Майже шість тижнів тому Росія відкрила новий фронт, розпочавши наступ на півночі Харківщині. Після перших днів активних боїв лінія боєзіткнення там майже не рухається.

Що відбувається з операцією росіян - в матеріалі РБК-Україна.

Росіяни 10 травня розпочали наступ відразу на двох ділянках Харківщини. І фактично на обох з них вже впродовж тижнів противник не має жодних просувань. На одному напрямку ворог забуксував на лінії Глибоке - Лук'янці. На іншому - в районі Вовчанська.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко каже, що росіяни усіма можливостями намагаються наростити той потенціал, що в них є. Останнім часов вони провели там перегрупування та підсилення присутніх там підрозділів.

"Зараз їх там понад 45 тисяч у групі "Бєлгород". Їхню чисельність наростили за рахунок військ з інших напрямків. Наприклад, за рахунок підрозділів 83-ї окремої десантно-штурмової бригади з групи військ "Південь", підрозділів з Курахівського напрямку, 155-ї окремої бригади морської піхоти з ГВ "Днепр", 810-ї окремої бригади морської піхоти, яка по Кринках працювала, 61-у окрему бригаду морської піхоти також туди відправили. Але в принципі у них зараз стан стагнації. Вони не мають можливості критично змінити положення лінії боєзіткнення", - вважає співрозмовник.

Глибоке противник не контролює повністю, Лук'янці за наявною інформацією зараз окуповані. Проте не можна сказати, що ворог мав якесь просування там за останній час. Ми відновили декілька позицій. Наші Сили оборони перейшли там до активних атак, але росіяни звідти точно не втекли, каже Коваленко.

У Вовчанську у ворога залишається контроль тільки за північними околицями, а також вони продовжують втримувати деякі західні квартали самого міста. Однак центр, схід та південь міста - за Силами оборони. Фактично вся частина Вовчанська, яка знаходиться за річкою Вовча, повністю під контролем України, додав експерт. 

Карта DeepState

"Форсування цієї річки – досить складне завдання. Оскільки вони не можуть перейти її безпосередньо в районі Гатище - Синельникове - на захід від Вовчанська, то вони намагаються просуватись ще більш західніше в районі Стариця-Бугруватка-Приліпка, де проходить міст через Сіверський Донець. Так вони можуть підійти до міста, не форсуючи річку Вовчу, і зможуть оточити Вовчанськ як з півночі, так і з заходу", - пояснив Коваленко. 

Дані оглядачів, військових та OSINT-ерів вказують на те, що в самому Вовчанську група росіян потрапила в оточення на Агрегатному заводі, що на півночі міста. За словами Коваленка, туди ще в травні зайшла диверсійна група противника, але на початку червня їх відрізали вогневим контролем від інших вулиць, які вони контролюють.

"І зараз угруповання окупантів – ймовірно, чисельністю до роти – там заблоковане. Вони не мають можливості отримувати боєкомплект, харчі, воду. Їм це все намагаються закидувати дронами, але це не повноцінне забезпечення. По суті, вони там дійсно знаходяться в оточенні. А для наших Сил оборони поки немає сенсу штурмувати цей завод, тому що це так чи інакше призведе до втрат з нашого боку. Навіщо, якщо можна поступово висаджувати їх голодом, спрагою та вогневим ураженням?" - зазначив експерт.

 На думку Коваленка, можна виділити кілька версій, чому окупаційні війська вирішили відкрити новий фронт на Харківщині. Перша – основна їхня мета полягала в тому, щоби просунутись якомога глибше в районі Липців і створити загрозу для Харкову обстрілів зі ствольної артилерії.  

Також була версія, що росіяни нібито хочуть створити так звану санітарну зону у нашому прикордонні, уточнив експерт. Крім того, був варіант, що противник хотів через Вовчанськ підійти до Куп'янська з іншого берега річки Оскіл. Але з такою кількістю сил та засобів це теж неможливо зробити, вважає Коваленко. 

"Тому мені здається, що, найімовірніше, це був політичний перформанс під Саміт миру в Швейцарії, щоби подемонструвати, що Росія щось ще може, щоби вимоги Путіна про капітуляцію лунали потужніше. Тоді би він міг як аргумент приводити окупацію частини територій на Харківщині. І якби вона мала успіх, далі було би відкриття фронту на Сумщині, можливо, навіть на Чернівщині. І в такий спосіб Путін мав би всі карти на руках і диктував би свої умови", - припустив співрозмовник.

Задум Москви не реалізувався. Але зробити черговий "жест доброї волі" вони вже не можуть, оскільки стали заручниками своєї ж інформаційної кампанії, яку роздмухувала російська пропаганда щодо Харківщини.

Дозвіл від партнерів бити по території Росії дав свій ефект у стримуванні росіян на Харківщині. Сили оборони отримали можливість наносити удари по військовій інфраструктурі противника, яка знаходиться в його ближній тиловій зоні.

"Це, своєю чергою, теж зменшило інтенсивність обстрілів Харкова з C-300. Особливо після того, як був нанесений удар в районі Бєлгорода по одному з дивізіонів С-300. Саме удари по ближній тиловій зоні росіян дозволили нам значно зменшити інтенсивність дій російських окупаційних військ, послабити їхню логістику – підірвати їхню систему забезпечення та систему управління, яка здійснювалась з Бєлгородської області в напрямку на Харківщину", - вважає Коваленко.

Нагадаємо, що раніше аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомили про перекидання Росією підрозділів з Донецької області на Харківський напрямок на тлі контратак ЗСУ.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.