Друзі, зроблю сьогодні по можливості загальний огляд ситуації на Донбасі, а Курськ відкладемо на завтра-післязавтра. Якщо коротко, то супротивник максимально активізував бойові дії скрізь. Навіть на Запорізькому напрямі йде формування штурмових груп та техніки. Представник оперативної групи «Південь» Владислав Волошин попереджає, що не йдеться про підготовку великого наступу, таких ресурсів у окупанта на даний момент немає. Готують саме штурмові дії. Може з тяжкими боями захопити село. Головне – пов'язати Сили Оборони України та не дати перекинути резерви на інші напрямки.

Проте на Запорізькому буде загострення. І вже тиждень ми бачимо реальні спроби противника прорватися в Часів Яру. Жорсткі бої у Торецьку та Нью-Йорку. І все це на тлі того, що пріоритетними точками докладання сил для окупантів залишаються Покровський та нові – Курахівський напрямок. І жорстокі бої за Вугледар, який окупанти намагаються взяти у кліщі. Вони навіть уже заявляли про взяття міста, але 72 бригада цю хвилю паніки спростувала. Проте становище захисників Вугледара дуже важке. Саме через логістику.

Головне, що противник повернувся до тактики «тиснути скрізь». Те, що в принципі не дозволяв собі давно. Тобто максимально підтягнув резерви з тилових підрозділів і ті оперативні, що були на ротації та відновленні. Оскільки резервів для наступу скрізь давно немає, для такої різкої активізації «за будь-яку ціну скрізь тиснути» має бути серйозна причина. І якісь зрозумілі терміни, на які вистачить сили працювати в такому режимі. Зі зрозумілим результатом. Додайте до цього масовані удари КАБами по Запоріжжю, по всіх ключових містах Донбасу, Сум та авіаудари по інших містах України.

Причина в тому, що, незважаючи на щоденні позитивні для противника новини з Покровського та Курахівського напрямів, загальна картина у них зовсім не та, на яку розраховували у Кремлі. Окупація всієї Донецької області навіть за нинішньої напруги сил залишається нереальною. Агломерація «Костянтинівка-Дружківка-Краматорськ-Слов'янськ» встоїть. Відрізати її від Харківської ударом із Лиманського напрямку не вдалося. Наступати з Часів Яру та Торецька? Це історія на десять років і все одно скінчиться безрезультатними штурмами Констахи. Більше того, тверезо оцінивши сили, окупанти й Покровськ взяти не можуть. Є ще спроби оточити, але найімовірніше все закінчиться обстрілами. Так вони репрезентують «звільнення» Донбасу.

Розмін окупованих Росією територій на Донецьку область виключено. Час підтискає – на всі свої плани Кремль має максимум 2025 рік. Але швидше за все – менше. Тож усе це посилення тиску на різних ділянках, обстріли Запоріжжя та Сум мають не військову, а політичну мету. Нічого нового я вам не відчиню – примус України до миру на російських умовах. Обстріли цивільних об'єктів та удари по енергетиці із тієї ж серії. Тому що у Києві, Москві, Вашингтоні, Лондоні та Брюсселі вже чудово розуміють – військова перемога над Україною неможлива. Отже, зламати волю до опору та змусити українців погоджуватися на ультиматуми. У Кремлі й досі вірять, що це спрацює. А ми знаємо, що найтемніша ніч перед світанком.