Лубінець: Спецслужби Росії намагаються залучати родини військовополонених до розвідки на користь РФ
www.pravda.com.ua
Wed, 18 Dec 2024 05:30:00 +0200
Майже два з половиною роки тому в липні 2022го Дмитро Лубінець змінив депутатський мандат на мандат уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Стати омбудсменом йому довелось у досить непростий час на тлі скандалів навколо його попередниці Людмили Денісової, в умовах повномасштабної російської агресії проти України та ситуації, коли система міжнародного гуманітарного права виявилась недівою. 10 років поспіль світ нам каже Ми все розумімо, Ми глибоко занепоконі, постійно повторю Ми боїмося загострення, Ми боїмося ескалації...
Якої ескалації ви боїтеся, якщо Третя світова уже розпочалась емоційно й риторично запиту Лубінець. Визволення полонених та цивільних заручників із російської пастки, а також пошук і повернення в Україну викрадених Росію українських дітей нині основні пріоритети в роботі Офісу омбудсмена.
З огляду на це Лубінець диний український посадовець, який вимушений напряму контактувати з представниками російської влади.
Він зізнаться це непросто. Каже так само непросто зараз переконувати і міжнародних партнерів покарати Росію за сконі вонні злочини. Хочете піти на поступки Будь ласка, можна піти на поступки.
А завтра Завтра кожен потенційний агресор буде показувати пальцем на Росію і казати Якщо росіянам дозволили окупувати частину України, вбивати більше 10 років українців, депортувати українських дітей, і їм за це нічого ніхто не зробив, так ми теж будемо це робити, застеріга світ український омбудсмен. BANNER1 Як міжнародна спільнота реагу на збільшення кількості жорстоких страт українських військових росіянами В яких умовах нині перебувають полонені захисники України в російських колоніях і тюрмах Де шукати примусово вивезених у Росію українських дітей Та чи всі скарги на неправомірні дії ТЦК виявляються правдою Про це Українська правда поговорила з Дмитром Лубінцем.
Нижче основні тези розмови з омбудсменом.
Повну версію інтервю дивіться на YouTube УП.
Про страти українських військовополонених Станом на зараз інтервю записане 13 грудня УП за три роки повномасштабної війни підтверджено 177 випадків страти українських військовополонених.
Тенденція кардинально погіршилась, адже тільки в 2024му офіційно підтверджено 109 страт. Були випадки, коли росіяни самі виставляли страти українських військовополонених.
Спочатку ми дивувалися навіщо вони зафільмували свої вонні злочини і самі ж показали їх На мій погляд, вони це робили свідомо.
Це, знате, така тактика повязати кровю російських солдатів, щоб вони не здавались у полон ЗСУ, бо, мовляв, якщо росіяни таке роблять з українськими військовополоненими, то і українці будуть робити з вами те саме. Окрім того вони хочуть показати всьому демократичному світу Ми робимо це, але ви з нами нічого не вдіте.
У нас не буде покарання.
Ми ніколи не бачили, щоб Міжнародний комітет Червоного Хреста публічно або непублічно звинувачував росіян у фактах вбивства українських військовополонених або завдання їм тортур. Водночас у 2024 році вперше в офіційних звітах ООН зявилась інформація, що росіяни страчують українських військовополонених.
Це був не тільки звіт постійної моніторингової місії ООН, а й окремий звіт спеціальної доповідачки по тортурах Еліс Едвардс, яка зафіксувала, що 95 українських військових у російському полоні зазнають систематичних тортур. Факти страт українських військовополонених російськими солдатами я надсилав також російській уповноваженій з прав людини як через посередників, так і напряму.
Було запевнення, що вони будуть юридично на це реагувати, хоча, чесно вам скажу, я не сподіваюся на це. Про комунікацію з росіянами У 20222023 і першій половині 2024 року комунікацію завжди ініціювала українська команда.
Але цього року російська сторона вперше особисто проявила ініціативу щодо спілкування.
Це був початок військової операції ЗСУ на території Курської області.
Тому, на мій погляд, Курська операція максимально додала позитивних аргументів для України.
З іншого боку, вони продовжують свою гібридну війну.
Я це відчуваю у своїй роботі постійно. Яскравий приклад їхньої інформаційнопсихологічної спеціальної операції проти України і української влади публікація Москальковою уповноважена РФ з прав людини УП списків військовополонених, яких нібито українська сторона відмовляться забирати.
Насправді це елемент тиску на українську сторону, бо ніколи українська сторона не відмовлялась від жодних обмінів і не буде відмовлятись.
