбовиця.
Також Анастасія Коновалова додає, що наразі ця тенденція не настільки відчутна у містахмільйонниках, обласних центрах та у містах, з великою кількістю внутрішньо переміщених осіб.
Але навіть у них вплив кризи починає бути все більш помітним.
До прикладу, у Житомирі вже немає черг на вступ до дитячих садочків.
На сьогодні наша мережа теоретично могла б покрити послуги дошкільної освіти для 96 дітей.
Але проблема в пропорціях розподілення дітей їх значно менше в невеликих містах, у селах.
Яскравий приклад розпочинаємо ремонт укриття в закладі зі 120 дітьми, а через рік у цьому садочку вже не набираються нові групи, говорить заступниця міністра.
Держслужбовиця доповнює, що раніше дошкільна освіта України фокусувалася на дітях 36 років і вони були у пріоритеті, то зараз, щоб не закривати садочки, Міносвіти буде пропонувати місця і для дітей від трьох місяців Відкриття ясел надважливе в умовах, коли на українському ринку праці бракує людей, а криза демографії тісно переплетена з економічною.
МОН планує консервувати будівлі дитячих садочків, в яких буде навчатися замала кількість дітей.
Для дітей будуть створені альтернативні заклади дошкільної освіти мінісадки, маленькі садочки на підприємствах, мобільні дитячі садочки тощо.
А приміщення, яке залишиться, може бути використано під надання інших освітніх послуг молодіжні центри, позашкілля, навіть початкова школа чи бібліотека.
І вже у крайньому разі можна зробити повну консервацію будівлі, яка також є дорогою процедурою.
Консервація лякає нас через пережите в 1990х, коли наші дуже гарні садочки в містахмільйонниках розвалились і згнили.
Або які хутенько продали, і вони виконують інші функції.
Зараз такого не станеться.
Матеріальнотехнічна база, до прикладу, може переміститися до іншого ЗДО.
Ми її дбайливо зберігатимемо в очікуванні на бебібум, який саме дошкільна освіта відчує першою як і демографічну кризу.
Бебібум часто трапляється в суспільствах після завершення війни, ми на нього дуже чекаємо, заявляє Анастасія Коноваленко.
Також Міносвіти планує створення і розвиток альтернативних закладів дошкільної освіти мобільні та сімейні дитячі садочки, мінісадочки, заклади для дітей з особливими потребами, центри педагогічного партнерства, а також центри розвитку дитини.
В Україні вже є чимало прикладів діючих мобільних дитсадків.
І це зовсім не автобус, у якому навчаються діти.
Найчастіше це мобільна команда, яка приїжджає до громади, в якій немає вихователів, але є обладнане приміщення.
Цей формат важливий для сільських місцевостей або таких, куди вихователю довго добиратися більше години.
Вихователю ці години дороги, звісно, не оплачувались.
Тепер це частина робочого часу, розповідає фахівчиня.
Сімейний дитячий садочок може організувати мама, яка за сумісництвом є ще й вихователькою Вона реєструє ФОП і організовує послугу.
Або ж громада, в якій бракує садочків, наймає таку мамувиховательку й платить їй зарплату.
Такі садочки можна організовувати тільки у відокремленому будинку.
Мінісадочки працюють за ідентичною системою, що й сімейні, натомість навчатися у такому може максимум пять дітей і також дозволено використовувати квартиру для організації освітнього простору Мінісадків уже доволі багато в Україні, і це позитивна тенденція виводимо послугу з тіні і маємо змогу контролювати її якість.
Садочки для дітей з особливими потребами для тих, хто нараз не може навчатись з іншими дітьми через складні форми хвороб.
Експертка заявляє, що саме для них необхідні окремі заклади через брак спеціалістів у звичайних дитсадках.
В Україні діє стратегія з інклюзивного навчання, яка розвивається, але кількість дітей з особливими освітніми потребами збільшується щороку Уся політика інклюзивності орієнтована на інтеграцію дітей з особливими освітніми потребами в навчальний процес.
Але навіть у Фінляндії є садочки виключно для дітей зі складними порушеннями, і ці послуги заточені на майбутню якісну інтеграцію дітей у соціум.
Центри педагогічного партнерства вже існують в Україні, але називались вони розвивальними заняттями.
Раніше вони існували лише у приватній сфері, що зараз буде поступово змінюватись.
Коновалова зазначає, що центри розвитку дитини є гібридом між садочком і центром педагогічного партнерства, у якого може бути власна направленість Завдання дитячого садочка реалізувати весь стандарт повністю і розвинути дитину комплексно.
А в центрах розвитку дитини ви можете ходити на музику чи англійську мову, або все це разом.
Нагадаємо, що Міносвіти пояснило, як треба реформувати дошкільну освіту омолоджування колективи, впроваджувати нову систему оплати праці, та залучення державної підтримки.
Також Міносвіти закликав педагогів, які зіштовхнулися зі зменшенням надбавок і доплат, повідомляти про це МОН із зазначенням області та громади.
Раніше було ухвалено рішення, що з 2025 року українські вчителі щомісяця отримуватимуть доплату до зарплати.
Натомість у вересні 2025 року сума доплати зросте вдвічі.
Про це заявив премєрміністр Денис Шмигаль.
Останні новини
більше новин