Сила середовища

www.pravda.com.ua

Thu, 27 Mar 2025 09:00:39 +0200

Дуже різною може бути доля письменника. Маю на увазі не біографію, бо ясно, що життєві обставини складаються для кожного індивідуально я про творчу долю, на яку події довкола, навіть направду історичні, можуть і не мати суттєвого впливу. Наприклад, Кафка, фактично, не помітив світової війни, а для Ремарка вона стала центральною темою його творів. Десятки наших письменників були розстріляні радянським режимом, проте багато з них таки встигли створити тексти непересічної ваги на відміну від цілої гурми авторів, що жили в значно спокійніші часи й за куди менш агресивних урядів. Талант письменниці чи письменника може довго визрівати, та так і не розкритися може яскраво спалахнути й різко зійти нанівець творчість може тривати значний час і кількаразово змінювати своє спрямування в сенсі тематики або стилю. Поява геніальних текстів навряд чи може бути передбачена якимись точними законами, проте одне зрозуміло майже напевне генії зявляються в середовищах у спільнотах, насичених творчістю, спілкуванням та полеміками. Звідси висновок, що поява таких середовищ є обовязковою передумовою появи сильних текстів. А далі ще два похідні висновки важливі всі, хто дотичний до творчого процесу, а також наперед невідомо, хто саме вибухне геніальним текстом. Тому й вартує, міркуючи про постання шедеврів, не випускати з поля зору інших авторів і авторок, які писали поруч визнаних. Адже, з одного боку, це саме вони діалог чи й суперництво з ними цілком могли надихнути на створення направду потужних текстів, з іншого, видається, що у всіх, бодай якось дотичних до процесів творчого пошуку, таки є й кілька своїх чудових витворів. Бодай кілька перлинок у мушлі письменницької біографії. От, наприклад, Наталя Забіла. В уяві цілих поколінь наших читачів і читачок, особливо другої половини XX сторіччя, вона поставала як саме дитяча авторка. В неї й справді багато чудових віршів для дітей, на які й досі можна натрапити в шкільних читанках. Проте Забіла, найімовірніше, просто намагалася сховатись у дитячу літературу від ідеологічних вимог, які режим виставляв до дорослого письменства. Бо у 20х Наталю Забілу, серед родичів якої, до речі, відомий поетромантик з ХІХ ст. Віктор Забіла, знали як сильну ліричну поетку. Без глибшого аналізу тогочасного літературного середовища, цей факт залишиться непоміченим. От не чули ми раніше таких рядків Наталі Забіли Чорним оком дивиться печера В лісову ліянову межу. Я струнка, вигиниста пантера Свій барліг невсипно стережу. Виходжу зарошаним камінням, Жовтозоро ріжу синю ніч, І леліє місячне проміння Оксамитним блиском на мені... Тепер чуємо і читаємо Цю та інші поезії можна знайти на сторінці проєкту Нечитані вірші, який реалізують спільно Благодійний фонд МХП Громаді та Українська правда. Поки що тут лише 10 імен, проте вже й зараз видно, що глибше занурення в тексти учасників і учасниць літературного процесу здатне підштовхнути до переосмислення їхнього творчого доробку, а навіть сприятиме зміні уявлень про всю тогочасну епоху значно багатшою вона була, ніж про це звикли думати. Бо чи ми чули про кримськотатарського поета Амді Гірайбая Та й наче відомий всім Бажан тут фігурує зі своїм ще футуристичним іменем Нік. Дуже добре, що зявляються проєкти, спрямовані на фіксацію цілого покоління 20х рр. це й фільм Будинок Слово, це музичні композиції гурту Пиріг і Батіг на слова не лише більш відомих Павла Тичини та БогданаІгора Антонича, але і Євгена Плужника чи навіть Григорія Чупринки маємо переспіви поезії Володимира Сосюри, Ґео Шкурупія, Василя Симоненка від Артема Пивоварова, а також репоперу Ти Романтика від проєкту МУР. Доки критики дискутують про мистецький рівень цих реплік, хочу звернути увагу на їх цінність саме в популяризації цілого письменницького середовища того часу. Будемо сподіватися, що подібні проєкти надалі стосуватимуться не лише наших 20х. А найбільш панорамними екскурсами в різноманітні письменницькі осередки є антології від фундаментального Розстріляного відродження Юрія Лавріненка до укладених вже в нашому часі Поезії Празької школи Миколи Ільницького, Української авангардної поезії Олега Коцарева та Юлії Стахівської й найновіших Так ніхто не кохав і Антології української поезії XX ст. Івана Малковича. Краще розуміння процесів кристалізації та функціонування літературних середовищ дає змогу розуміти закономірності розгортання сучасних читацьких і письменницьких спільнот, а отже й чекати на появу нових сильних текстів і яскравих авторів і авторок. Ростислав Семків

Читати повністю