Омбудсмен Лубінець диний український посадовець, який під час війни вимушений напряму спілкуватись із представниками російської влади ще один випадок з Іл76 авіатроща літака, на якому, за заявами російської сторони, були українські військовополонені, які буцімто прямували на обмін УП.
Я одразу знайшов паралель із публічною стратою українських військовополонених в Оленівці. В Оленівці спеціально побудували барак, перемістили туди представників Азову, потім відбувся вибух всередині, далі декілька годин навмисно не надавалась жодна медична допомога, щоб якомога більше хлопців загинуло, просто стекли кровю.
І одночасно тоді розпочалась медійна кампанія з дискредитації постачання військового озброння Україні від наших міжнародних партнерів, бо нібито цей підрив зробила сама Україна ракетами HIMARS. Тепер Іл76, заздалегідь підготовлений обмін.
Ми досі не розумімо, що відбулося з літаком чи справді там були ці тіла, чи їх там не було.
Цю інформацію, я сподіваюся, ми отримамо вже в найближчому майбутньому.
І зразу після падіння цього літака виходить публічна заява спікера Держдуми РФ, що нібито Україна збила цей літак.
Ракетою з пакета військової допомоги з боку США та Німеччини. BANNER2 Потім Москалькова тричі заявля Ми хочемо передати тіла, а Україна відмовляться.
Я публічно відповідаю, що це неправда, що ми готові їх забрати.
За останні два місяці у нас поліпшилась процедура репатріації тіл з обох боків.
Достатньо велику кількість наших загиблих російська сторона передала українській, але чи можу я ствердно сказати, що нам передали тіла з Іл76, поки не буде проведена експертиза Ні.
Сподіваюся, ми зможемо відповісти українському суспільству на це запитання за місяць два. Про тиск Росії на родини українських військовополонених У росіян дуже велике бажання залучити родини військовополонених до дестабілізації ситуації в Україні.
Це точно не поодинокі випадки, хоча не скажу, що це критично.
Цим тиском УП займаються розвідувальні органи Російської Федерації.
В уяві росіян українці можуть постійно і через будьщо виходити на Майдан, тому і неповернення українських військовополонених додому вони намагаються використовувати для цього.
На жаль, випадки, коли окремі родини напряму звертались до органів влади Російської Федерації їм спочатку надавали якусь інформацію, надсилали якусь фотографію, давали можливість поспілкуватись із полоненим, а потім давали вказівку Треба зробити ось перше, друге, трет.
І, на жаль, поодинокі випадки, коли намагались залучати родини військовополонених до розвідувальної діяльності на користь Російської Федерації. BANNER3 Про умови утримання українських військовополонених у Росії За нашою інформацію, станом на зараз 186 місць, де перебувають українські військовополонені.
Росіяни не хочуть виконувати один із базових принципів Женевської конвенції створювати спецтабори для них.
Найгірші умови утримання у Мордовії неопалювані приміщення, тримання в одних камерах із хворими на відкриту форму туберкульозу, жодної медичної допомоги, практично не дають харчів, навіть вода обмежена.
Ну і щоденні тортури.
Щоденні.
випадки, коли полонених змушують ставати на ноги о 6 годині ранку і не сідати до 1011 години вечора.
Всі розуміють, що це фізично неможливо.
А якщо ти падаш, тебе починають бити. Можуть давати їжу, яка просто вода, у якій плава дуже маленький шматочок цибулі чи картоплі.
І це один раз на день. Лубінець пригаду, як під час одного з обмінів не впізнав знайому людину, бо чоловік схуд у полоні на 77 кілограмів Часто росіяни розказують нашим полоненим, що рідні від вас відмовились, що ви не потрібні Україні, що вам треба брати паспорт громадянина Російської Федерації, що треба підписувати контракт із Російською армію і йти воювати за справжню батьківщину. Ще обмінні процеси, коли тобі кажуть, що везуть на обмін, завязують очі, довго возять, а потім повертають і кажуть Ми тебе хотіли віддати, ти був у списках, але коли ми тебе привезли, нам сказали Ні, цей нам не треба.
Ще один метод тиску розстріли, коли ставлять до стінки і стріляють поверх голів.
Інколи складаться враження, що росіяни роблять все, щоб українські військовополонені фізично і психологічно доходили до такого стану, щоб якщо їх навіть і обміняють, то вони займатимуться довготривалим лікуванням, реабілітацію і, можливо, вже ніколи не повернуться до нормального життя. BANNER4 Про обміни Один із наслідків Курської операції те, що нам нарешті вдалося повернути найбільш важкі категорії українських військовополонених представників Азову та 36ої ОБрМП.
