26 червня футбольна збірна України зіграла внічию з Бельгією та покинула Євро-2024. Наша команда зайняла останнє місце у своїй групі, де також виступала Румунія та Словаччина.

Одна з найбільших фан-зон України вчора працювала в Києві на Житньому ринку. Фан-зона - це місце, де збираються вболівальники для спільного перегляду футболу на екрані. Підтримати збірну у столиці прийшли сотні людей.

Як люди вболівали, що казали про гру команди та загалом ситуацію в країні, слухала кореспондентка Gazeta.ua.

За годину до матчу України з Бельгією біля Житнього ринку у центрі Києва зібралася черга. Охочі подивитися футбол у фан-зоні - вишикувалися перед парканом і касами. Прийшли у формі збірної або у вишиванках.

Квиток у фан-зону коштує 150 грн. Для військовослужбовців і дітей віком до 12 років - вхід безкоштовний. Одразу за охороною, що пропускає людей, є кіоски з пивом, холодною водою, снеками й вуличною їжею.

Фудкорти розмістили на вулиці і всередині ринку. Частують стравами, приготованими за рецептами шеф-кухаря Євгена Клопотенка. Порція галушок з начинками на вибір під пікантним соусом - коштує 145 грн. За корн-дог із шинкою та сиром правлять 175 грн. Також у меню - картопляні діпи, сирні палички й бургери.

У великому ринковому павільйоні на другому поверсі встановлений великий екран. Уболівальники швидко займають вільні місця. Хто не встиг - намагаються крізь натовп пройти поближче до монітору.

- Можна було й краще все організувати, бо дуже мало місць. Я раніше не бував у фан-зонах, але бачив у соцмережах відео з подібних, - розповідає 18-річний Артур Назаров. Сперся на перила біля сходів. - Якщо дивитися на склад команди, то буде дуже важко. Особливо без Мудрика й Циганкова (вони опинилися в запасі. - Gazeta.ua). Але я думаю, що все вдасться й Україна переможе.

Хлопець із 10 років цікавиться футболом. Навіть грав у професійній команді з Хмельницького - "Поділлі". Попередні матчі збірної на Євро-2024 трохи розчарували, зізнається.

- Зі Словаччиною відіграли значно краще, ніж з румунами, - пояснює Артур. - Але мені все одно не дуже сподобалося. За тренерства Сергія Реброва гра збірної не дуже. Не вистачає контролю мʼяча, атак і ударів по воротах. Збірна Румунії здивувала, тому навіть під час їхнього матчу з Бельгією за них вболівав. Наша команда, за складом гравців - сьогодні найкраща в історії. Але з тренером не пощастило.

Сьогодні на поле Україна виходить з двома форвардами - Романом Яремчуком та Артемом Довбиком. Вони мають забивати, переконаний Артем.

Ведучий перед екраном розігріває публіку. Усі кричать: "Слава Україні". У змаганні з набивання мʼяча беруть участь і чоловіки, і жінки. Переможець отримав подарунок від спонсорів проєкту.

Ближче до початку матчу людей стає ще більше. Подивитися на гру збірної люди йдуть цілими родинами. У багатьох із собою футбольна й національна атрибутика - дудки, шарфи, шапки, прапори. Чимало жінок зробили макіяжі у синьо-жовтих кольорах, а деякі одягли віночки з квітами.

Біля фудкорту на вулиці також є столики. У ряд під стіною висять телевізори й колонки. Звідси вболівальники також можуть спостерігати за грою.

У черзі за бургерами й картоплею троє дівчат голосно сміються. Вони прийшли у фан-зону вдруге. Кажуть, що на матчі зі Словаччиною було майже вдвічі менше людей.

- Ми не розбираємося у футболі, - сміється Ірина. Стоїть з келихом світлого пива. - Мене запросили подруги підтримати нашу збірну. Очікуємо тільки перемогу!

- Хто із наших гравців подобається найбільше? - питаю.

- Немає такого, що подобається якийсь один футболіст, - говорить Єлизавета Омельченко з синьо-жовтими блискітками на очах. - Для мене збірна як єдиний організм. Після поразки з Румунією був трошки шок, а от другий матч - крутий. Будемо дивитися на вулиці, бо тут більше подобається. Фан-зона неймовірна, це - скарб і шедевр. Людям таке дуже потрібно, бо тут можна відчути себе частиною чогось більшого. Тут ми обʼєднані якоюсь ідеєю. Повертається відчуття, яке було на початку 2022 року.

У натовпі вже не пройти до екрану - уболівальники щільно зайняли простір. Із пивом у пластикових келиках викрикують: "Треба гол!".

У перших рядах сидять діти й підлітки. Кому не вистачило пуфів - стелять на підлогу картонні старі коробки, що лежали в кутку павільйону.

Коли перед початком матчу грає гімн України - усі вболівальники піднімаються і, тримаючи руку на серці, завзято співають.

