Хто зважає відновити ядерний статус: чому Україна у НАТО краще
ua.korrespondent.net
Tue, 25 Mar 2025 18:30:00 +0200
Вихід з глухого кута У 1994 році задля збереження безпеки світу Україна добровільно віддала свою ядерну зброю.
Хто врятує Україну З таким гаслом вийшов на мітинг з підтримки України один з американців українського походження у Флориді 27 лютого 2024 року, абсолютно правильно формулюючи це життєво важливе для нас нині питання.
Нагадаємо, станом на 1991 рік Україна мала третій за кількістю ядерний арсенал серед всіх країн світу.
До нього входило 176 міжконтинентальних балістичних ракет у складі 43ї ракетної армії 130 рідкопаливних SS19 по шість боєголовок кожна та 46 твердопаливних SS24 по десять боєголовок кожна у шахтних пускових установках стратегічні бомбардувальники Ту95МС та Ту160 від 30 до 43 ядерні боєзаряди стратегічної зброї від 1514 до 2156 тактичні ядерні боєзаряди від 2800 до 4200.
Правда, контролювати Україна могла лише тактичне ядерне озброєння, бо воно не вимагало спеціальних кодів.
А ось до стратегічного кнопка знаходилася у Москві.
Довгі роки Захід годував українців перспективою вступу до НАТО.
Але тепер, під тиском агресивної Росії, співчуваючі їй американці, здається, остаточно вирішили цю надію обрубати.
Тож вибору у нас залишається небагато.
Попри це, великий резонанс викликали слова президента України Володимира Зеленського на пресконференції у Брюсселі про те, що безпеку України може забезпечити або НАТО, або ядерна зброя.
У німецькому виданні Bild тоді заявили, що Україна серйозно розглядає можливість поновлення своїх запасів ядерної зброї.
Ну а російська пропаганда взагалі почала битися в істериці, що ми нібито готуємо міфічну брудну бомбу, пише Укрінформ.
Небезпечний тренд Однак замислюються про ЯО не лише в Україні.
Так, у Канаді почалися публічні дискусії про ядерне озброєння, що відбуваються на тлі війни Росії проти України, відмови США від європейських угод з безпеки та зазіхання США на Канаду, йдеться у статті The Globe and Mail.
Автори видання зазначають, що дискусії тільки почалися, але це не означає, що вони не можуть перейти під офіційні склепіння адже в умовах, що склалися, коли сусідня країна США ред.
відкрито заявляє про територіальні претензії, Канаді, як пише видання, треба серйозно задуматися про власну безпеку.
Відкривається вікно можливостей.
Союзники по НАТО переглядають свою ядерну позицію заради власної безпеки та безпеки Європи.
Польща відкрито сигналізує, що розглядатиме можливість отримання ядерної зброї.
Останніми роками в Німеччині були дискусії щодо ядерної збброї, і, ймовірно, вони пожвавляться.
Існує сенс розвитку ядерного потенціалу й для Канади, який узгоджується з європейськими союзниками та може стати стримувальним фактором для Росії, одночасно забезпечуючи безпеку проти колишнього друга, Сполучених Штатів, пише The Globe and Mail.
При цьому на початку березня президент Франції Еммануель Макрон заявив про рішення розпочати дискусію щодо використання ядерної зброї Франції для захисту усього Європейського Союзу.
Тож гонитва нової американської адміністрації за швидкою політичною вигодою може зробити світ більш небезпечним на десятиліття, вважає відомий журналіст і блогер Майкл Накі.
Саме зближення США та Росії, а також віддалення Сполучених Штатів від НАТО відродили у старих союзників від Берліна та Варшави до Сеула та Токіо глобальну дискусія щодо розробки власної ядерної зброї, про це повідомляє видання Financial Times.
Нагадаємо, згідно з договором про нерозповсюдження ядерної зброї кількість держав, котрі офіційно володіють ЯО, обмежена вузьким колом це, окрім РФ, ще США, Китай, Франція, Великобританія.
Індія, Ізраїль та Пакистан, що ніколи не підписували договір, також розробили ядерну зброю, як, власне, й Північна Корея.
