Ставлення українського суспільства до ЛГБТ-людей є переважно нейтральним або дружнім. Всі останні роки воно повільно покращується. Про це йдеться в дослідженні правозахисного центру «Наш світ».

Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, кількість тих, хто вважає, що ЛГБТ люди повинні мати ті самі права, що й решта громадян України у 2024 році склала 70,4%, що на 3,1% більше, ніж у 2023 році, та на 6,7% більше, ніж у 2022. Навіть серед тих, хто загалом негативно ставиться до ЛГБТ людей, більше половини (51%) погодилися з тим, що вони повинні мати рівні права.

Запровадження реєстрованого цивільного партнерства для одно­статевих пар у 2024 році підтримало 28,7% опитуваних, байдуже поставилися до цього 25,6%, негативно – 35,7%.

«Таким чином, вже більше половини українців/ок не мають заперечень проти цього. Якщо два роки тому розрив між тими, хто підтримує цивільне партнерство для одностатевих пар, і тими, кому це не подобається, складав 18,3% на користь останніх, то у 2024 році він скоротився до 7%», – зазначають автори звіту.

У червні 2024 року Центр аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту провів третю хвилю опитування в межах програми «Молодь як провідник української національної ідентичності». Зокрема, українську молодь віком 16-35 років запитали про їхнє ставлення до ЛГБТК+.

На запитання, наскільки комфортним було б особисте спілкування з одностатевими парами 69% респондентів заявили про загалом комфортне та ще 29% про не бажане. Представники ЛГБТК+: загалом комфортне – 61%, не бажане – 36%

Одностатеві пари: загалом комфортне – 69%, не бажане – 29%. Представники ЛГБТК+: загалом комфортне – 61%, не бажане – 36%.

На запитання, чи згодні респонденти з тим, що члени спільноти ЛГБТК+ мають бути прийняті суспільством 31% опитаних висловив повну згоду, скоріше згодні – 39%, скоріше незгодні – 16%, абсолютно незгодні – 13%.

Найвищий рівень прийняття представників ЛГБТ (повністю або скоріше згодні) був відзначений у Києві (84%), найнижчий – на заході України (63%).

Нагадаємо, упродовж 2024 провідні українські церкви, що входять до складу Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, у своїй публічній діяльності майже не торкалися питань ЛГБТ. Водночас вони зберігають суттєвий вплив на українських законодавців, які блокують ухвалення будь-яких рішень на підтримку ЛГБТ.

Раніше народна депутатка Мар’яна Безугла назвала представників ЛГБТ людьми, які мають психофізіологічні відхилення. Відповідний допис вона опублікувала на своїй сторінці у Facebook. Парламентарка наголосила, що не є противницею представників ЛГБТ, однак назвала їх «відхиленням від норми».

«Не маю нічого проти представників ЛГБТ, людей з ожирінням тощо. Оцінюю лише вчинки, характер і здібності конкретної людини в конкретному контексті. Однак важливо розуміти, що згадані та багато інших станів є відхиленнями від норми, або, з наукового погляду, хворобами», – каже вона.

Безугла наголосила, що людина з гомосексуальною орієнтацією, ймовірно, «не зможе або не матиме бажання народити дітей, а отже, може випасти з процесу природного відбору і передачі своєї генетики наступним поколінням, включення в алгоритми розвитку людства протягом тисячоліть».

До слова, у Києво-Могилянській бізнес-школі скасовано лекцію «Криза національної ідентичності чи її відродження?» українського історика, філософа, соціолога та громадського діяча Сергія Чаплигіна. Причиною нібито стали «некоректні» погляди Чаплигіна щодо ЛГБТ+ спільноти