Чим більше Росія заглиблюється у війну в Україні, тим слабшою стає в Африці та Азії
glavcom.ua
Wed, 18 Dec 2024 13:14:00 +0200
Чи візьме Росія участь у поділі Сирії на сфери впливу.
Очевидно, що ні.
Отже, за ефектом доміно це послабить її позиції в Лівії, на Заході та в Центральній Африці.
А отже, відповідно до того ж самого ефекту доміно, в тій же Лівії посилиться Туреччина.
Західна і Центральна Африка поки що під питанням, але без сирійських баз підскоку позиції Росії там можуть ослабнути.
Тобто РФ свої ставки зробила ослаблення на сирійському та африканському насамперед, лівійському напрямках в обмін на посилення.
Але де Відповідь очевидна концентрація ресурсів на українському напрямку.
У цьому контексті, нам невигідний відхід РФ із Сирії, оскільки це посилю концентрацію її ресурсів на українському векторі.
Що могло б бути в разі, якби Росія не почала війну проти України Ну, вона б отримала сирійський Ліван або ЛТНР латакійськотартуську народну республіку на основі двох провінцій Сирії Латакії та Тартуса, де розміщено дві бази РФ ВМФ у Тартусі та ПКС у Хмеймімі біля Латакії.
Чому сирійський Ліван Він просто дуже схожий на Ліван справжній внаслідок спільності історичних умов розвитку прибережної смуги Східного Середземноморя синтез місцевих християнських і мусульманських громад.
Географічно цей сирійський Ліван продовженням Лівану, що розміщений південніше.
Але навіщо Росії сирійський Ліван Російськими політологами написано сотні томів про стратегічне значення Сирії для Росії.
Коріння значущості виходять мало не з Візантії та невдалого штурму хрестоносцями Алеппо.
Насправді ніхто із сучасних ідеологів РФ так і не зміг у трьох реченнях без туману історіософії пояснити, навіщо Сирія потрібна РФ дине раціональне пояснення це прокт газопроводу з Катару в С через територію Сирії.
У контексті захисту вропейського преміального ринку збуту природного газу, візит до Сирії мав гіпотетичний сенс.
Якщо використовувати цю версію як базову, то і вихід РФ із Сирії зараз логічний якщо Росія втратила преміальний ринок збуту в С, то і блокування сирійського газопроводу з Катару більше не ма сенсу.
Але навіть ця версія вигляда, на мій погляд, натягнуто.
Аж надто непропорційне співвідношення метаресурси.
Найімовірніше, Росія зайшла в Сирію для подальшого виходу в рамках глобального обміну зі США та Ізраїлем.
Тобто, для формування козирів під час укладення тії самої Великої угоди.
Інтрига поляга в тому, наскільки те, що відбуваться зараз у Сирії, її частиною Поки що чіткої відповіді на це запитання у мене нема.
У будьякому випадку, політика ТельАвіва щодо РФ абсолютно точно коригувалася на фактор присутності Росії в Сирії та її відносини з Іраном.
Саме тому, наприклад, Ізраїль не постача зброї в Україну.
Росія почала свою операцію в Сирії 2015 року і це не просто так збіглося з треком Мінських угод.
А крах Асада збігся з крахом мінської моделі й початком нових переговорів зі США.
Якби не війна в Україні, Росія могла б закріпитися в алавітській і християнській Латакії і Тартусі.
Угруповання військ у 50 тис.
осіб могло б убезпечити сирійське узбережжя за допомогою контролю за гірськими перевалами, плюс підтримка місцевих громад, які побоюються сунітської релігійної радикалізації.
Але що б це дало в практичній площині Цей російський анклав був би заблокований турецькими базами на півночі й британськими базами на Кіпрі.
Ведмежий кут, який з урахуванням залежності від Босфору і Дарданелл у разі глобального конфлікту перетворються на пастку.
Але зараз це все в минулому.
У РФ нема на цьому напрямку 50 тис.
осіб.
5 тис., але вони потрібні їй в іншому місці.
Так само як і угруповання, яке забрали з Нагірного Карабаху.
Просування Росії в Лівії, Центральній і Західній Африці з тії ж опери.
Що шука там Росія Природні ресурси Так вони в неї .
Ринки збуту Так крім продовольства Росії там майже нічого запропонувати.
А продовольство можна продавати й без військового втручання.
Звісно, африканське золото збагатило низку власників російських ПВК.
А також дало щедру поживу для ірраціональної геополітики духу таких авторів, як Проханов або Прилпін.
Але в практичному сенсі це римейк радянських проектів в Африці, таких самих емоційно ірраціональних.
З погляду раціональності, Росії набагато важливіше утримання геополітичного впливу в Центральній Азії та Закавказзі.
Але не в Африці або Сирії.
Африка і Сирія це все геополітичні аванпости, які потрібні для гри на больових точках Заходу Сахель геополітичний тролінг Франції.
Сирія Британії та США.
Лівія Франції та США.
У ці країни Росія заходить або, щоб не дати повалити антизахідних лідерів Сирія, або після їх повалення, щоб не дати скуштувати плоди перемоги Лівія.
Або, щоб зруйнувати неоколоніальний франкофонний світ Франсафрики.
І ось яка цікава закономірність.
Що сильніше Росія затягуться у війну в Україні, то слабкішою ста в точках геополітичного тролінгу Заходу в Африці та Азії.
І таке ослаблення Росії в Африці та Азії, безумовно, вигідно Заходу.
Але згортання проктів антизахідного російського тролінгу в Азії та Африці лише посилюватиме концентрацію російського імперського ресурсу на українському векторі, який, очевидно, для Москви ключовим.
А після 2022 року й екзистенційним.
Тобто для України, навпаки, вигідне розпорошення російських сил від Венесуели до Малі та Нігеру.
Питання лише в тому, чи зможе Україна зіграти тут за свою геополітичною партитурою.
Поки що крах Асада в Сирії приніс нам лише виведення російського угруповання ПКС і підрозділів ССО.
І цілком імовірно, ці ресурси скоро зявляться на фронтах російськоукраїнської війни.Натомість у Сирії баланс сил, дійсно, кардинально змінився.
Останні новини
більше новин