Ще один "податок" з зарплат? Що не так з ідеєю про примусовий викуп державних облігацій
www.rbc.ua
Wed, 18 Dec 2024 08:00:00 +0200
Невизначені перспективи щодо тривалості війни в Україні на тлі мінливих геополітичних розкладів і негарантованих обсягів фінансової допомоги від партнерів примушують вітчизняних можновладців, відповідальних за фінансову сторону справи, шукати додаткові, а, можливо, й альтернативні способи наповнення державної скарбниці.
Оскільки партнерські кошти Україна не може використовувати для оплати військових потреб, розраховувати доводиться лише на внутрішні джерела надходжень.
Серед таких джерел, зокрема, але не виключно, підвищення або запровадження нових податків та зборів, заходи з детенізації економіки, випуск державою облігацій внутрішньої державної позики, тощо.
Що таке обовязкова військова позика Нещодавно очільник профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев запропонував публічно подискутувати щодо ще одного досить екзотичного способу наповнення бюджету під час війни так званої обовязкової військової позики defense loan.
Її суть поляга у запровадженні обовязку для населення і бізнесу спрямовувати частину доходу зарплати на купівлю довгострокових державних облігацій.
За можливий приклад для наслідування Гетманцев пропону розглянути досвід Ізраїлю.
Досвід деяких країн, які проходили через великі війни, свідчить, що одних ринкових стимулів для мобілізації внутрішніх заощаджень на потреби сил безпеки і оборони може бути недостатньо.
В тому ж Ізраїлі, який у нас прийнято розглядати як взірець країни, що більше 70 років успішно обороняться від переважаючих сил країн супротивників, у 70х роках минулого століття було запроваджено низку обовязкових накопичувальних схем, в тому числі для фінансування зростаючих безпекових витрат, нагаду Гетманцев.
Одним з таким інструментів була довгострокова обовязкова військова позика.
На купівлю військових облігацій в обовязковому порядку йшло 7 від оподаткованого доходу робітника, самозайнятого або доходу підпримства.
Ставка доходності складала 5, дохід за облігаціями не оподатковувався.
Тіло позики додатково індексувалось на індекс вартості життя.
Перші позики від 1970 року мали бути погашені у 1986 році, 12 рівними місячними платежами.
Відсотки сплачувались рівними траншами кожні три роки починаючи з жовтня 1977 року.
Обовязкова військова позика, яка проіснувала трохи більше пяти років, стала важливим джерелом фінансування військових зусиль Ізраїлю в період до війни Судного дня 1973 і в перші роки після неї.
Чи може подібна обовязкова накопичувальна схема бути запроваджена в Україні виключно на військовий час і виключно на фінансування сил безпеки і оборони питання глибокої політичної, суспільної і професійної дискусії, переконаний народний депутат.
Вважаю, що на стороні державних банків мамо перейти до певного формату обовязкової купівлі військових облігацій на основі індивідуальних планів, які мають розробити Мінфін та НБУ.
Поборникам ліберальних ідей відповім одразу, що не вважаю такі пропозиції адекватними для мирного часу.
Утім, війна продовжуться, і скільки вона триватиме ніхто не зна, аргументу Гетманцев.
Данило Гетманцев пропону обговорити ідею обовязкової військової позики фото Віталій Носач / РБКУкраїна На його думку, в Україні залишаться потенціал для подальшого нарощування обсягу розміщень держоблігацій як серед банків, так і юридичних та фізичних осіб.
В умовах продовження війни активізація розміщення ОВДП одним із небагатьох швидких і доступних внутрішніх джерел інше це збільшення податків, що може бути використане для часткового закриття потреби у фінансуванні сектору безпеки і оборони.
Нарощування внутрішніх ринкових запозичень також запобіжником від емісійного фінансування дефіциту бюджету, що використовувалось у 2022 році і серед інших причин обумовило сплеск інфляції, резюму Гетманцев.
