В умовах війни деякі українці не надто довіряють банківським установам, тому вирішують зберігати свої гривні "під матрацом". Однак серед очевидних мінусів такого підходу – ризик їх фізичної втрати та щорічна інфляція, яка постійно "з'їдає" певну частину з цих накопичень.

Про те, скільки коштів українці можуть втратити, зберігаючи гривні поза фінансовими установами, – читайте в огляді журналіста РБК-Україна Аліка Сахна.

Зміст :

• Як фактор інфляції впливає на купівельну спроможність

• Як уберегти гроші від знецінення

Якщо для прикладу брати суму збережень у 10 тисяч гривень, то протягом року ці кошти будуть втрачати певну суму через зменшення купівельної спроможності національної валюти на тлі інфляції. Інфляція – це процес знецінення грошей, іншими словами, здорожчання кошика споживчих товарів і послуг.

"Щорічно людина споживає різні товари, і їхня вартість зростає відповідно до рівня інфляції. Наприклад, якщо інфляція становить 10%, то гроші, які просто зберігалися, скажімо, під подушкою чи на картці, в кінці року дозволять придбати на 10% менше товарів і послуг. Варто зазначити, що інфляція може бути різною для різних категорій витрат, адже у когось більше витрат на їжу, у когось – на паливо або інші товари", –  зазначає президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак.

Зокрема, торік сукупна інфляція в Україні склала 12%, тому заощадження в зазначеній сумі втратили б 1200 гривень до кінця 2024 року. Однак варто враховувати, що якісь товари зросли навіть на більший відсоток, а якісь, навпаки, могли залишитися на тому ж рівні. Саме тому в статистиці вказують середню за підсумками року інфляцію, яка й складає близько 12%.

"Наш прогноз інфляції на цей рік – 7%. Це означає, що для збереження купівельної спроможності 10 тис. гривень на кінець року, сума має зрости щонайменше до 10 700 гривень після сплати податків, тобто на 700 гривень", – каже фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

За його словами, щоб перевищити прогнозовану інфляцію в 7%, номінальна дохідність ваших коштів повинна бути не менше 9,1%. Тому, додає він, залишати гроші "під подушкою" в умовах сьогоднішніх економічних реалій є недоцільно. За даними НБУ, у 2025 році річна інфляція має скласти 8,4%, тож для того, щоб компенсувати цей показник, дохідність інвестованих 10 тисяч гривень повинна перевищувати 10% річних.

Оскільки зберігання гривень вдома або на картці призводить до втрати їх реальної вартості, виникає питання, як ефективно зберегти та примножити кошти. Існує кілька варіантів, як змусити гроші "працювати" – це вкладання в депозити, інвестиційні інструменти чи придбання іноземної валюти.

"Для багатьох людей зберігання грошей в готівковому доларі здається панацеєю, але це також не є рішенням. Причина в тому, що девальвація гривні у 2024 році була навіть меншою, ніж зростання вартості долара. Інфляція в доларах також трапляється, і якщо порівняти курс долара на початок і кінець року, він зріс приблизно на 8-9%. Це залежить від того, чи рахувати середньорічний курс або курс на кінець року. Таким чином, навіть у доларах життя стало дорожчим", – підкреслює в коментарі РБК-Україна Тарас Козак.

Для багатьох простим варіантом є депозити. В доларах середня дохідність складає приблизно 1%, наприклад, з суми в 1000 доларів ви отримаєте за рік лише 10 доларів. У гривнях дохідність на депозитах може бути в межах 13-18%. Але варто пам'ятати, що з цих сум утримуються податки, які сьогодні складають 23% – це 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору.

"Якщо депозит пропонує 18% річних, після врахування податків, чиста дохідність складе менш ніж 12%. Це лише на рівні інфляції. Отже, для короткострокових інвестицій депозити можуть бути прийнятним варіантом, але для довгострокових заощаджень краще шукати більш вигідні фінансові інструменти", – зауважує Козак.

Найкращим інструментом, на його думку, є гривневі облігації внутрішніх державних позик (ОВДП), оскільки їх дохідність становить мінімум 13%, залежно від терміну інвестування, може досягати 17%. Тарас Козак додає, що перевага цих облігацій полягає в тому, що на них не нараховується податок, і вони забезпечують високу ліквідність, тобто можна продати їх до погашення без значних втрат.

"Наприклад, якщо ви купите облігації на рік, але вирішите продати їх через пів року, ви отримаєте дохід за цей період без фінансових втрат. Що стосується вартості облігацій, то їх номінал зазвичай становить 1000 гривень, але фактична ціна може коливатися залежно від купона, який нараховується на конкретні облігації. Вартість може бути як меншою, так і більшою за номінал – наприклад, 900 або 1100 гривень. Важливо, що у всіх брокерів вказана точна дохідність до погашення, що дозволяє планувати свої доходи від інвестицій", – пояснює він.

Козак запевняє, що не вигідно просто тримати гроші ні в доларах, ні в гривнях, ні в будь-якій іншій валюті на рахунку, на картці чи під подушкою. За його словами, для збереження їх купівельної спроможності треба інвестувати в якісь з наявних фінансових інструментів.

Нагадаємо, Національний банк України (НБУ) 23 січня підвищив облікову ставку на 1%. Читайте, як це вплине на інфляцію та економіку держави.

При підготовці матеріалу використано ексклюзивні коментарі президента інвестиційної групи "УНІВЕР" Тараса Козака та фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, а також дані з сайту Національного банку України.