Розмова Трампа з Путіним. До розмови Трампа із Зеленським розгорнуто коментувати сенсу немає.

Путін озвучив заїжджені мантри про «цілі» і «першопричини». До канікул на заході – три тижні. Потім усе вимре до початку вересня. Імовірність якихось революційних рішень низька, хоча виключати не можна.

Американці ламають списи навколо «прекрасного великого закону». Росіяни готують ґрунт для просування своєї тези про зупинку мобілізації в Україні. Як наслідок – можуть провокувати ігри навколо продовження воєнного стану (зараз – до 8 серпня). Нічого не вийде, але дзижчання буде.

Тим часом.

1. Росія визнала Ісламський Емірат Афганістан. Таліби – офіційно не терористи. Не тому, що вони змінилися. А тому, що після Сирії контекст змінився.
2. Росіяни втілюють Булгакова в найдрібніших деталях.

У «Российской газете» (максимальний офіціоз) вийшла чудова замітка Михайла Швидкого, колишнього міністра культури РФ, а нині – спецпредставника Путіна з міжнародного культурного співробітництва. Швидкой – людина дуже недурна і досвідчена. Його текст – зразок політичної сатири у формі рацпропозиції.

Суть: має сенс повернути в Росії інститут офіційної цензури, тобто відродити пріснопам'ятний Главліт, коли «тисячі освічених слуг держави» визначатимуть, що можна, а що не можна у творчості.

Мета: як у старі добрі для Швидкого радянські часи, превентивна цензура захищатиме діячів культури від каральної цензури. Ну, він так думає.

Що нібито дасть змогу оздоровити атмосферу у творчому середовищі. Бо вже непередбачувано, що з написаного/знятого/поставленого сьогодні буде караним у Росії завтра через зазіхання на якусь раптово набуту традиційну цінність.

Швидкой прямо пише: чиновники всього бояться, тому все забороняють, кількість ідіотських законодавчих ініціатив, заборон і регуляцій перевищила всі можливі межі. Тому треба цензурувати превентивно, це мають робити компетентні спеціально навчені люди, а не всякі політичні покидьки з кругозором табуретки.

Запровадження превентивної цензури як запобіжника від каральної з метою захисту творчих осіб – це дуже глибока думка. І початок великого шляху. Наприклад, з метою захисту однієї ризикової категорії населення свого часу почали створювати гетто. Виключно заради блага. Чим закінчилося – відомо. Росіяни йдуть невірною, але второваною дорогою.