Чи зайде обовязкова військова позика українцям В Міністерстві фінансів України на запит РБКУкраїна з проханням прокоментувати ідею запровадження обовязкового викупу військових облігацій відповіли коротко і красномовно міністерство не може коментувати або оцінювати політичні заяви.
Колега Данила Гетманцева по парламентському комітету, представник фракції партії Голос Ярослав Железняк в коментарі виданню зазначив, що наразі вкладення в ОВДП один з найкращих варіантів інвестування коштів, на чому українці можуть непогано заробити, а держава залучити додаткові кошти в бюджет.
Проте, переконаний народний депутат, ініціатива ця повинна бути добровільною.
В банківському середовищі ідею додаткових зобовязань щодо викупу ОВДП на додачу до вже існуючих сприймають очікувано неоднозначно.
Щоправда, поспіша заспокоїти в.о.
виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський, мова наразі йде лише про спробу розпочати публічну дискусію щодо складного питання, тому не слід розглядати ідею як пропрацьовану ініціативу.
Разом з тим, зазнача співрозмовник видання, питання сталого фінансування життво важливих для України оборонних потреб стоїть справді гостро.
І якщо говорити про запровадження обовязкової купівлі військових облігацій, то варто ретельно оцінити можливі ризики для держави та співставити їх з потенціалом залучення коштів через такий механізм.
А ризики, вважа Дмитро Глінський, тут істотні.
Якщо придбання військових облігацій стане обовязком, це руйнуватиме ринкову мотивацію внутрішніх інвесторів, а також викривлятиме мотивацію держави щодо управління боргом.
Наслідком може бути зростання ризику дефолту за такими запозиченнями у майбутньому та недовіри до ОВДП загалом, застеріга банкір.
Крім того, вилучення частини офіційних доходів через обовязкову купівлю облігацій, на додаток до вже наявного оподаткування, ускладнюватиме детінізацію української економіки, тобто обмежуватиме потенціал нарощування податкових надходжень до бюджету.
Очільник НАБУ констату в умовах повномасштабної війни банки потроху нарощують кредитування економіки і держави.
В той же час штучне прискорення інвестицій банків в ОВДП може якщо не зламати, то істотно ослабити позитивні тенденції у кредитуванні та загальмувати економічне зростання.
Для розуміння.
Обсяги інвестицій банків у ОВДП за третій квартал 2024 року додали 8,9, а в річному вимірі зростання сягнуло 39.
При цьому 74 всього банківського портфеля державних облігацій сконцентровано у банках, диним або основним власником яких держава.
Зростали протягом року і обсяги банківського кредитування.
Так, за даними НБУ, чистий портфель кредитів клінтам показав зростання на 6,8 за останній квартал і на 22,4 за рік.
При цьому обсяги вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ мають стійку тенденцію до скорочення.
Попри те, що традиційно саме банківський сектор основним інвестором у державні облігації, останнім часом все більше уваги цьому інструменту приділяють бізнес та населення.
Наразі від початку року українці збільшили обсяг ОВДП у власності на 20 млрд гривень до 73 млрд, і очікуться подальше зростання.
Серед причин стійкого попиту на державні боргові папери досить високі ставки які сягають 18 річних, 100 державної гарантії повернення коштів, низький поріг входу номінальна вартість військових облігацій склада 1 тис.
грн, а також відсутність оподаткування доходу від інвестиції в ОВДП на відміну від банківських депозитів, доходи від яких з нового року оподатковуватимуться за ставкою 23.
Я вважаю ідею обовязкової військової позики вкрай шкідливою для майбутнього нашої держави.
Вкладення в облігації в незалежній Україні завжди були добровільними.
В 2022 році українці купували ОВДП, щоб допомогти власному урядові вистояти проти окупанта.
Велика кількість людей вперше отримали досвід вкладення в цінні папери.
Це да шанси на побудову нарешті в країні фондового ринку, який допомагатиме фінансувати повонну відбудову, аргументу фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
На його думку, примус українців на покоління відіб бажання довіряти країні та її борговим зобовязанням.
