Солдафонські порядки в ліквідованому Черкаському Інституті пожежної безпеки: що відбувається з курсантами
life.znaj.ua
Fri, 28 Feb 2025 13:20:40 +0200
На початку 2025 року без зайвого розголосу було ліквідовано Черкаський Інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля заклад, що мав багаторічну історію підготовки висококваліфікованих спеціалістів.
Саме його випускники, зокрема Герої України Віктор Кібенок та Володимир Правик, рятували світ від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Герой України Дмитро Коцюбайло Да Вінчі також належав до спільноти цього закладу.
Про це пише портал Акценти. Після ліквідації на базі інституту розпочав свою роботу переведений з Харкова Національний університет цивільного захисту України.
У його структуру увійшли курсанти та частина викладачів з Черкас.
Ліквідаційним процесом керує новий ректор генералмайор Ігор Толок.
Його методи управління викликають серйозне занепокоєння серед курсантів та викладачів.
Черкаси вже обговорюють його підхід, а інформація про значні бюджетні витрати на ремонтні роботи дійшла навіть до Києва.
Солдафонські методи управління До редакції порталу Акценти надійшов анонімний лист від курсантів, у якому вони висловили свою думку про те, що відбувається в університеті після призначення нового керівництва.
За їхніми словами, атмосфера в закладі стала жорсткішою, а права курсантів фактично ігноруються.
Коли тобі здається, що гірше бути не може приходить Толок, пишуть курсанти.
Зі слів курсантів, ситуація різко змінилася після того, як до управління був залучений полковник Сергій Савченко.
Його походження викликало запитання, адже він має стосунок до Військової служби правопорядку в Збройних силах України, а не до ДСНС.
А нахріна полковник ЗСУВСП переводять у ДСНС Яке він має відношення до нашої служби Чому він тут обурюються вони.
Форма важливіша за освіту Одним із перших нововведень стало впровадження суворих вимог до форми одягу.
Раніше курсанти могли носити сучасний комфортний одяг, зокрема тактичні штани MTAC і кросівки.
Проте нове керівництво постановило тільки статутний одяг, що включає берці та полосаті штани.
Основна проблема університету, судячи з усього, не навчання, не підготовка, не матеріальна база, а те, що курсанти виглядають не по статуту, іронізують вони.
При цьому виникає питання чому саме цей аспект став для керівництва головним Курсанти неодноразово піднімали питання про покращення матеріальної бази, умов проживання, а також модернізацію навчального процесу, проте головним пріоритетом раптово стала саме уніформа.
Безправні курсанти Ще однією великою проблемою є ігнорування потреб курсантів.
Вони скаржаться на те, що їх сприймають не як людей, а як біоматеріал, що має лише виконувати накази.
Їх залучають до господарських робіт, а будьякі спроби звернутися з проханнями або скаргами зустрічають байдужість і жорстку реакцію.
Правило виживання не потрапляти на очі Толоку та Савченку.
Бо отримаєш зауваження за що завгодно.
За те, що стоїш.
За те, що йдеш.
За те, що не так дихаєш, розповідають курсанти.
Вільний вихід, який раніше дозволяли з 15001700, тепер обмежено до 1900 або пізніше.
Якщо під час цього часу оголошується повітряна тривога, курсанти змушені чекати стільки, скільки їм скажуть.
Це призводить до того, що вони не мають часу на особисті справи та відпочинок.
Самопідготовка та господарські роботи Ще однією проблемою є те, що самопідготовка займає багато часу, але її реальна ефективність під сумнівом.
Курсанти зазначають, що на практиці вони виконують господарські роботи більше, ніж навчаються.
В аудиторіях одночасно перебувають десятки людей, що ускладнює зосередженість та якісне засвоєння матеріалу.
Логічніше вчити матеріал удома, ніж у класі, де ще 50 чоловік, наголошують вони.
Але кому ця логіка взагалі потрібна Курсанти неодноразово пропонували дозволити їм готуватися вдома, що зменшило б скупчення людей у класах і покращило навчальний процес.
Проте керівництво навіть не розглядає таких варіантів.
Система покарань та жорстка дисципліна Одним із найбільш обговорюваних аспектів є система покарань.
Курсантів можуть карати буквально за все за неправильну ходу, за те, що вони стоять не там, де потрібно, або навіть за неправильне дихання.
Ми не раби.
Але й не люди, відзначають у своєму листі курсанти.
Курсанти змушені постійно залишатися непомітними, адже будьяке порушення може стати причиною для неприємностей.
Вони зазначають, що не прагнуть якихось особливих привілеїв, а просто хочуть людського ставлення та нормальних умов навчання.
Що далі Цей лист крик душі курсантів, які більше не можуть мовчати.
Вони сподіваються, що їхній голос буде почутий, а ситуація зміниться.
В умовах війни та складної ситуації в країні майбутні рятувальники та пожежники заслуговують на якісне навчання та гідне ставлення, а не на тоталітарний підхід та безправне існування.
Чи зверне увагу керівництво ДСНС та МВС на ці проблеми Чи зможуть курсанти добитися змін
Останні новини
більше новин