Ця система довго залишалася непорушною, проте з приходом до влади в США Дональда Трампа його найближчі союзники в Європі та Азії розпочали відповідні дискусії.
Вірогідність невтручання американських ядерних сил стримування веде до розвалу договору про нерозповсюдження ядерної зброї, тобто відкликання гарантій безпеки США.
Внаслідок цього світ швидко може наблизитися до нових 1525 ядерних країн.
Це, за словами Накі, виглядає абсолютно логічним і зрозумілим, але будьяке збільшення кількості ядерних держав підвищує ризики випадкового чи навмисного застосування ядерної зброї.
Згадаємо, що навіть із нинішнім складом ядерного клубу світ неодноразово опинявся на межі ядерної катастрофи.
Залишається сподіватися, що та ж Франція зможе запобігти розповсюдженню ядерної зброї хоча б у Європі, замінивши гарантії США на свої.
До речі, це ще одна з причин, чому прийняття України до НАТО найкращий варіант для майбутньої безпеки.
Тому що альтернатива Україні у НАТО це Україна з ядерною зброєю, яка може виявитися елементарно дешевшою за постійну мільйонну армію, пояснює він.
Окремо зауважує він ризик переростання будьякого майбутнього російськоукраїнського конфлікту у ядерну війну.
Та, за словами експерта, гонка озброєнь, включаючи ядерну це те, що тепер невідворотне, й провина за це лежить на Путіні, котрий вирішив, що допустимо знищувати.
сусідні держави і намагатися захопити їх.
Але, окрім нього, вина лежить і на США, які зробили занадто мало, щоб це зупинити.
Трамп взагалі вирішив відмовитися від західної архітектури безпеки.
Найближчі роки будуть важкими, і все це наслідок того, що країни недостатньо серйозно поставилися до російської агресії, що змінює правила існування світу, резюмує Накі.
Що, де, коли За словами військового експерта, полковника запасу ЗСУ Романа Світана, для створення власної ядерної зброї Україні знадобиться від 5 до 7 років.
Однак, припускає він, якщо домовитися з Францією чи Британією про збагачення наявного в Україні урану, цей процес може зайняти 1,52 роки.
Є проблеми у Європі нестача урану.
Особливо після того, як Африка практично видавила французькі та американські війська.
Французи там втратили уранові шахти.
Це ми можемо замінити.
У нас є декілька уранових шахт.
Весь процес працює, ми могли б свій уран передати Франції, Британії для його збагачення, отримання ядерних зарядів.
Тож, якщо було б ухвалене рішення, ми могли б відновити свій ядерний статус, не вибудовуючи дуже дорогий процес збагачення урану.
У режимі обміну могли б працювати, сказав Світан в ефірі Radio NV.
Тут, правда, є цілих два але.
Той самий договір про надра зі США та пропозиція спільного українськоамериканського управління нашими АЕС, окрім меркантильних причин, мають, можливо, інші важливі підстави.
Адже вони потрібні для контролю ресурсів, необхідних Україні для створення того самого власного ЯО.
Звичайно, надскладні й технічні моменти побудови самих боєголовок та пускових установок для них але то вже інша розмова.
Втім відновити свій ядерний статус Україна могла би опосередковано поділитися своїми зарядами з нами цілком може, наприклад, Франція має свою ядерну зброю, до 300 бойових снарядів, каже Світан.
До речі зауважимо, що, за деякими відомостями, Франція вже провернула колись щось подібне з Ізраїлем.
При цьому на території України цілком можуть бути розташовані британські ядерні сили має також до 300 ядерних снарядів.
Або ж навіть американські США має понад 5500 ядерних снарядів, частина з них розташована на базах у Німеччині, Італії, Туреччині, Бельгії та Нідерландах.
За програмою ядерного обміну, ми також могли би до неї вступити, якби увійшли до НАТО правда, нині така можливість не проглядається.
Для нас дуже важливо відновити свій ядерний статус хоча б опосередковано, вступивши у таку програму, підкреслює між тим Світан.
Ірина Носальська
Останні новини
більше новин