Євроінтеграція: які зміни доведеться внести до Конституції для вступу в ЄС
ua.korrespondent.net
Mon, 18 Nov 2024 17:50:00 +0200
Запобіжники національних інтересів Внесення змін до Конституції стане неминучим кроком, оскільки існуючі положення не передбачають інтеграції норм права С на території України, зокрема, автоматичного застосування рішень Суду С.
Про це неодноразово заявляла віцепремр з питань вроінтеграції міністр юстиції Ольга Стефанішина.
За її словами, внесення таких змін не обовязково ма чекати на завершення переговорів про вступ.
Може йтися про те, що ці зміни до Конституції набудуть чинності разом із набуттям членства в С.
Але підготовку до цього ми мамо вести вже зараз, щоб уся наша правова система була до цього готова, підкреслила Стефанішина.
Вступ до С часто вимага від державчленів внесення змін до конституцій, але такі зміни не безмежні.
Передбачені запобіжники для захисту національного права.
Наприклад, стаття 4 Договору про вропейський Союз зобовязу С поважати основні державні функції його членів, включаючи забезпечення територіальної цілісності, підтримання правопорядку та забезпечення національної безпеки.
Тобто конституційні обмеження, з якими вросоюз повинен рахуватися.
Це посилю межу між юрисдикцію С і національним суверенітетом, пояснив експерт з права С, викладач Навчальнонаукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім.
Тараса Шевченка Богдан Веселовський у статті для вропейської правди.
За його словами, особливо виразне розмежування повноважень у таких сферах, як зовнішня політика, оборона або кримінальне право.
У багатьох випадках національні конституції вимагають суворих процедур схвалення договорів, повязаних із повноваженнями С і правилами його функціонування.
Для їхнього схвалення може бути необхідним референдум або особливі вимоги до голосування у національному парламенті.
Після закінчення вонного стану Для того, щоб Конституція України відповідала вимогам С, перш за все, необхідно визначити механізми впровадження вропейських норм у національне законодавство.
Україна повинна визнати верховенство права С, а також можливість автоматичного застосування актів вросоюзу без необхідності додаткового законодавчого врегулювання.
Сучасна Конституція, яка закріплю пріоритет національних норм, потребу змін, щоб забезпечити гармонізацію правової системи з вропейськими стандартами.
Певні статті, зокрема статті 8, 9, 19 і глава щодо судочинства, потребують певних змін.
Стаття 8, яка закріплю принцип верховенства Конституції, нині передбача, що Конституція України ма найвищу юридичну силу, а її норми нормами прямої дії.
Проте для ефективної інтеграції в правову систему вросоюзу важливо визнати верховенство права С, яке ма пряму дію, зазнача Веселовський.
За його словами, це стане основою для уникнення правових конфліктів між конституційними нормами України та зобовязаннями перед С.
А якщо не вносити зміни до Конституції, то потім не уникнути правових конфліктів.
Стаття 9, що регулю включення міжнародних договорів у національне законодавство, також потребу уточнення.
Для відповідності вропейським вимогам необхідно передбачити пріоритет норм права С над національним законодавством у разі колізії.
Це дозволить виконувати норми права С без необхідності додаткової імплементації, підвищуючи стабільність правового порядку, зверта увагу експерт.
А стаття 19, дода він, вимага від державних органів діяти виключно на підставі Конституції та законів України.
Для повноцінного впровадження вропейського права необхідно додати положення, яке зобовязуватиме органи державної влади враховувати також і право С.
Веселовський констату, що окремої уваги потребують і статті, що регулюють судочинство в Україні, адже важливо узгодити їх із можливістю визнання юрисдикції Суду С у правовій системі України.
Наразі українська судова система, зокрема Конституція, закріплю виключне право на здійснення правосуддя українськими судами, що може створити барри для передачі справ до Суду С.
Необхідно передбачити зміни, які дозволять українським судам передавати справи на розгляд Суду С для отримання попередніх рішень у питаннях права вросоюзу та визнати обовязковість його рішень у відповідних сферах, поясню він.
Експерт також зверта увагу на те, що внесення змін до Конституції стане можливим лише після завершення чи припинення правового режиму вонного стану.
Тільки після завершення бойових дій з російським агресором відкриться можливість для глибинних конституційних реформ, які забезпечать повну відповідність нашого основного закону вропейським стандартам.
Досвід інших країн Інші країни, що вступали до С, також стикалися з подібними викликами.
Декілька держав змінили свої конституції на етапі переговорів про вступ, а й такі, котрі вносили зміни вже після вступу.
Одним з прикладів Хорватія, яка внесла зміни до Конституції ще до завершення переговорів, щоб полегшити інтеграцію та майбутн застосування вропейських норм на національному рівні.
Вона додала до основного закону кілька статей, що визнають право С на здійснення відповідних функцій на території країни, що сприяло її більш швидкому вступу до С.
Чехія теж додала до свої Конституції статтю, що дозволя передачу частини суверенітету С, у той час як Угорщина внесла поправки після завершення переговорів.
Польща ж змогла обійтися без змін до Конституції, покладаючись на вже існуючу статтю, що дозволя передачу суверенних повноважень міжнародним організаціям.
А ось Болгарія ма правові труднощі, повязаними з впровадженням вропейських норм у законодавство без чіткої конституційної регламентації.
Тим часом деякі старіші члени С, такі як Франція та Німеччина, адаптували свої конституції до нових вимог, створюючи баланс між національним суверенітетом і правами С.
Вони зберегли право оскаржувати вропейські закони, якщо вони суперечать національним принципам, зокрема й у питаннях національної безпеки чи демократичного врядування.
Галина Гірак
Останні новини
більше новин