Існує багато звичок у стосунках, які здаються звичними та нормальними. Але насправді вони підривають довіру, повагу та комфорт, а з часом - руйнують стосунки та вбивають будь-які почуття.

Які вчинки партнерів ми сприймали за норми, але насправді вони не є нормальними, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на novosti24.

Сварка, грюк дверима, не підтримка важливого починання - а що, коли вибачення замінити квітами й визнанням провини? Ще краще - додати романтичну вечерю, ніч пристрасті або подарунок, про який партнер давно мріяв.

Таким чином багато пар неусвідомлено обирають зручний спосіб уникати розв'язання проблем: замість відвертого діалогу та взаємної роботи над стосунками вони заповнюють розриви одноразовими красивими жестами.

Проте справжнє питання: що залишається після того, як квіти зів’яли? Адже невирішений конфлікт продовжує жити в стосунках і має властивість повертатися, інколи - з ще більшою силою.

До того ж така модель може навчити партнера навіть несвідомо шукати конфліктні моменти, щоб отримати ту саму бажану "цукерку". Це призводить до появи нездорових шаблонів, де замість розв'язання проблем на перше місце стають тимчасові підходи й подарунки.

Життя підкидає різні виклики - хвороби, конфлікти з рідними, робочі стреси. Проте мудрість і усвідомленість допомагають залишати ці труднощі за дверима дому, не роблячи близьких заручниками власних негараздів.

Однак, у рутині стосунків легко сприймати партнера як щось стабільне й надійне, дозволяючи собі різкі слова або звинувачення, ніби це не має наслідків.

У стосунках кожен має право на повагу, власний простір і свободу від чужих звинувачень. Бо як би ми не цінували близькість, партнер - це не емоційний буфер, а рівноправна особистість, яка заслуговує на підтримку й розуміння, а не нав'язування постійного почуття провини.

Коли близька людина помиляється, замість підтримки партнер поринає в пошуки її недоліків, пригадуючи всі давні промахи. Щось зроблено не так, сказано не те, подарунок - зовсім не той, і навіть у побуті можна знайти привід для критики.

Підсумком стають болючі докори, уїдливі зауваження і нескінченна гра на взаємні образи, де, здається, головне - завдати удару й залишити за собою останнє слово.

Проте ця битва не приносить перемоги. Справжнім досягненням було б зупинитися, відкласти критику й навчитись бачити в партнері його кращі риси, приймаючи недосконалості як частину його особистості.

Звісно, це вимагає терпіння та усвідомленості, але саме таке ставлення зміцнює стосунки й допомагає будувати взаємну підтримку.

Середньостатистичний ревнивець часто мислить просто: "Я обрав тебе, значить, тепер ти повинна належати мені". Звідси - обмеження контактів, перевірки, читання повідомлень.

На початку це може видаватися ознакою пристрасті, але з часом зникає романтичність, і залишається тільки постійний контроль, який зводить нанівець свободу, особистий простір і можливість реалізувати себе.

Що можна зробити? Найперше - будувати стосунки на довірі. Ревнощі зазвичай пов’язані із заниженою самооцінкою і часто потребують роботи обох сторін.

Потрібно нагадати собі та партнеру, що справжня цінність стосунків - у повазі та прийнятті, а не у спробах утримати людину контролем.

Партнерові, який не готовий відпустити страхи й погляди на всі боки, можна м’яко, але впевнено нагадати, що поруч із ним - самодостатня людина.

Уважно ставтеся до його почуттів, але покажіть, що вмієте розставляти пріоритети без необґрунтованих підозр.

У багатьох сім'ях вважається допустимим, коли один із партнерів, особливо жінка, досягає бажаного через скандали чи істерики. Це часто виправдовується "емоційною природою" або впливом гормонів, а якщо така поведінка підтримувалась з дитинства, вважається, що змінити її вже неможливо.

Проте насправді це форма маніпуляції, що спрямована на те, аби інші підкорялися і виконували забаганки.

У стосунках важливо не піддаватися такому тиску, відстоюючи межі поваги та здорового спілкування.

Скажіть партнеру: "Коли ти заспокоїшся, ми зможемо обговорити це", або "Я готовий(а) слухати, коли розмова буде конструктивною".

Це допоможе встановити межі, давши зрозуміти, що вимоги крізь крики чи емоційний тиск - неефективні.

Згодом партнеру доведеться змінити свою манеру поведінки, навчитися контролювати емоції й знаходити способи розв'язувати питання в спокійній атмосфері.

Раніше ми писали про те, чому чоловіки починають нудьгувати у стосунках.

А ще розповідали про те, чому жінки обирають стосунки з одруженими чоловіками.