Майже пів року знадобилося, щоб Варшава й Київ узгодили деталі візиту: зустріч президентів України та Польщі – ключового союзника – може стати шансом перезавантажити відносини, затьмарені критикою й польськими претензіями щодо "недостатньої вдячності". Більше про це розповість Еспресо.Чому зустріч відкладали майже пів року?Кароль Навроцький офіційно обійняв посаду президента Польщі ще 6 серпня, після перемоги на виборах у червні з результатом 50,89% голосів у другому турі проти ліберального кандидата Рафаля Тшаскавського. До цього президентом був Анджей Дуда, з яким Володимир Зеленський мав хороші стосунки, які демонстрували численні особисті зустрічі та телефонні розмови.Перша офіційна телефонна розмова між Зеленським та Навроцьким відбулася 31 липня. А от відсутність ранньої особистої зустрічі пояснюється найперше позицією нової польської влади. Навроцький, як консервативний політик, підтриманий партією "Право і справедливість" (PiS), після інавгурації відкинув запрошення Зеленського відвідати Київ, наполягаючи, щоб саме український лідер приїхав до Польщі. "У президента Зеленського корона з голови не впала б, якби, проїжджаючи через Польщу, він попросив про візит до Президентського палацу", - кілька тижнів тому пояснив голова МЗС Польщі Радослав Сікорський.Такі тенденції були ще раніше підтримані польською громадською думкою, мовляв, поляки хотіли б бачити "більше вдячності" від українців за свою допомогу. Тобто новий президент, який є прихильником радикальної політики Дональда Трампа, має інше бачення відносин з Україною. Тому його політика до України більш транзакційна і вимоглива, з акцентом на взаємну повагу та вирішення історичних і економічних суперечок, на відміну від більш безумовної підтримки за часів Дуди. "Ми втратили елемент партнерства між Польщею та Україною, і я кажу це відкрито. Так, ми підтримуємо Україну і будемо продовжувати це робити, але нам потрібно навчитися функціонувати як партнери, а не як "молодші партнери", - перед візитом Зеленського у великому інтерв’ю Wirtualna Polska заявив Навроцький. Спірні питання у польсько-українських відносинахфото: gettyimagesМіж Варшавою та Києвом накопичилося декілька чутливих тем, які ускладнюють діалог. Як зауважує Пйотр Бурас, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) у Варшаві, Польща посідає третє місце – після США та Німеччини – за обсягами фінансової підтримки України у співвідношенні до ВВП, однак її основний внесок припав на 2022–2023 роки, коли вона передала сотні танків і прийняла мільйони українських біженців."Відтоді двосторонні тертя та погіршення громадських настроїв погіршили їхні стосунки", - пише експерт. Тож найперше спірне питання – це старі історичні суперечки. Головна тема – Волинська трагедія часів Другої світової, яку польські історики називають Волинською різнею і фактично в односторонньому порядку звинувачують українських націоналістів за вбивства тисяч поляків, при цьому відкидаючи подібну картину дій з боку Армії Крайової, яка мала свої каральні акції проти українського населення. Кароль Навроцький, працюючи раніше істориком і головою в Інституті національної пам'яті, неодноразово наголошував на важливості розв'язання цього питання. Польща вимагає повного доступу до ексгумацій жертв і визнання відповідальності. Ба більше, Навроцький заявляв, що підтримка вступу України до ЄС і НАТО залежить від вирішення цих "цивілізаційних питань". Хоча ексгумації почалися цього року після низки компромісів, але поляки хочуть більшого доступу, тобто масштабніших робіт. Наразі українсько-польська робоча група з питань історичної пам’яті визначила плани пошуково-ексгумаційних робіт на 2026 рік. Іншим важливим фактором є економічні суперечки, так звана "зернова криза". У 2023–2024 роках польські фермери блокували кордон через дешевий український зерновий імпорт, що призвело до ембарго українського зерна і протестів. Тобто залишаються питання конкуренції в агросекторі та логістиці, особливо, коли Україна таки стане частиною ЄС, тому ці нюанси потрібно владнати. Не менш чутливим залишається питання соціальних виплат та статусу мільйона українців у Польщі. Рішення польської адміністрації щодо продовження або зміни системи підтримки для українських біженців і тимчасово переміщених осіб викликає суперечки, зокрема президент Навроцький ветував продовження певних пільг, що посилювало напруження навколо статусу українців у Польщі, які останнім часом зазнають ще й нападів з боку поляків. Крім цього польський уряд готує законопроєкт, який передбачає поетапне згортання рішень, передбачених спецзаконом про допомогу громадянам України.