Обнулити претензії до дерибанників лісів і узбереж. Чи зважиться на таке Верховна Рада?
glavcom.ua
Sun, 23 Feb 2025 06:00:00 +0200
20 лютого правовий комітет Верховної Ради схвалив до другого читання скандальний проєкт народного депутата фракції Слуга народу Ігоря Фріса 12089.
Законодавча ініціатива передбачає обнулення претензій до тих, хто зумів заволодіти ділянкою у лісі чи на узбережжі, якщо з моменту її привласнення пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки.
Це означає щойно парламент підтримає цей проєкт, а президент підпише такі оборудки з нерухомістю, які відбулися за останнє десятиліття, узаконять.
Якщо 10річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке громада чи держава захоче повернути.
Детальніше про це вже писала громадська ініціатива Голка на Главкомі.
Таким чином той, хто заволодів лісами чи узбережжям, залишиться або з набутим майном, яке взагалі не могло бути в обігу, або з бюджетними грошима.
Він виграє, що так, що так, а програє держава.
На засіданні комітету були присутні судді Верховного Суду.
Голова Касаційного господарського суду Лариса Рогач наголосила, що цей проєкт не покращить захист добросовісних власників майна Верховний Суд двічі надсилав свої критичні зауваження.
Ми говоримо про добросовісного набувача, але витребування це спосіб захисту, який застосовується до недобросовісного набувача Ми захищаємо, виходить, недобросовісного набувача Виглядає, що цей проєкт взагалі ніяк не покращує стан добросовісного набувача.
Ніяк.
Жодним чином.
Позиція щодо захисту права і статусу добросовісного набувача вже була викладена Великою Палатою Верховного Суду, Верховним Судом Не можна не розуміти, що ти придбав майно на березі чи у буферній зоні.
Апріорі ніякому захисту не підлягає такий випадок.
Чи можна взагалі дискримінувати державу та місцеве самоврядування, які мають рівний статус із будьяким іншим власником Чи не станеться так, що суди будуть керуватися Конституцією, а не цими змінами.
На засіданні комітету був ще один суддя Верховного Суду Василь Крат, якого позиціонували як учасника робочої групи, яка працювала над законопроєктом.
Саме він ще до подання законопроєкту 12089 заявив, що у законодавчому полі треба передбачити ринкову компенсацію, якщо громада чи держава захочуть повернути своє майно через суд.
Через тиждень після його допису у Facebook, народні депутати зареєстрували законодавчу ініціативу, де була зокрема врахована і ця пропозиція судді.
Тому цілком закономірно, що на відміну від голови касаційного господарського суду Лариси Рогач, суддя Василь Крат законопроєкт підтримав.
У своєму листі до комітету віцепремєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина навела такі ж аргументи, як і голова Касаційного господарського суду Рогач, і зазначила, що до законопроєкту на додачу є зауваження у Мінекономіки, Мінфіну, Мінкульту та Міністерства розвитку громад.
З тим, що проєкт не спрямований на добросовісного набувача погодився і народний депутат Максим Павлюк Слуга народу Добре, що хоча б виключили землі Міноборони на мої прохання Правоохоронні органи, Нацгвардія, Державна прикордонна служба не в змозі оформити на себе землі, якими вони користуються через брак фінансування.
Держава протягом 30 років взагалі не виділяла ніяких коштів на державні підприємства, щоб вони оформляли ці землі.
Дуже прикро, що до обговорення не долучили Офіс генерального прокурора.
Я розумію, що цей законопроєкт зявився через зловживання деяких прокурорів, але для таких випадків є Національний антикорупційне бюро, інші правоохоронні органи.
Давайте дамо 10 років правоохоронним органам, щоб вони повертали ті землі, які незаконно відчужили.
Але на таку пропозицію комітет не пристав.
Більшість утрималася, коли розглядала правки народного депутата Павлюка.
Народна депутатка Юлія Овчиннікова Слуга народу, яка є членкинею екологічного комітету, прийшла відстоювати, як і Павлюк, свої правки.
Вона наголосила на тому, що не можна встановлювати обмеження 10 років для повернення лісів чи узбереж, які раніше незаконно відчужили Ці землі є національним багатством України, якщо вони незаконно роздані держава повинна мати право повернути їх незалежно від того, скільки часу пройшло.
Збільшення площ лісів це пряма задача програми президента Зелена країна, і якщо ми будемо віддавати ліси під забудову, то це буде лише їх зменшення.
Держава не повинна сплачувати компенсацію власнику, у випадку виграшу у суді щодо незаконного відчуження ділянок природнозаповідного, водного, лісового фонду, обєктів критичної інфраструктури тощо.
Цю компенсацію має сплачувати особа винна у тому, що ці ділянки були незаконно передані у приватну власність.
Павліш так само наполягав на тому, що обнулити претензії за останні десять років і запропонував дати час прокуратурі на подачу позовів, аби був ще шанс повернути майно державі чи громаді.
Комітет провалив правки і голови екологічного комітету Олега Бондаренка Слуга народ, який виступив на захист природнозаповідного фонду та водного фонду і наголосив, що його колеги мали б дослухатися до фахівців, які долучилися і також виступали на засіданні.
