Ніяких "Толіків" і "Віталіків": як правильно українською називати чоловічі імена
gazeta.ua
Sun, 13 Oct 2024 14:35:41 +0300
У розмові називати чоловіків іменами, такими як Віталік, Толік, або Діма, є русизмом.
Про це філологиня Ольга Васильєва пише у Facebook.
Важливо запам'ятати, що в українських іменах немає суфікса -ік, він є у росіян.
Тому правильно говорити та писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник.
"На Полтавщині столітня бабуся називала свого онука (мого чоловіка) Толиком і Толькóм, але ніколи Толіком.
Так її навчили батьки, бо сто років тому українці не говорили російською.
Натомість "толіки" та "віталіки" це суржикізми й наслідок зросійщення", - пише Васильєва.
Вона нагадала розмовні (не паспортні) форми імен в Україні:
"не Ваня, а Ванько, Іванко або Івась;
не Міша, а Мишко, Михайлик або Михась;
не Юра, а Юрко, Юрчик або Юрась;
не Діма, а Митько, Дмитрик або Дмитрусь;
не Петя, а Петько, Петрик або Петрусь;
не Паша, а Павлик або Павлусь;
не Андрєй чи Андрюша, а Андрійко або Андрусь;
не Гордєй чи Гордюша, а Гордійко або Гордусь;
не Костя чи Костік, а Костик, Кость або Костусь;
не Саша, а Сашко, Санько, Олелько або Лесь, Лесик;
не Альоша, а Олекса, Олешко або Лесь, Лесик;
не Льоня, а Ленько або Лесь, Лесик;
не Олєжа, а Олежко, Олькó або Лесь, Лесик;
не Гріша, а Гришко, Гриць або Гринько;
не Нікіта, а Микитка або Микитко;
не Коля, а Миколка або Колькó;
не Сьома, а Семко, Сенько або Семенко;
не Стьопа, а Стець, Степко або Степанко;
не Женя, а Геник, Генусь, Генько або Євгенко;
не Гєна, а Генко, Геник, Генусь або Геннадь;
не Рома, а Романко, Ромась або Ромко;
не Дєня, а Дениско або Денько;
не Тьома, а Артемко або Темко;
не Тіма чи Тімоша, а Тимко;
не Вася, а Василько, Васьо або Васько;
не Марік, а Марик або Марко;
не Даня чи Данік, а Даник, Данько або Данилко;
не Бодя, а Богдась, Богданик, Даник, Данько або Богданко;
не Боря, а Борик, Борко або Бориско;
не Слава чи Славік, а Славик або Славко;
не Владя чи Владік, а Владик або Владко;
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Жіночко" чи "пані": філологиня пояснила, як казати в Україні
не Толя чи Толік, а Толик або Только;
не Віталя чи Віталік, а Вітик або Вітась;
не Вітя, а Вітик або Вітько;
не Федя, а Федусь або Федько;
не Вова, а Володик або Володько;
не Сєрьожа, а Сергійко;
не Кірюша, а Кирилко;
не Ігорьоша, а Ігорко;
не Іллюша, а Ілько;
не Льова, а Левко."
"Зауважу, що українська мова тяжіє до відкритого складу.
Звідси й максимально природними є чоловічі форми імен, що закінчуються на -ко.
Уявіть собі, вони зафіксовані ще на графіті Софії Київської кінця Xl століття: Степко, Михалько, Марко.
Тобто їм понад 1000 років.
Потім під час нашого тривалого перебування України у складі російської імперії/СРСР нам навʼязали жіночі закінчення для чоловічих імен.
Наприклад, у Поліссі завжди розрізнялися Васьо - чоловік і Вася - жінка, а зараз чуємо всюди "Вася" і для жінок, і для чоловіків", - підсумувала редакторка.
Коли звертаємось до незнайомої людини, потрібно казати "ви".
Також треба знати, коли цей займенник писати з великої літери.
"Спеціалісти з етикету спілкування радять звертатися на "ви" до чужих дітей з 14-16 років.
З великої літери "ви" пишеться лише за шанобливого звертання до однієї особи.
І не будь-де, а лише в ділових документах та листах, а також у вітальних листівках чи запрошеннях.
Останні новини
більше новин