В Україні вже розпочався сезон збору врожаю. За прогнозами Мінагрополітики він цього року буде гіршим за тогорічний, проте достатнім як для забезпечення внутрішніх потреб населення, так і для експорту, при чому експорт становитиме дві третини врожаю.

Левова частина врожаю – на експорт

Попри проблеми, з якими стикається аграрна галузь України через повномасштабне вторгнення РФ: окупацію частини сільськогосподарських площ, викрадання нашого врожаю окупантами, нестачу робочої сили через посилення мобілізації тощо, вона й наступного року зможе не лише прогодувати країну, а й залишатися лідером з експорту.

За словами, виконуючого обов’язки міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, рівень виробництва агропродукції очікується на високому рівні.

“Цього року українські фермери вкотре забезпечать внутрішню продовольчу безпеку. Рівень виробництва агропродукції очікується на високому рівні”, - сказав він в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

За його словами, дві третини врожаю буде експортуватися.

За прогнозами Мінагрополітики, у новому маркетинговому році, який стартує з липня 2024 р., Україна може експортувати понад 60 млн тонн зернових та олійних культур і продуктів їх перероблювання. Ці цифри вказуть про те, що Україна залишиться  серед світових лідерів аграрного експорту.

“Після двох років повномасштабної війни Україні вдалося вирівняти ринковий баланс виробництва та експорту основних агрокультур. Це стало можливим завдяки стійкості аграрних виробників та розвитку логістики. Нинішній маркетинговий 2023/2024 рік Україна завершує з кінцевими залишками сільгосппродукції на середньостатистичному рівні , як було до 2022 р. У наступному маркетинговому році агроекспорт становитиме понад 60 млн тонн. І це свідчить, про те що Україна залишається гарантом світової продовольчої безпеки”, – сказав Висоцький.

Прогноз по культурах

В Мінагрополітики склали прогноз по культурах. Прогнозується, що в новому врожаївиробництво зернових культур складе майже 56 млн тонн. З них пшениці – 21 млн тонн, ячменю – близько 5 млн тонн, кукурудзи – 28,5 млн тонн.

Виробництво олійних культур за прогнозами досягне 22 млн тонн. Зокрема, ріпаку очікується 4 млн тонн, соняшнику – близько 13 млн тонн. Сої прогнозується на рівні 5 млн тонн – і це буде рекордний показник в історії України!

Експорт олійних та продуктів їх перероблювання очікується понад 17 млн тонн.

Мінагрополітики передбачає, що у 2024 р. валовий виробничий обсяг зернових та олійних культур становитиме приблизно 74 млн тонн. Це приблизно на 8 млн тонн менше, ніж було торік.

“Часто густо прогнозують менші об’єми врожаю, ніж потім збирають. Багато залежить від погоди та інших чинників. Тому прогнози щодо валових зборів будуть уточнюватися протягом року”, - каже  Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Приміром, попереднього року прогноз валових зборів був на 13% нижчим порівняно з реальними показниками, які склали близько 82 млн тонн. З них зернові - понад 60 млн, олійні - близько 22 млн. Це збільшення було викликане сприятливими погодними умовами.

Результати минулого року

Експорт українського зерна зменшився на 1,5% порівняно з попереднім роком. У 2023-2024 рр. Україна експортувала 42 млн тонн зерна, що на 0, 6 тонн менше, ніж у попередньому періоді.

Вартість експортованих товарів знизилася на 18,7%, до 35,8 млрд дол., попри збільшення фізичних обсягів.

Також протягом минулого року спостерігалося зниження експорту пшеничного борошна та борошна інших зернових на 33%. Експорт склав 87,6 тис. тонн, що на 43,2 тис. тонн менше порівняно з минулим роком.

Доходи від експорту минулого року були одними з найнижчих за останнє десятиліття. Це зумовлено падінням цін на світовому ринку та тим, що українське зерно коштувало дешевше світових цін. Так, середня ціна української кукурудзи становила 188 дол, що істотно нижче світової середньої ціни у 227 дол.

“Різниця в ціні пояснюється проблемами з логістикою через війну та перетоком прибутків до сусідніх держав, таких як Польща і Румунія, де перепродається значна частина українських зернових”, - каже Охрименко.

Попри це, Україні вдалося досягти довоєнних експортних показників.

Як війна впливає на аграрну галузь та її експорт

Через повномасштабне вторгнення РФ в Україну аграрії в перший рік зазнавали величезних збитків через окупацію територій, на яких розташовані посіви та урожай. Наразі Росія активно краде зерно та обстрілює території, на яких працює агросектор, тому це питання залишається досить вагомим.

“Збереження посівів, врожаю, техніки від обстрілів, дотримання строків по контрактах залежать не тільки від сталих загальних умов, а й від проведення воєнних дій в Україні”,- сказав Святослав Святюк, керуючий партнер АО “Стеллар Партнерс”в ефірі 24 каналу.

Вихід один – страхування збитків. В нашій країні працює як приватне, так ідержавне страхування. В Україні діє Закон України “Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою”, який регулює питання, хто може скористатися державним страхуванням. Зокрема, це суб’єкти господарювання, які ведуть свій бізнес в Україні, за виключенням ТОТ.

“Особливістю державного страхування аграрних ризиків є їх можливе покриття за рахунок коштів з державного бюджету. Державні страхові програми, в порівнянні з приватними, мають більш жорсткі умови та поширюються на визначені законом страхові випадки”, - пояснив Святюк.

Натомість у приватного страхування, умови договору є “вільними”. Сторони на власний розсуд можуть погодити умови страхування, які прописують в угодах.

Також через війну Україні стало важче експортувати продукцію аграрної промисловості за кордон. Як, відомо, Росія вийшла з “зернової ініціативи”, крім того, час від часу наші західні сусіди блокують кордон та не пускають аграрну продукцію. Втім, Україна має декілька шляхів експортування своїх товарів і це полегшує проблему.

“Зерно з України експортується морем, Дунаєм, автомобільними шляхами та залізницею. Коли є проблеми в одного шляху, користуємось іншим. Під час війни це особливо важливо.”, - каже Охрименко.

Також важливо, що Україні вдалося стабілізувати показники морського експорту. Це пов’язано з тим, що росіяни тепер не можуть контролювати рух суден у південній та південно-західній частині Чорного моря.

“Вони (росіяни – прим. ред.) розуміють, що як тільки вони вийдуть в море, вони зустрінуться не з цивільними суднами, а з Силами оборони України. Відповідно у південну і південно-західну частину Чорного моря вони просто не дійдуть”, – заявив начальник Центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук в ефірі “Київ 24“.

Завдяки тому, що ВСУ вдалося відтіснити російський флот із Чорного моря, Україна змогла забезпечити безперешкодний прохід кораблів із нашими аграрними товарами.

Як результат у квітні та травні поточного року Україна досягла довоєнних обсягів експорту зерна.

Тож попри складнощі, які відчуває аграрна галузь через війну та проблеми з постачанням продукції за кордон, вона продовжує забезпечувати продовольчу безпеку всередині країни та бути лідером з експорту. Беручи до уваги прогнози на майбутнє, так залишатиметься і цього року.

Вікторія Хаджирадєва