Керівник спеціальної екологічної прокуратури Борис Індиченко зазначив, що після прийняття законопроєкту можуть зявитися шахрайські схеми Для прикладу, коли ділянка у лісі стала власністю добросовісного набувача у громадян, які нібито отримали їх у власність до 2002 року на підставі підроблених державних актів.
У такому випадку первинне право власності виникло з моменту реєстрації державних актів у відповідній Книзі, записи про які зазвичай відсутні.
У разі прийняття Закону, прокурор буде фактично позбавлений можливості звертатись до суду для повернення охоронних земель.
На мою думку, перед прийняттям подібних законів, необхідно спочатку встановити всі межі територій та обєктів природнозаповідного фонду, лісових земель та прибережних захисних смуг, внести дані про них до Державного земельного кадастру, видати охоронні зобовязання на всі території та обєкти природнозаповідного фонду.
А лиш потім повернутись до подібного захисту відносин набувачів таких земель.
Але такі роботи коштують чималих коштів, які ані держава, ані місцеві ради наразі не мають.
По суті, всі ці аргументи правовий комітет не почув.
На цьому наголошує експерт Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Авторський колектив законопроєкту 12089 відхилив по суті не лише всі правки від народних депутатів екологічного комітету, а й прокуратури, Держводагентства щодо збереження лісів та водного фонду.
Бо, мовляв, бізнес і інвестори вимагають прийняття цього законопроєкту.
Але ж ці землі заборонено роздавати у приватну власність Які можуть бути там інвестиції в маєтки на березі річок огороджені високими парканами.
Колега Василюка еколог Петро Тєстов звернув увагу, що інтереси бізнесу захищає обраний від ОПЗЖ Василь Німченко Прізвище знайоме.
Погуглив.
Це депутат від ОПЗЖ.
Колишній суддя.
І не просто типовий бізнесмен який йшов до Партії регіонів/ОПЗЖ заради свого бізнесу, а ідейний.
У реєстрах світиться як представник громадської організації Медведчука Український вибір.
Майбутнє країни вирішує якийсь ОПЗЖшник.
Він ще й перший заступник голови комітету Ну і це дуже показово, яких саме добросовісних набувачів захищає цей проєкт.
Саме от таких всіляких регіоналів, які понабирали собі маєтки у лісі.
Екологи наголошують, що в низки народних депутатів може бути і свій приватний інтерес у лобіюванні такого законопроєкту.
Так, ключовий автор Ігор Фріс, раніше коментував ситуацію з виділенням лісу площею понад 10 гектарів фірмі, де співзасновниця його дочка.
Тоді він зазначав, що лісами можна користуватися лише тимчасово Ліси не можуть передаватися у власність.
Були є і будуть власністю держави, переконував Фріс.
Тепер же ситуація змінилася і він подав законодавчу ініціативу, щоб обнулити претензії до тих, хто встиг заволодіти лісами чи узбережжями.
Фріс пояснив свою позицію так Колеги, ми 10 років даємо можливість державі безапеляційно, безспірно вирішувати питання щодо примусового вилучення витребовування вказаного майна.
Ви, на жаль, не були присутні на засіданні підкомітету, коли прийшли одні з найбільших бізнесів України, які на сьогодні потерпають, вкладають мільйони гривень інвестицій, доларів у розвиткові проєкти, які сьогодні у потребі держави.
Тут треба зазначити, що на засідання підкомітету, про який згадав Фріс і де були бізнесмени, громадську ініціативу Голка не пустили.
Але від тих, хто туди потрапив, вдалося зясувати, що там бізнесмени лобіювали свої інтереси, а нардепи у цьому їм допомагали.
Фріс акцентував увагу, що проєкт підтримує зокрема Рада підприємців при Офісі президента України.
Парламентар перед голосуванням Верховної Ради у першому читанні за цей законопроєкт посилався на справу бізнесмена Ігоря Мазепи, якого рік тому затримало ДБР.
У Офісі президента на прохання надати копії листів з викладеними позиціями щодо проєкту 12089 до комітетів Верховної Ради України, народних депутатів, міністерств та відомств, зазначили, що запитувана інформація відсутня.
Народний депутат Павлюк попросив правовий комітет невідкладно направити звернення до Верховного Суду та Офісу генерального прокурора, аби зясувати їхню позицію щодо цієї законодавчої ініціативи.
Після засідання комітету громадська ініціатива Голка уточнила у голови комітету Дениса Маслова, чи будуть направляти такі звернення.
Той відповів ствердно.
Верховна Рада засідатиме наступного тижня і цей законопроєкт має всі шанси потрапити до порядку денного.
Нагадаємо, громадська ініціатива Голка дослідила, як низка Telegramканалів, зокрема провідних ЗМІ, формувала образ доброчесного бізнесмена Ігоря Мазепи, який протидіє поганим правоохоронцям перед голосуванням у першому читанні проєкту 12089.
Ірина Федорів Голова громадської ініціативи Голка
Останні новини
більше новин