Батько не пускав її на фронт, бо мала маленьку дитину. Згадаймо Ярославу Никоненко
glavcom.ua
Sun, 16 Mar 2025 09:00:00 +0200
Щодня о 9 ранку українці вшановують память усіх, чиє життя забрала російськоукраїнська війна.
Нині згадаємо Ярославу Никоненко. Ярослава Никоненко загинула 15 жовтня 2019 року у Марїнці на Донеччині, від підступної ворожої снайперської кулі.
Про це повідомляє 101 окрема бригада охорони Генерального Штабу ЗСУ ім.
генералполковника Геннадія Воробйова.
Народилася Ярослава 25 серпня 1983 року у Миргороді на Полтавщині.
Після школи здобула дві вищі освіти і працювала економістом в одному з київських ресторанів.
Добре заробляла, купила квартиру, планувала перевезти до себе донечку Софію, народжену у 2006 році, яка постійно жила з дідусем і бабусею у Миргороді і бувала з мамою лише на канікулах і вихідних.
Однак почалася війна...
У 2014 році батько Ярослави, Сергій Никоненко, разом з молодшою дочкою Богданою пішли добровольцями на фронт, у батальйон Айдар.
Старшій дочці батько заборонив воювати, тому що вона мала маленьку дитину.
Але у січні 2015 року він загинув у Трьохізбенці, і забороняти не стало кому.
Ярослава долучилася до ДУК Правий сектор, пройшла навчання у Десні, служила у розвідці, воювала у районі шахти Бутівка.
На Бутівці було пекло, згадує Богдана.
Я теж тоді там поблизу знаходилась.
Була знайома з командиром Ярослави, часто бачилися з ним.
Але я не знала, що сестра служить у нього.
І всі мовчали.
Ми перед цим з Ярославою посварилися через те, що вона мамі багато розповідала зайвого про Правий сектор.
Ми щойно поховали тата, і маму треба було пожаліти.
Навіщо їй знати, що обидві дочки служать на передовій Кажи, що ти при штабі, навчала я сестру.
У 2016 році Ярослава повернулася до Києва, пройшла дві снайперські школи і курси лідерства.
У 2018 році вона підписала контракт із ЗСУ.
Спочатку її місцем служби був Окремий президентський полк, потім перевелася до 101ї бригади охорони ГШ.
Служила у Києві при штабі, але постійно просилася на передову і якимсь чином вибила собі відрядження на фронт.
Її прикомандирували до 28ї ОМБр, яка тоді стояла у Марїнці.
28 вересня 2019 року дівчина вирушила на Донбас.
Ярослава Никоненко загинула 15 жовтня 2019 року у Марїнці на Донеччині, від вогнепального поранення у голову повідомляли, що її убив ворожий снайпер.
Похована у рідному місті.
У захисниці залишились донька, сестра і мама.
Посмертно нагороджена орденом За мужність ІІІ ступеня.
Главком долучається до хвилини мовчання.
Ми вшановуємо память усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину.
Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки памяті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу память громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Останні новини
більше новин