Це були не тільки ті, хто перебував під слідством, але й ті, хто вже отримав тюремні вироки, в тому числі довічні.
По оборонцях Маріуполя росіяни максимально не хочуть спілкуватись. Українська сторона постійно включа у свої списки абсолютно всіх, хто знаходиться в наших рестрах тих, у кого як підтверджений, так і не підтверджений полон, зниклих безвісти чи навіть тих, по кому всі припущення, що він загинув.
Ми передамо ці списки як через посередників, так і напряму, щоб отримати бодай якусь інформацію. Про повернення викрадених Росію дітей Перша дитина була викрадена Росію ще в 2014 році у Криму.
8 років міжнародне співтовариство, міжнародні партнери заплющували на це очі.
Від початку повномасштабного вторгнення масштаби депортації дітей зросли в тисячі разів.
Зараз по 19 546 дітей нам вдалося знайти інформацію де і в якому статусі вони перебувають у РФ, що з їхніми рідними чи близькими. Ці дані насамперед заслуга наших розвідувальних органів.
Плюс у нас допомога партнерів і мегапрофесійних компютерних геніїв.
Завдяки їм нам вдалося отримати доступ до великої купи внутрішніх документів Російської Федерації з конкретними прізвищами депортованих українських дітей. 10 грудня 2024 до України повернулись ще 5 викрадених Росію українських дітей Росіяни завжди шукають будьякі перепони, щоб відмовити нам у поверненні українських дітей.
Кажуть батьки або родичі Давайте документи.
Будемо розбиратись.
Вдумайтесь у нас забрали наших українських дітей, а ми повинні доводити це, що ці діти наші На мій погляд, у Росії одна дина ціль виростити з українських дітей наступне покоління російських солдатів, які будуть продовжувати воювати проти України чи будьякої іншої країни.
Про повернення цивільних заручників, утримуваних Росію Діти настільки чутлива тема, що серед наших партнерів дуже багато охочих бодай якось брати участь у їхньому поверненні.
Але щойно ти кажеш Давайте спробумо повернути цивільних, тобі відповідають Знате, ми дітей хотіли.
Тому із дорослими цивільними заручниками ситуація складніша.
Станом на зараз нам вдалося повернути 168 таких людей.
Серед наших цивільних заручників ті, хто в полоні ще з 2014 року.
У нас окремий список політичних вязнів станом на зараз їх більше 200 вже.
Це ті, кого росіяни затримали на території Криму.
373 людини, яких росіяни затримали на території Донецької, Луганської області ще до початку повномасштабної. Цивільних заручників росіяни не хочуть повертати просто так частину їх розглядають як комбатантів і пропонують обміни, по частині взагалі не дають жодної відповіді. BANNER5 Про зниження мобілізаційного віку і скарги на роботу ТЦК та СП Я до цього зниження мобілізаційного віку до 18 років УП ставлюсь негативно.
Якщо ми заберемо і цих молодих хлопців, у яких нема родин, нема дітей, автоматично у нас не буде майбутнього України.
На мій погляд, у нас ще достатньо велика кількість чоловіків середнього віку від 30 до 45 років.
Це найбільш ефективна категорія громадян України, які можуть воювати і, напевно, повинні воювати. Станом на сьогодні я отримав трохи менше 4 тисяч звернень щодо дій представників ТЦК і СП, які громадяни України вважають неправомірними.
Це за цей рік.
За словами Лубінця, кількість звернень та скарг громадян, які отриму його Офіс під час війни, дуже велика випадки, коли за моїм поданням зібрали окреме засідання ВЛК, провели повний аналіз і зафіксували, що людина, яку до цього на ВЛК визнали повністю здоровою, ма насправді хворобу.
В результаті цього чоловіка мобілізували, але він пішов у ЗСУ виключно в тилове забезпечення, одразу знайшли частину, де йому запропонували конкретну посаду.
Закарпаття регіон, де ми отримумо одну із найбільших кількостей звернень щодо роботи ТЦК та СП.
регіони, наприклад, Кропивницький, де таких звернень достатньо невелика кількість, а з тих, що , більшість не підтверджуться. На мій погляд, все залежить від обласного керівника ТЦК, наскільки це професійна людина, чи змогла вона побудувати роботу так, щоб і мобілізація проводилась, і права людини не порушувались, а якщо таке трапляться, то щоб максимально швидко такі ситуації вирішувались. Цього року у нас побільшало звернень від чинних військових на дії безпосередніх керівників, командирів.
Було окреме мо спілкування з керівництвом Міноборони.
Були зроблені висновки, міністр реагу на наші звернення, на наші подання. Софія Середа, УП
Останні новини
більше новин