Спілкувався з деякими мобілізованими, яких відправляли за кордон на навчання.

Вчать розбирати та збирати зброю, штурмовим діям у будинку, розгортанню бойових порядків у різних бойових умовах. Все чітко по програмі.

Коли наші хлопці, підходять до інструкторів, та кажуть, що такі речі, на нашу думку, не працюють, у нас є інший досвід, ми можемо показати от такі варіанти – інструктор відповідає, ми працюємо по програмі, розбирай умовний М4А1.

З політичного погляду, з точки зору міжнародної технічної допомоги, сумісності, взаємодії, вивчення мов, отримання кругозору та відчуття «А як там у НАТО» – неоціненний досвід.

Щодо ведення сучасної війни наші сержанти та офіцери, мають самі їхати у країни НАТО та проводити курси не з розбору автомата чи штурму будівель, чи розгортання бойової техніки, а щодо ведення реальної війни із застосуванням сучасних видів озброєння, використання дронів на полі бою в умовах застосування РТР та РЕБ, роботи малих піхотних груп, логістики та донесень в умовах відсутності електроенергії, координації евакуації населення, роботи з інформаційної протидії, роботи з мобілізації населення та всіх інших аспектів сучасної війни, яка не вміщується не тільки у програму сержанта НАТО, що готує наших хлопців, але і у досвід військово-політичного керівництва НАТО.

Автомат розбирати, чи як будівлю штурмувати, у нас покаже будь-який сержант. Ходити колоною та розгортатись у бойовий порядок, у нас знає кожен мехвод. А от вижити, зберегти взвод та виконати завдання в умовах сучасної війни навіть у нас можуть одиниці. От цьому одразу не навчити.

Український досвід вже давно перевершив досвід і Західних країн і РФ, бо ми воюємо радянською армією, що має західне та радянське озброєння і вимушено модернізуємось під впливом сучасної війни. Ми самі ще не у змозі його узагальнити та впровадити, бо працюємо в умовах постійних змін та адаптації.

Такого досвіду не має жодна армія світу. Ідеально, якщо ми вступимо до НАТО.

Бо якщо РФ виграє цю війну, вона отримує найбоєздатнішу армію в Європі, з найбільшим досвідом у застосуванні усіх видів конвенційного озброєння у світі. Допустити це неприйнятно не тільки з точки зору збереження Української Нації та Держави, але і з погляду збереження Європи.