Після перших публікацій НАБУ-САП про корупцію в енергетиці, країна завмерла в очікуванні наступної серії операції Мідас, яка може стосуватися сектору оборони. Перебуваючи на посаді міністра оборони, Рустем Умєров мав зустріч з Міндічем, що він сам і підтвердив. Прокурори САП в суді заявляли, що Міндіч мав вплив на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Поки деталі розслідування операції Мідас в оборонці нам не відомі, але ми достеменно знаємо, що найбільше корупційних ризиків є в закупівлях зброї Агенції оборонних закупівель.

За джерелами ЦПК, річний бюджет АОЗ сягає близько 500 мільярдів гривень.

Абсолютна більшість закупівель Агенції проходять закрито, аби зайва публічність не нашкодила обороноздатності. І якщо дані про деталі збройних контрактів, обсяги, час та місце поставки певного озброєння чи боєприпасів дійсно не можуть бути розголошені, агреговані цифри про закупівлі АОЗ повинні бути публічними.

Це кошти платників податків України, які через Агенцію оборонних закупівель перетворюються на зброю для фронту. Від їхнього використання залежить наше виживання. Тому суспільство повинно мати базові інструменти для громадського контролю та оцінки ефективності АОЗ.

Проте за цей рік АОЗ почала приховувати інформацію, яка не містить жодних чутливих деталей і не може бути засекречена за законом. Більше того, ця інформація в 2024-му та на початку 2025 року була публічною.

Йдеться про базові агреговані показники ефективності роботи АОЗ:

• розмір простроченої дебіторської заборгованості;
• загальний відсоток виконання контрактів;
• частка закупівель через посередників-спецімпортерів.

Ці дані раніше надавалися і Міністерством оборони, і АОЗ. Відповіді на запити, які ми отримували ще в лютому та квітні 2025 року, містили таку інформацію і вона була абсолютно відкрита.

Наприклад, Міноборони надавала дані про 51 мільярдів гривень простроченої дебіторської заборгованості, або понад 12 млрд грн боргу "Спецтехноекспорту" за невиконаними контрактами. Ці цифри були публічними, що саме по собі доказ того, що вони не становили жодної загрози обороноздатності.

У листопаді 2025 року на запити ЦПК щодо розміру простроченої дебіторської заборгованності за контрактами та щодо відсотку виконання оборонних закупівель АОЗ відмовила в наданні інформації, зазначивши, що такі дані відносяться до службової інформації. Наші запити містили детальне обґрунтування, чому ця інформація не підлягає обмеженню в доступі та чому вона становить суспільний інтерес, але АОЗ не звернув увагу на ці аргументи.

Аналогічно на наш запит про розмір простроченої дебіторської заборгованності "Спецтехноекспорту" керівництво АОЗ надало відписку, що запитувані відомості є службовою інформацією. При цьому такі дані за підписом Арсена Жумаділова станом на 11 лютого цього року нам надавались і не становили службової інформації.

Тож, чомусь чинний керівник АОЗ Арсен Жумаділов приховує дані, які ще вчора були відкритими, а сьогодні раптом опинилися під грифом "для службового користування". А замість аргументів з'явилися відписки з маніпуляціями навколо понять "загроза обороноздатності" і "службова інформація".

Усе це виглядає не як посилення секретності задля захисту національної безпеки, а як спроба приховати провали. Бо в ефективних інституцій немає потреби ховати агреговані цифри, які не розкривають жодної інформації, що може нашкодити обороноздатності.

Показово, що АОЗ намагається обґрунтувати приховування цифр посиланнями на Перелік службової інформації Міноборони – але цей документ не містить жодного слова про прострочену дебіторську заборгованість, про загальні відсотки виконання контрактів чи про обсяги контрактів зі спецімпортерами. Це грубе перекручування норм, яке суперечить і змісту документу, і закону "Про доступ до публічної інформації", який прямо забороняє обмежувати доступ до інформації про використання бюджетних коштів на оборонні закупівлі, окрім випадків, коли вона становить державну таємницю.

Сьогодні АОЗ – це головний закупівельник озброєння країни, в розпорядженні якого близько пів трильйона гривень. У таких масштабах будь-яка необгрунтована закритість – це не просто управлінський дефект, це ризик для обороноздатності. Бо без громадського контролю ми не знаємо, скільки мільярдів "зависли" через непоставки по контрактах, скільки коштів пішли на аванси, за які нічого не поставлено, і яку частку оборонних закупівель держава все ще здійснює через скандальних спецімпортерів.

Агенція оборонних закупівель створювалася у відповідь на провальну роботу Міністерства оборони часів Резнікова, яке в 2022 та 2023 роках закуповувало зброю через свій департамент військової технічної політики (ДВТП). На той час ДВТП виплачувало великі аванси фірмам-посередникам, які виводили гроші за кордон, а озброєння не постачали вчасно за контрактами.

Скандал навколо Львівського арсеналу показав, як 1.3 мільярди гривень були виведені з Міноборони для закупівлі мінометних пострілів, які так і не були поставлені. А журналісти "Української правди" в статті "Спецмародери" в 2023 році виявили, як державні компанії-спецімпортери вивели з країни мільярди гривень у розпал війни.

Вартість закупівель озброєння через державного спецімпортера Спецтехноекспорт (СТЕ) за матеріалами розслідування Михайла Ткача в 2023 році тільки на 10 контрактах була потенційно завищена на 10 мільярдів гривень. Одночасно, як з'ясували ми в ЦПК на початку цього року, СТЕ був найбільшим боржником АОЗ, не поставивши державі зброї на десятки мільярдів гривень. Тоді, завдяки публічному тиску громадськості та журналістів, керівника СТЕ, Олексія Петрова було звільнено.

Однак – найголовніше – багатомільярдні заборгованості щодо постачання зброї цією компанією-спецімпортером, судячи з приховування інформації АОЗ , залишаються непогашеними.

Критерієм ефективності АОЗ має бути не сума підписаних контрактів, якою звітується Жумаділов, а факт поставленого озброєння, тобто сума виконаних контрактів. Сума простроченої дебіторської заборгованості показує відсоток не виконаних вчасно контрактів АОЗ та сигналізує про проблему з можливими недоброчесними постачальниками. Нагадаємо, Міноборони за Рєзнікова чудово витрачало гроші на зброю, але це не означало, що зброя була поставлена війську.

Саме тому сьогодні критично важливо, щоб міністр оборони Денис Шмигаль і народні депутати негайно навели порядок в роботі АОЗ та відкрили для суспільства агреговані цифри оборонних закупівель агенції.

Закритість, яка суперечить закону, підриває контроль над оборонними закупівлями й створює передумови для корупції. А в умовах війни це не просто проблема, це пряма загроза. Бо кожна гривня, витрачена неефективно, означає зброю і боєприпаси, які не доїхали до фронту.

Держава може і повинна зберігати тактичну секретність. Але АОЗ не має права приховувати базові показники ефективності, які дозволяють суспільству контролювати, чи справді мільярди оборонного бюджету працюють в інтересах армії.

Публікація загальних даних про заборгованість, відсоток виконання контрактів та закупівлі через посередників-спецімпортерів не розкриває деталей про озброєння, проте показує, чи АОЗ працює ефективно, чи ні.