Публіка завмирає, коли суперники контролюють мʼяч біля наших воріт. Але як тільки відбиваємо атаку бельгійців - схвально аплодують і з видихом кричать: "Україна - вперед!".

На балконі сидить один з організаторів фан-зони Євген Клопотенко. Весь час стискає кулаки біля грудей. Плечі прикрив українським стягом.

Під час перерви фанати розходяться й стають у черги за пивом. Жваво обговорюють матч.

- Треба більше динаміки давати, пресингу, - говорить 26-річний Ростислав, перекрикуючи шум. - Треба грати агресивніше трохи. Це зараз більше схоже на "стоячий футбол". Грають краще, ніж у попередні рази. Але просто катають мʼяч, а їм треба забивати. У кінці першого тайму почалася більш агресивна гра.

Чоловік не пропускає жодного матчу Євро-2024. Щоб пройти далі, сьогодні Україна має перемогти, розповідає.

- Це буде важко. Аналітики дають 60% на перемогу Бельгії, а на нічию - 20%, - каже Ростислав. - Україні сьогодні треба зробити неможливе. Вона сама довела до такого, бо програла Румунії, яку вважали аутсайдером у цій групі.

- Якщо вони не виграють сьогодні, то хай шурують в окопи. Якого їм бронь пороздавали? Хай доводять хоча б футболом, що варті її, - додає один із вболівальників поруч. - Кожен із гравців збірної має зарплату у мінімум 20-30 тисяч доларів на місяць. За такі гроші вони мають вигризати перемогу. І це мінімум. Інакше, як тоді пояснити ганьбу воїнам ЗСУ, які таких грошей і в очі не бачили, але вгризлися в українську землю і захищають її від орків?

Під час другого тайму напруга зростає. Уболівальники, то закривають очі руками, коли бельгійці біжать до українських воріт, то гучно аплодують під час наших атак.

Останні кілька хвилин матчу збірна намагається вигризти перемогу. Бельгійці затягують гру, вибиваючи мʼяч за межі поля. Натовп не стримує емоцій - крики, зойки й оплески лунають гучніше, ніж слова коментатора.

Фінальний свисток. Україна покидає чемпіонат Європи. Дітлахи під сценою розмахують засмучено шарфами. Очі вболівальників прикуті до екрану. Розчаровані фанати беруться руками за голови, хтось лається й одразу виходить із павільйону.

- Матюкатись можна? - питає 32-річний Вадим. На щоці фарбою намалював прапор України. - Матч просто класний. Нуль моментів було у Бельгії, а в нас - капець, як багато. Сьогодні удача не на нашому боці. Довбик розчарував. У нас зараз найбільш зірковий склад збірної за всю історію. Девʼятеро гравців збірної грають в крутих європейських командах і отримують хороші гроші. Очікували, що все буде класно, а в результаті хлопці не зіграні. Це бісить капець!

Чоловік робив ставки на гру Артема Довбика й Віктора Циганкова. Мали зіграти краще, переконаний Вадим.

- Але когось конкретного виділити сьогодні не можу, хіба тільки захисників. Бо бельгійці ж таки не забили, - говорить він. - Ми могли виграти в Румунії в першій грі - і проблем би не було.

Загалом чоловіку сподобалася атмосфера у фан-зоні. Вважає, що люди засумували за такими масовими заходами. Рейдів ТЦК сюди не боюся, зізнається Вадим.

- Вони в такі місця не ходять. Бо їх зараз пів країни не люблять. То побояться такий натовп "розробляти" навіть удесятьох. Можна і на агресію наткнутися, - додає один із чоловіків неподалік.

Біля виходу з павільйону зустрічаємо Ростислава. Уболівальник розчарований.

- Найбільше сподобалася гра воротаря Анатолія Трубіна, який робив багато сейвів. Були великі надії на Георгія Судакова. Казали, що він має бути плеймейкером збірної, а в результаті його майже не було видно на полі, - говорить чоловік. - Після цього матчу гравці збірної мають змінити стиль гри на більш агресивний. Краще менше тримати мʼяч, а створювати більше загострених моментів.

- Саме найприкріше, що оці всі наші "футбольні зірки" після такого позорного вильоту - роз'їдуться зі своїми жінками на світові курорти. Будуть плавати в морях і насолоджуватися життям, як наче нічого і не сталося. Ще і призові якісь отримають, - гнівається уболівальник Олег. - Чого їх випускають за кордон, а трактористів, комбайнерів і інженерів - пакують у буси. Де ця справедливість в країні? Де мобілізаційна рівність? За які заслуги ці спортсмени мають бронь? Вони навіть румунам не спромоглися мінімально програти. Плюватися хочеться.

Уболівальники потроху розходяться, допиваючи дорогою пиво. На виході купують як сувеніри футбольні шарфи цьогорічного чемпіонату.

- На Чемпіонаті світу Україна себе точно покаже! - чути у натовпі.