На передову з-за ґрат: хто з засуджених не зможе потрапити до війська та який мобілізаційний ресурс створить така ініціатива – сюжет (Відео)
www.5.ua
Thu, 16 May 2024 19:15:04 +0300
Щоб вийти з-за ґрат і стати до лав сил оборони, засуджений має написати заяву до суду і виявити добровільну згодуЗ-за ґрат – в окоп.
Закон про мобілізацію засуджених, який 8 травня ухвалила Верховна Рада, скерували на підпис президенту.
Якщо гарант підпише документ – в Україні зможуть відправляти на передову людей, які отримали термін і нині перебувають у в'язницях. Йдеться про умовно-дострокове звільнення для проходження служби за контрактом.
Мобілізувати засудженого можуть лише за його добровільною згодою.
Під дію закону не підпадають зловмисники, які вчинили тяжкі злочини.
Як от - зґвалтування, вбивство двох або більше осіб.
Скільки людей таким чином можуть поповнити військо, в яких підрозділах служитимуть та чим вони відрізнятимуться від російських загонів "шторм Z", – журналістка "5 каналу" Ганна Рибалка розпитувала у депутатів та у військових.
Змінити тюремні нари на окоп.
8 травня Верховна Рада ухвалила у цілому законопроєкт про мобілізацію засуджених.
Як пояснили в Міноборони – мобілізовані засуджені будуть служити в спеціальних підрозділах.
Але на війну зможуть піти не всі ув'язнені.
Не будуть брати до війська – засуджених за такими статтями.
злочини проти основ нацбезпеки України;
навмисне вбивство двох або більше людей, або вбивство з особливою жорстокістю, або пов'язане зі зґвалтуванням, або сексуальним насильством;
злочини проти статевої свободи та недоторканності;
злочини, пов'язані з тероризмом;
порушення ПДР у стані сп'яніння, якщо воно спричинило смерть кількох людей;
чи замах на вбивство правоохоронця чи військовослужбовця;
особливо тяжкі корупційні злочини.
А ще у Міноборони пояснили, як саме засуджені потраплятимуть до війська.
"Рішення щодо мобілізації конкретного засудженого буде залежати не лише від його особистого бажання та складу злочину, а й від висновку ВЛК, рішення суду та готовності командира прийняти таку особу на службу у свій підрозділ", – повідомив речник Міноборони Дмитро Лазуткін.
Крім міноборони, серед тих , хто підтримує мобілізацію засуджених, міністерство юстиції.
Його чільник Денис Малюська каже – це дозволить залучити до оборони близько десятьох тисяч ув'язнених.
"Маніяки чи серійні вбивці – таких можна і залишити в місцях покарання.
Але (засуджені) за вбивство двох і більше, наприклад, якщо ми цю категорію беремо: а для чого людина йде на війну, як не вбивати?" – вважає міністр юстиції Денис Малюська.
Засуджених для участі у війні проти України активно залучав ворог.
Зокрема, відомо про загони Шторм Зет і вагнерівців, яких кидали на поле бою, мов гарматне м'ясо.
Чи означає новий законопроєкт, що Україна вдається до аналогічної практики? У Мінюсті, кажуть категорично - ні.
"У них це була примусова мобілізація, у них всіх примусили піти, у них нікого не готували, без підготовки це було більшою частиною просто "м'ясо".Ми ж про інші історії говоримо, це контракт.
Контракт – це згода, це юридичні механізми, не просто завербували, випустили, потім не знають, що зробити.
Це оцінка ризиків кожного суб'єкта, який виходить", – зазначає міністр юстиції Денис Малюська.
У слузі народу говорять про мобілізаційний ресурс у 20 тисяч людей.
"Будуть створені окремі спеціалізовані підрозділи при військових частинах, у яких будуть служити тільки ті, хто відбував покарання.
Ми законодавчою рамкою дали можливість також створювати взагалі окремі військові частини, де будуть служити засуджені.
Але, я думаю, що для початку буде використана можливість створення окремих підрозділів", – розповіла голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк.
Деякі нардепи твердять – фізично здорових чоловіків на "зоні", придатних до бойових дій, значно менше, ніж десять тисяч.
А відтак закон про мобілізацію засуджених не виправданий.
І влити нову кров до війська не вдасться.
"Заради чого ми взагалі це робимо? Про яку кількість людей теоретично можна говорити? Зараз в Україні ув"язнених всіх-всіх разом десь в межах 30 тисяч.
Але це і жінки, і чоловіки, і старі, й хворі.
Тому про двадцять тисяч це взагалі якісь фантазії Баранкіна.
А реально – спочатку Мінюст скзаав, що напевно, десь в межах 10-ти.
Ну а після більш прискіпливих дискусій навіть їх очікування впали десь до двох тисяч", – вважає перший заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук.
Нардеп вважає – засуджені, які поповнять лави ЗСУ, не вирішать проблем із мобілізацією.
Утім охочим доєднатися до армії треба дати таку можливість.
З цим погоджуються і деякі військові.
У центрі протидії корупції ухвалений закон назвали перемогою з присмаком зради.
Заявили – у першій версії закону, прикриваючись потребами фронту, хотіли відмазати топ-корупціонерів від в'язниці.
Але пізніше, під тиском суспільства, лазівку для псевдомобілізації з тюрми народних депутатів та чиновників прикрили.
Водночас для керівника офісу президента, його заступників, суддів та прокурорів таку можливість залишили.
Однак співавтори закону такі ризики спростовують.
"Щодо того, які є ризики – ми не розповсюдили це на тих, хто скоїв тяжкі злочини, зґвалтування, серійні вбивства.
Далі – ті топ-посадовці, які були засуджені, теж не зможуть цим скористатись, щоб не було шпаринки для виходу їхнього, сказано в законі – ті, хто займав особливо відповідальне положення, тобто це міністри, заступники міністрів, народні депутати, будь-які топпосадовці, навіть якщо мова йде не про корупційні злочини, а про будь-які злочини наприклад, про ДТП якесь важке скоєне ним, не підпадають.
Не зможуть мобілізуватися і вийти на волю", – заявив нардеп Олексій Гончаренко.
Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун вважає – якщо засуджених долучать до війська - додасться роботи військовій контррозвідці.
"Набагато легше просто не залучати цю категорію осіб до армії, ніж потім виловлювати серед них агентуру російських спецслужб.
Які до речі справді могли і вони це робили – використовуючи зв'язки криміналітету українського з російським – намагалися впливати на деякі процеси або використати їхні можливості на території України для розвідувальної діяльності.
Розвідувально- підривної в першу чергу", – зазначив генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.
Щоб вийти з-за ґрат і стати до лав сил оборони, засуджений має написати заяву до суду і виявити добровільну згоду.
Потім треба пройти військово-лікарську комісію.
"Зелене" світло для участі в бойових діях дає суд – він визначає, чи підпадає стаття, за якою засуджено в'язня, під умови мобілізації.
Нині закон скерували на підпис Президенту.
Ганна Рибалка, "5 канал"
Читайте також: "Змінюється підхід до війни": у Міноборони висловилися про набуття чинності закону про мобілізацію
Дивіться також:
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram.
Хвилина – і ви в курсі подій.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Останні новини
більше новин