В результаті, в майбутньому не буде бажаючих вкладатися ні в державні цінні папери, ні в приватні.
Буде лише один напрямок купівля долара чи іншої валюти та вивіз її за кордон.
Стимулювати українців купувати державні облігації краще ринковими методами фото Віталій Носач / РБКУкраїна Кращим інструментом додаткової мобілізації заощаджень громадян було б активне залучення валютної готівки на руках, зокрема, через спрощений фінансовий моніторинг фактично, легалізацію тіньових доходів при вкладенні в спеціальні довгострокові боргові папери Мінфіну, вважа директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлинський.
В коментарі для РБКУкраїна він зазнача, що запозичення загалом мали б сенс, якби потрібно було мобілізувати великий обсяг коштів на короткий період.
Але війна Росії проти України це не той випадок.
Тож більш надійним та прозорим для громадян було би підвищення податків, зокрема, ПДВ, який змушені платити в тому числі ті, хто ма тіньові доходи.
Інакше, попереджають опитані виданням експерти, неминучим вигляда подальша тінізація доходів громадян.
Мова йде фактично про приховане оподаткування, зобовязання для тих, хто ма білі зарплати.
В результаті, маржа вигоди від тіньових доходів лише збільшиться, застеріга керівник аналітичного напряму мережі АНТС Ілля Несходовський.
Свою чергою, це суттво зменшить привабливість офіційних зарплат, а саме зарплатні податки чемпіони з тінізації в Україні.
З точки зору підсилення соціальної напруги така ініціатива нічим не краща, ніж підвищення податків, вважа старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.
Прийнятною альтернативою обовязковому викупу держоблігацій населенням і бізнесом експерти вважають створення державою привабливого механізму добровільного інвестування в ОВДП.
Примусовість викупу облігацій йде урозріз із ринковими принципами економіки, на які спираться модель стійкості, яка довела свою ефективність в Україні.
Проте й раціональне зерно в цій ідеї але якщо її перевернути з голови на ноги не примушувати, а зацікавити у придбанні військових облігацій, підтримуючи їх привабливу дохідність та максимально спростивши умови придбання, а також запровадивши можливість анонімного придбання і володіння, говорить заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло, додаючи, що можна навіть запровадити привілейовані облігації зокрема, з гарантію курсового ризику, право на придбання яких надати лише окремим когортам населення, наприклад, військовослужбовцям.
Що стосуться банків, дода Ілля Несходовський, для їх добровільного залучення до купівлі держпаперів ставки за ОВДП мають бути не нижчими за ставки по депозитних сертифікатах НБУ.
У випадку ж примусового викупу ОВДП банками, це може скоротити терміни надходження коштів до бюджету, але принципово не збільшить суми, які отрима держава.
Разом з тим, попереджа координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман, потрібно розуміти, що тривале фінансування бюджетного дефіциту за допомогою облігацій внутрішньої державної позики за нинішніми високими ставками вже за декілька років може перетворитися фактично на фінансову піраміду.
З цим точно не варто гратися довго.
Ці ігри мають бути обмеженими в часі, переконаний співрозмовник РБКУкраїна.
Потрібно шукати інші джерела наповнення бюджету.
В першу чергу це дешеві міжнародні кредити і гранти, арештовані активи РФ, а також приватизація, яка, серед іншого, в перспективі може забезпечити збільшення податкових надходжень.
При підготовці статті автором використовувались ексклюзивні коментарі для РБКУкраїна наступних спікерів голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, заступника голови зазначеного комітету, представника фракції партії Голос Ярослава Железняка, в.о.
виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитра Глінського, фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлинського, керівника аналітичного напряму мережі АНТС Іллі Несходовського, старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського, заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліла, координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, пресслужби Міністерства фінансів, а також публічні дописи Данила Гетманцева в месенджері Telegram.
Останні новини
більше новин