Зловмисники в Україні вигадують різні схеми для зняття та легалізації "брудних" грошей. Одна з таких – це використання так званих "дропів" – осіб, на яких оформлюються незаконні операції. Національний банк України ще торік почав бити на сполох і вводити додаткові обмеження для боротьби з ними.

Про те, хто такі "дропи" та "грошові мули", як їх вербують зловмисники та як влада бореться з ними, – читайте в огляді журналіста РБК-Україна Аліка Сахна.

Зміст :

• Хто такі "дропи" та "грошові мули"

• Як зловмисники вербують "дропів"

• Як в Україні борються з "дропами"

"Дропи" стали важливою ланкою в шахрайських ланцюгах. Наприклад, через них проводять гроші, здобуті шляхом здійснення кіберзлочинів у сфері електронної комерції та платіжних операцій. Через це державні органи влади намагаються максимально швидко вдосконалити законодавство, щоб перешкоджати незаконній діяльності.

"Грошовий мул" та "дроп" є синонімами. Така особа отримує на свій рахунок кошти від правопорушників, після чого перераховує ці гроші на інший рахунок або знімає готівку і передає її злочинцям. За це такий "посередник" отримує винагороду. Для "дропів" це виглядає як можливість заробити легкі гроші, тоді як для злочинця вони стають інструментом для маскування та переміщення незаконно отриманих коштів.

"Також "дроп" може продати свої банківські реквізити. У цьому випадку, він надає іншим особам можливість користуватися його рахунком, уникаючи за це відповідальності. "Дроп" може навіть не усвідомлювати серйозність своїх дій, або просто шукає спосіб заробити на цьому. Інші ж використовують ці рахунки для своїх операцій, приховуючи справжнього власника коштів", – зазначає в коментарі РБК-Україна адвокат Богдан Янків.

Часто ці кошти мають незаконне походження, зокрема отримані від таких видів злочинної діяльності, як торгівля наркотиками або людьми, унаслідок корупції, ухилення від сплати податків, платіжного шахрайства та інших кримінальних правопорушень. Зловмисники звертаються до "дропів", щоб легалізувати ці гроші, замаскувати їхнє походження, вивести їх за кордон або уникнути сплати податків.

"Злочинці можуть виплатити "дропу" з певної грошової оборудки по його картці, наприклад, 500 або 1000 гривень. Сума може змінюватися залежно від домовленості. В результаті людина, яка отримала такий рахунок, фактично не несе відповідальності, адже кошти надходять не на її ім'я, а на ім'я підставної особи. А "дропу" може здаватися, що все під контролем, хоча насправді він несе всю відповідальність перед законом", – пояснює Янків.

Однак, за його словами, "дропи" можуть використовуватися не тільки для здійснення тяжких злочинів. Він наводити приклад, що якщо людина продає товари на якомусь маркетплейсі, і не хоче, щоб у податкової виникали до неї питання, тоді можуть використовуватися картки родичів. Припустимо, особа кладе на кожну по 15 тисяч гривень, і таким чином вона створює свій "міні-дроп".

У кіберполіції зауважують, що "дропами" найчастіше стають люди в скрутному матеріальному становищі. Зокрема, до групи ризику відносять безробітних, переселенців з районів ведення бойових дій, а також людей, які переїхали з маленького населеного пункту в велике місто, студентів, сиріт і людей з неблагополучних сімей За даними правоохоронців, "дропами" найчастіше стають молоді чоловіки віком від 18 до 34 років.

На сайті "Гаразд", створеному Нацбанком, зазначено, що для вербування людей злочинці надсилають повідомлення з пропозиціями щодо роботи у WhatsApp, Viber, Telegram або електронною поштою, розміщують рекламні оголошення в соціальних мережах чи метро. Для переконливості вони можуть створити сайт-клон компанії для розміщення вакансій з подібною вебадресою, щоб викликати додаткову довіру. 

Як відрізнити пропозицію стати  "дропом" від інших пропозицій про роботу:

• В описі роботи зазначено, що необхідно переказувати гроші.

• Не описані конкретні професійні вимоги до претендента роботи, немає переліку його обов'язків, крім переказу грошей.

• Відсутні вимоги щодо освіти та вже наявного досвіду роботи.

• Робота передбачає тільки онлайн-взаємодія з роботодавцем (без особистого спілкування).

• Пропозиція про роботу передбачає високий дохід при маленьких зусиллях. Деякі оголошення пропонують витратити в день близько 10 хвилин, щоб заробляти до 10 тисяч гривень на місяць.

У МВС України радять  відмовлятися від "роботи", якщо в інтернеті немає інформації про компанію або на її офіційному сайті відсутня інформація про подібну вакансію. 

Задля боротьби з "дроп-схемами", найбільші українські банки в грудні 2024 року підписали меморандум щодо зниження лімітів на перекази для своїх клієнтів. Ці банки зобов'язуються обмінюватися інформацією між собою про підозрілих клієнтів і можливі порушення.

Фінансові установи почали розділяти клієнтів на категорії з низьким, середнім та високим ризиком, встановлюючи для них автоматичний ліміт на карткові перекази на місяць. Наприклад, клієнтам, які не мають документів, що підтверджують походження їхніх коштів, надають найнижчий місячний ліміт у 50 тисяч гривень. Проте, якщо в людини є докази про походження коштів, ліміт буде збільшено на суму, що відповідає підтвердженим доходам.

"Введення лімітів і обмежень на рахунки в банках є важливим кроком в обмеженні діяльності "дропів". Однак існують і інші методи.Наприклад, законодавчі ініціативи щодо кримінальної відповідальності за продаж паспортних даних, хоча на цей час їх ще не прийнято. Крім того, податкові органи можуть нарахувати податки на обороти по рахунку, а банки мають право блокувати картки, якщо виявляють підозрілі транзакції", – пояснює Богдан Янків.

Він також стверджує, що громадяни України за рік декларують доходи приблизно на 1 трильйон гривень, тоді як перекази з карти на карту дорівнюють 3 трлн гривень. При цьому Янків додає, що ще одним інструментом для обходу обмежень на фінансові операції може бути криптовалюта.

"Однак навіть при її використанні в зловмисників можуть виникнути складнощі. Наприклад, для конвертації криптовалюти в гривні потрібно знайти людину, яка прийме її, а лише потім переказувати гроші через "дропів" на банківські рахунки або у вигляді готівки. Хоча криптовалюта справді забезпечує певну анонімність, це не робить її повністю недоступною для контролю – зокрема, через аналіз операцій на криптобіржах або використання "холодних" гаманців", – зазначає адвокат.

Богдан Янків уточнює, що наразі влада працює над легалізацією криптоактивів, що має дозволити контролюючим органам ввести правила щодо її обігу в Україні. Також, на його думку, вітчизняні фінансові установи почнуть активно співпрацювати з криптобіржами.

"Наразі криптовалюти важче відстежувати через відповідні біржі, які зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Однак легалізація криптовалюти в Україні ускладнить її використання для різних схем. Але потрібно зрозуміти, що введення законів – це лише перший крок. Кабінет міністрів, податкові органи та банки повинні будуть адаптуватися до нових правил і розробити підзаконні акти для ефективної реалізації", – розповідає Янків.

Нагадаємо, раніше ми писали про інший вид інтернет-шахрайства під назвою "фішинг". У нашому матеріалі ви дізнаєтеся, що таке "фішинг" та як від нього вберегтися.

При підготовці матеріалу використано коментар для РБК-Україна від адвоката Богдана Янківа, а також дані з сайтів "Гаразд", створеного Національним банком України, Міністерства внутрішніх справ України та кіберполіції.