Також Польща залишається ключовим партнером у постачанні допомоги та транзиті західної зброї, але у внутрішньополітичних дебатах у Варшаві часто точаться дискусії про обсяги й форми допомоги (включно з передачею озброєнь). Це вимагає чіткого політичного консенсусу між президентом і урядом, власне, що останнім часом цього у Польщі не спостерігається. Наприклад, днями прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що президент Кароль Навроцький відмовляється співпрацювати у сфері зовнішньої політики, блокуючи координацію участі країни у глобальних переговорах. Він додав, що Навроцький навіть не підіймає слухавку, коли прем‘єр до нього дзвонить. Натомість президент Польщі постійно наголошує, що Туск – "найгірший прем'єр-міністр з 1989 року". "Проблема не в позиції Польщі. Проблема в тому, щоб знати, хто говорить від імені Польщі", - висловився Politico один високопоставлений західноєвропейський дипломат про цю дихотомію. Така внутрішньополітична напруга не дає Польщі сповна впевнено почувати себе на зовнішньополітичній арені. Це особливо помітно, коли європейські лідери збираються разом без польських представників, коли мова заходить про мирний план Трампа щодо завершення російсько-української війни. Такі тенденції давно непокоять політиків Варшави, які хочуть мати більший вплив на світову політику для просування своїх інтересів. Зокрема, Навроцький вважає, що Україна мала б більше залучити Польщу у "мирні перемовини".Як домовлялися про зустріч і заяви напередодніКароль Навроцький на виступі у Хелмі (11 липня 2025 року, фото: ipn.gov.plІніціатива зустрічі надійшла від польської сторони. Канцелярія президента Навроцького запропонувала дату 19 грудня у Варшаві, фокусуючись на темах безпеки, економіки та історії. Це сталося після того, як на початку місяця під час візиту до логістичного хабу Ряшів-Ясьонка, через який надходить більшість західної допомоги Україні, президент Польщі заявив про "вимогу симетрії" у відносинах з Україною.Зеленський підтвердив готовність приїхати, заявивши, що вдячний Польщі за підтримку і додав:"Для нас дуже важливо підтримувати відносини між Україною та Польщею, дуже важливе добре сусідство". Однак напередодні Навроцький різко розкритикував Зеленського в інтерв'ю, заявляючи про "втрату елементу партнерства" та що Україна "бере Польщу як даність", бо зробила "багато дипломатичних помилок" останнім часом у своїх відносинах з Варшавою."Зеленський розглядає Польщу як стабільний, очевидний актив, який не потребує жодних особливих кроків, і він набагато охочіше взаємодіє із західноєвропейськими лідерами... Якщо ексгумація має вирішальне значення для значної групи наших громадян, то вона має бути важливою і в наших міжнародних відносинах. Це не просто символічне питання, а очікування реальних дій. Якщо захист ринку від недобросовісної конкуренції, наприклад, з боку українських фермерів, є пріоритетом для наших громадян, то я маю намір послідовно вирішувати ці питання. Таких питань багато. І жодне з них не впливає на стратегічну підтримку України у війні проти жорстокого загарбника", - сказав Навроцький, додавши, що вірить у досягнення партнерства та розуміння Зеленським поглядів нового президента.Хоча на ці випади свого президента в бік України прем’єр Дональд Туск відповів, що сьогодні на міжнародній арені триває гра з дуже високими ставками: безпека Польщі та незалежність України. "Якщо пан президент не хоче або не вміє допомагати, то принаймні нехай не заважає", - додав Туск. До речі конкретною темою обговорення двох президентів може стати передача близько 10 польських МІГів-29 Україні, які Варшава планує списати до кінця року, в обмін на технології пов’язані з дронами. Про це неодноразово говорили польські політики й відзначали українські експерти. Хоч і тут не обійшлося без скандалів, коли Навроцький сказав, що його начебто не поінформували про це рішення уряду. Також відомо, що президент Зеленський, ймовірно, перед зустріччю із Навроцьким зустрінеться у Брюсселі з прем'єром Туском. Крім цього відомо про програму візиту президента України, яку повідомив маршалок Сейму Влодзімєж Чажастий. Зеленський відвідає Сейм Польщі у п’ятницю, 19 грудня, приблизно о 13:00. Однак година його прибуття ще неточна, бо ще не до кінця відома програма прийняття президентом Каролем Навроцьким президента Зеленського, зазначив Чажастий.Думки експертів: чого очікуватиАналітики оцінюють зустріч як шанс на "перезавантаження", але з ризиками через рішучу позицію Навроцького стосовно спірних тем. Також не варто очікувати швидких змін, бо це швидше буде "ознайомча зустріч", як пояснив виданню Polskie radio польський журналіст і політичний експерт Даріуш Матерняк."Візит, певною мірою, переломний, це надто сильне слово, але частково так і є. Дуже добре, що це нарешті станеться. Зустріч буде найочевидніше ознайомчою. Все тому, що на офіційному рівні політики ще не зустрілися", - каже Матерняк. Натомість аналітики Bloomberg вважають, що різкі слова Навроцького сигналізують про "потенційно напружену зустріч із Зеленським".Українські експерти наголошують, що насправді головна проблема відносин двох держав – це російська пропаганда від якої слабко захищена Польща."Нам дуже важливо, щоб Польща не доєдналася до Угорщини і Словаччини, які займають, на жаль, антиукраїнську позицію. А стала тим нашим найкращим і найбільшим союзником, разом з яким ми зможемо відстояти незалежність і свободу як України, як Польщі, так і цілої Європи… Російська пропаганда робить все для того, щоб посварити наші народи, особливо від неї незахищена Польща", – заявив народний депутат Микола Княжицький. Читайте також: Польща та Україна: діалог замість хайпу