Розкол по Атлантиці. Чому з приходом Трампа зіпсувались відносини США та Європи
www.rbc.ua
Mon, 24 Feb 2025 06:45:24 +0200
Дональд Трамп підкреслено нехтує інтересами Європи в переговорах щодо завершення російськоукраїнської війни.
А його команда нищівно критикує європейську демократію.
В чому суть протиріч між Америкою та Європою, які зявились після появи Трампа в Білому домі, і як їх намагаються вирішити в матеріалі РБКУкраїна.
ЗМІСТ Які у Трампа претензії до Європи Торгова війна розгортається поступово Європа намагається домовитися Під час Мюнхенської безпекової конференції Кіт Келлог, спецпредставник Трампа з питань України та Росії заявив, що Європи не буде за столом переговорів щодо завершення війни.
Ця заява викликала обурення, шок, і навіть переполох у багатьох європейських столицях.
Разом з тим, це лише ілюстрація нової політики США щодо Європи.
Проблеми по обидва боки Атлантики охоплюють багато сфер.
Які у Трампа претензії до Європи Ще в ході передвиборчої кампанії Трамп озвучував два глобальні зауваження до Європи.
Перше щодо необхідності вирівняти торговий баланс.
Європа більше експортує до США, ніж США до Європи. За даними Євростату, у 2023 році ЄС мав позитивне сальдо торгівлі товарами зі США на суму 157 мільярдів євро.
Через це у США нібито проблеми з економікою.
Як вихід з ситуації Трамп пропонує універсальний інструмент тарифи на імпорт до США.
Не лише щодо Європи, а й щодо інших країн.
Це в перспективі має зробити вигіднішим виробляти товари в США замість того, щоб їх завозити. Друге зауваження Трампа стосується вимоги до європейських членів НАТО більше витрачати на оборону.
Під час першого президентського терміну він заявляв про 2 від ВВП на оборону.
Наразі мова йде про цілих 5.
Похідна від цього вимога зявилася недавно Трамп заявив, що Європа має брати на себе більшу частину підтримки України, і фінансову, і щодо постачань зброї.
Зрештою, команда Трампа розпочала наступ на європейську політичну систему.
Мільярдер Ілон Маск, який входить у найближче оточення президента США, розгорнув кампанію підтримки європейських ультраправих партій та політиків.
Мова йде про партії Альтернатива для Німеччини, Реформувати Сполучене королівство у Великій Британії та ультраправого кандидата у президенти Румунії Келіна Джорджеску.
Мотиви такої підтримки пояснив віцепрезидент США Джей Ді Венс на Мюнхенській конференції.
Він заявив, що основна загроза наразі у світі не від Китаю чи Росії, а всередині самої Європи, через відхід від традиційних цінностей.
Політик звинуватив європейські країни у нібито придушенні свободи слова.
Як приклади він навів скасовані президентські вибори в Румунії або обмеження на протести проти абортів.
За словами Венса, ще одна проблема Європи цензурування соцмереж та потурання масовій неконтрольованій міграції.
Торгова війна розгортається поступово Хоча Трамп погрожував запровадити тарифи на весь імпорт з Євросоюзу, а також Канади і Мексики, та поки що до них не дійшло, запрацювали лише 10 тарифи щодо Китаю.
Відносно Мексики і Канади тарифи були радше засобом тиску у переговорах щодо інших питань.
Натомість президент США обрав точковий підхід тарифи за окремими категоріями товарів.
10 лютого Трамп підписав укази про підвищення тарифів на весь імпорт сталі та алюмінію до 25, без винятків і вилучень.
Вони почнуть діяти вже з 12 березня.
Крім того, 18 лютого президент США заявив, що має намір запровадити тарифи на автомобілі близько 25, напівпровідники та фармацевтичні препарати.
Це погані новини для європейських економік.
Приміром, експорт сталі з ЄС до Штатів в середньому становив близько 3 мільярдів євро на рік протягом останніх десяти років.
Найбільший вплив тарифи матимуть на європейських постачальників сталі Німеччину, Італію та Іспанію.
Продукція з цих країн стане дорожчою і, як наслідок, буде продаватися менше.
Це також стосується інших тарифів.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 11 лютого пообіцяла тверді і пропорційні контрзаходи у відповідь на тарифи Трампа, однак не повідомила подробиць.
За даними Reuters, Євросоюз може відновити тарифи, запроваджені у 2018 році та призупинені в часи попередника Трампа Джо Байдена.
Йдеться про обмеження на американський бурбон, мотоцикли та апельсиновий сік.
Також обговорюється обмеження доступу американських компаній до європейського ринку через додаткові перевірки, регуляторні барєри тощо.
Європа намагається домовитися Поки що реакція європейських країн на політичний наступ Трампа є спорадичною та несистемною.
У відповідь на заяви американських емісарів у Мюнхені, президент Франції Емманюель Макрон зібрав два екстрені саміти європейських лідерів 17 та 19 лютого. В ході першого Емманюель Макрон та премєрміністр Великої Британії Кір Стармер наполягали на збільшенні оборонних видатків та навіть говорили про можливість відправлення військ в Україну.
Однак єдності щодо цих питань немає.
Насамперед через Німеччину.
В неділю там відбулися парламентські вибори.
Тепер країну чекатимуть коаліційні переговори, зміна влади, тож їй зараз взагалі не до США.
Також дещо деструктивну роль зіграла премєрміністр Італії Джорджія Мелоні, яка має хороші відносини з новим президентом США.
Згодом Мелоні назвала зустріч в Парижі антитрампівською. Як і раніше, європейські політики намагаються налагодити відносини з Трампом поодинці.
На вихідних у Вашингтоні відбулася конференція консервативних політиків CPAC.
На ній виступав сам Трамп, члени його команди, вже згадана Джорджія Мелоні, премєрміністр Словаччини Роберт Фіцо, президент Польщі Анджей Дуда, лідер британської партії Reform UK Найджел Фарадж, голова партії Національне обєднання з Франції Жордан Барделла.
Ймовірно, саме на них команда Трампа і буде робити ставку у контактах з Європою.
Також цього тижня очікується візит у США Макрона 24 лютого і Стармера 27 лютого.
Замголови МЗС Франції Бенджамін Хаддад заявив, що Макрон приїде до Трампа, аби виступити від імені європейців і сказати, що майбутнє України не може бути вирішене без них.
Однак, чи врахує Трамп ці слова буде залежати від подальших дій Європи. Загалом же, підхід США щодо Європи суперечливий.
Судячи із заяв команди Трампа, з одного боку, їм не потрібна сильна Європа як субєкт міжнародної політики.
Значною мірою США вигідне її перетворення на слабкий ринок збуту для американської продукції.
З іншого боку, прагнення перекласти на Європу підтримку України не дозволяє її послаблювати надто сильно.
Чим раніше європейські лідери це усвідомлять, тим більше у них буде шансів поладнати з Трампом. При написанні матеріалу використовувались заяви європейських і американських політиків, дані Євростату, публікації Reuters, Politico, The Guardian, The New York Times.
Останні новини
більше новин