Північний потік-2: кому й навіщо знадобилася реінкарнація газогону
ua.korrespondent.net
Tue, 11 Mar 2025 18:30:00 +0200
Нове підсаджування на газову голку Відомо, що російський газогін Північний потік2 так і не запрацював після того, як уряд Німеччини закрив цей проект на тлі російського повномасштабного вторгнення в Україну 2022го року.
До речі,один із двох трубопроводів Північногопотоку2 було зруйновано у вересні 2022 року, тоді як другий потужністю 27,5 млрд кубометрів газу на рік залишився неушкодженим, але так і не був введений в експлуатацію.
Тепер же, за інформацією німецького видання Bild, уже деякий час у Швейцарії проходять таємні переговори про можливий запуск Північного потоку2 точніше того, що від нього залишилося.
Як пише Financial Times, керуючий директор компанії Маттіас Варніг колишній агент та близький соратник російського диктатора Путіна працює над проектом перезапуску російського газопроводу Північний потік2 до Європи за підтримки американських інвесторів.
Як повідомляють джерела Financial Times, знайомі з ходом цих перемовин, саме Варніг виступив ініціатором угоди, встановивши контакти з командою президента США Дональда Трампа через американських бізнесменів.
План Варнінга передбачає не лише перезапуск газогону, але й більш тісне економічне співробітництво між Вашингтоном та Москвою включно з можливим посередництвом у завершенні війни в Україні.
При цьому повідомляється, що високопосадовці адміністрації Трампа знайомі з ініціативою залучення американських інвесторів.
Й розглядають її, як частину ширших зусиль із нормалізації відносин між США і РФ.
Так, один із потенційних консорціумів, що працює над схемою обходу санкцій щодо Газпрому, очолюють саме американські інвестори.
Ідея проєкту полягає у тому, аби трубопроводом постачати газ з Росії до Німеччини, але за посередництва США, повідомляє Апостроф.
Завдяки цьому Сполучені Штати зможуть не лише заробити, а й отримати контроль над газопостачаннями для найбільшої економіки Євросоюзу, а отже й важелі впливу на енергоринок Європи.
До того ж, як пише FT, це є потенційним проривом у відносинах між США і Росією, що набув особливої актуальності на тлі нинішньої зовнішньої політики Трампа.
Виходить, що Європі знову готують троянського коня кольору блакитного палива тепер вже не самою Росією, а за допомогою Штатів Втім 3 березня на брифінгу у Брюсселі речниця Єврокомісії АннаКайса Ітконен заявила, що цей проєкт не диверсифікує джерела постачання газу в ЄС, а у разі його реалізації головною турботою стане відповідність міжнародним нормативним вимогам.
Наша позиція дуже і дуже чітка Північний потік2 не є проєктом спільного інтересу.
Він не диверсифікує джерела енергії в ЄС.
Також слід зазначити, що газ ніколи не постачався до Європи цим трубопроводом, наголосила Ітконен.
Вона також додала якщо газопровід буде добудований і введений в експлуатацію, він має функціонувати відповідно до норм міжнародного та європейського права.
Окремо зазначимо тут позицію Німеччини, котра до війни була дуже зацікавлена у проєкті Північного потоку, бо він забезпечував доступ німецької промисловості до дешевого російського газу, що робило її більш конкурентоспроможною.
Саме тому уряд Ангели Меркель всіляко сприяв цьому проєкту, незважаючи на численні протести, в тому числі з боку України, та застереження про те, що газопровід посилить залежність Європи, насамперед самої ФРН, від російського газу.
Проте після російського вторгнення в Україну Німеччина зайняла принципову позицію, що виключає відновлення поставок Північним потоком.
Як повідомляє Bild, Берлін нині у курсі угоди, що готується у звязку з цим німецька влада шукає можливості не допустити реалізацію цього проєкту.
Гра проти самих себе Нагадаємо, Німеччина зупинила процес сертифікації газопроводу Північний потік напередодні великої війни, 22 лютого 2022 року.
Цей крок, на жаль, не зупинив російську агресію проти України можливо тому, що зроблений був вже запізно.
Що не завадило росіянам розповсюджувати звичні погрози.
Ну що ж.
Ласкаво просимо в новий світ, у якому вже скоро європейці будуть платити 2000 євро за тисячу кубів газу сходив тоді піною замголови російського Радбезу Дмитро Медведєв.
Відтоді пройшло більше трьох років, і що ж Прогноз пришелепкуватого Медведєва, як відомо, не справдився три зими поспіль європейці прожили у теплі й зі світлом.
І навіть примудрялися допомагати Україні, котра потерпає від руйнувань енергетики через російські ракетні та дронові обстріли.
За цей час російський газовий монополістгігант Газпром із надприбуткового став збитковим європейці більше практично не купують трубопровідний газ РФ.
Однак, за даними IEEFA, у 2024 році імпорт російського зрідженого природного газу ЗПГ до ЄС зріс на 18 тобто, лише з січня по листопад РФ отримала за це щонайменше 6,3 млрд євро, а 85 всіх закупівель забезпечили всього три країни Франція, Іспанія та Бельгія.
Водночас Німеччина, котра офіційно відмовилася від російського трубопровідного газу, продовжує отримувати ЗПГ через державну компанію SEFE колишню Gazprom Germania, пише NVБізнес.
При цьому французький термінал Dunkerque збільшив імпорт російського ЗПГ у 2024 році втричі спочатку цей газ призначався для Індії, але через гнучкі умови контракту SEFE постачає його до Німеччини.
Звісно, ЄС розглядав можливість поступової заборони російського скрапленого газу і алюмінію у межах 16го пакету санкцій.
Але Франція та Німеччина активно блокують санкції проти ЗПГ, пояснюючи це великими ризиками для їх економік.
Загалом, країни Європейського Союзу ще імпортують 13 газу з РФ.
Це означає, що мільярди євро фінансують військовий бюджет Путіна Для цього немає виправдань і немає аргументів щодо безпеки постачання.
Глобальний ринок СПГ гнучкий і там немає дефіциту.
Тож тут є про що турбуватися, і це причина, чому комісія готує дорожню мапу, щоб повністю відмовитися від імпорту з Росії, визнала Ітконен.
Звідки ж ще Європі брати газ ЄС розглядає збільшення імпорту газу зі США звісно, мова про ЗПГ, але нині тут теж можуть виникати питання та прискорений розвиток відновлюваної енергетики, повідомив нещодавно комісар ЄС з енергетики Дан Йоргенсен, пише Reuters.
Упродовж останніх 20 років змінювалась інфраструктура газового ринку Європи для того, щоб зєднати якомога більшу кількість споживачів інтерконекторами невеликими трубопроводами.
Тобто, надати можливість постачати газ не лише трубопровідний, але й у скрапленому вигляді.
Для цього будували десятки терміналів та енергетичних газових хабів.
Відтак Європа тепер взагалі не залежить від постачання газу з будьякої держави, не лише з Росії.
Але для росіян закриваються ці можливості через токсичність відносин із РФ для більшості європейських громадян, пояснив в ефірі Українського радіо науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев. Тож вихід європейців із російського газового потоку залежить від проявлення їх політичної волі шляхом певних конкретних зусиль.
Ірина Носальська
Останні новини
більше новин