Криза в Південній Кореї: на суді президента країни порівняли з диктатором
www.rbc.ua
Wed, 26 Feb 2025 04:45:26 +0200
Юристи парламенту Південної Кореї назвали диктатором президента Юн Сок Йоля.
Заява прозвучала під час судового процесу щодо відсторонення глави держави від посади через запровадження ним короткочасного воєнного стану.
Про це повідомляє РБКУкраїна з посиланням на Reuters.
Президенту загрожує відсторонення від посади менш ніж через три роки його пятирічного президентства.
Це станеться, якщо суд підтримає імпічмент парламенту, який звинуватив його в оголошенні воєнного стану 3 грудня без достатніх конституційних підстав.
Лі Кван Бом, один з юристів парламенту, порівняв Юна з попередніми автократичними південнокорейськими лідерами, включаючи Пак Чон Хі та Чун Ду Хвана.
Лі зазначив, що Юн хотів створити світ, де кожне його слово було б записане в Конституції, і прагнув приватизувати країну і панувати над конституцією.
Ми називаємо це диктатурою.
У той момент, коли він оголосив воєнний стан, він фактично відмовився від своєї посади президента нашої демократичної республіки, сказав він.
Інший адвокат сказав, що звинувачення відстороненого президента у фальсифікації виборів є теорією змови, яка фатально вплинула на довіру до виборчої системи.
Заключне слово і позиція Юна У вівторок, 25 лютого, в своєму заключному слові перед вісьмома суддями Конституційного суду, які розглядали імпічмент, Юн назвав свої рішення законними та необхідними для захисту країни.
Юн Сок Йоль відкинув будьяке порівняння своїх дій з попередніми оголошеннями воєнного стану.
Він заявив, що його рішення було закликом до народу подолати антидержавні сили, симпатиків Північної Кореї й тупикову ситуацію, в якій опинилася опозиція.
Метою воєнного стану було проінформувати громадськість про національну кризу, в якій ми перебуваємо, сказав він.
Юн заявив, що ніколи не мав наміру запроваджувати повний воєнний стан.
Натомість зазначив, що мав намір попередити про зловживання опозиційною Демократичною партією своєю парламентською більшістю.
Він також заперечив, що діяв з особистих інтересів, заявивши, що було б легше просто дочекатися кінця свого терміну.
Відсторонений лідер заявив, що воєнний стан, який тривав лише шість годин перед тим, як він скасував указ, не був провальним, а просто закінчився раніше, ніж він планував.
Юн сказав, що немає сенсу обговорювати звинувачення в тому, що він наказав військовим командирам увірватися до парламенту, щоб видалити законодавців, які збиралися скасувати указ про воєнний стан, тому що насправді нічого не сталося і ніхто не постраждав.
Аргументи відстороненого глави держави викликали закиди з боку парламенту, що президент не здатен визначити, що є надзвичайною ситуацією, яка вимагає таких екстремальних дій.
Юристи парламенту зазначили, що він може спробувати знову запровадити воєнний стан, якщо буде відновлений на посаді.
Що далі Очікується, що суддям знадобиться кілька днів, щоб вирішити, відсторонити чи поновити Юна на посаді.
Глава держави утримується в Сеульському слідчому ізоляторі після того, як був заарештований за окремою кримінальною справою за звинуваченням у керівництві повстанням.
Колишній прокурор Юн є першим чинним президентом, проти якого порушено кримінальну справу.
Конституційний суд не повідомив, коли він винесе своє рішення щодо Юна, але має на це до шести місяців з 14 грудня, коли він зареєстрував справу.
Якщо Юн буде усунутий з посади президента, нові президентські вибори у Республіці Корея мають бути проведені впродовж 60 днів.
В 2017 році колишній президент Пак Кин Хе була усунута з посади Конституційним судом через 11 днів після фінальних дебатів у судовому процесі щодо її імпічменту.
Воєнний стан і криза у Південній Кореї 3 грудня 2024 року президент Республіки Корея Юн Сок Йоль запровадив у країні воєнний стан.
Причиною він назвав необхідність захистити конституційний лад, а також домінування в парламенті опозиційних сил, зокрема Демократичної партії, що проявляють прихильність до Північної Кореї та блокують роботу уряду, шкодячи державним інтересам.
Одночасно Юн дав вказівку військовим оточити парламент країни і не дозволити парламентарям скасувати воєнний стан.
Однак військові не змогли виконати наказ через мітинги біля входу до парламенту.
Парламент і уряд країни ухвалили постанови, що зобовязали президента скасувати особливий режим.
Загалом воєнний стан діяв близько 6 годин.
Після фіаско, глава держави скасував рішення і попросив вибачення.
Наприкінці грудня Конституційний суд Південної Кореї почав розглядати справу про імпічмент Юн Сок Йолю.
Слідчі затримали главу держави лише з другої спроби, оскільки охорона не пропускала правоохоронців до його маєтку.
Також Юн кілька разів не зявлявся на допит у порушеній проти нього справі.
Демарш президента спровокував імпічмент премєрміністра, який став виконуючим обовязки президента.
Наразі країною керує міністр фінансів.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБКУкраїна в Telegram.
Останні новини
більше новин