2 квітня 2024 року держсекретар США Ентоні Блінкен відвідав Париж, де США та Франція скоординували свої дії щодо України та низки збройних конфліктів у світі. Того ж дня стало відомо про зустріч спецпредставниці Сполучених Штатів Пенні Пріцкер із президенткою Молдови Майєю Санду, котрі також обговорювали українське питання. Вочевидь, так Європа завершує останні приготування до кардинальних змін на українському фронті. Що це може бути, - розбиралася Gazeta.ua.

Під час зустрічі у Молдові жінки-політикині розглянули ідею створення своєрідного економічного хабу із прицілом на допомогу нашій країні. Принаймні, так сприймається офіційне повідомлення адміністрації Майї Санду про зміст перемовин: "Кишинів готовий приймати компанії, котрі беруть участь у відновленні України". На користь, вважає президентка Молдови, залізниця, що сполучає Україну, Румунію та інші країни ЄС, та безпечні автодороги. Отже, до економічного хабу додається ще й транзитний статус де-факто.

Тому, за задумом Санду, інвесторам буде зручно базуватися у Молдові.
Схоже, ініціатива сподобалася американській гості, бо в офіційному повідомленні Держдепу зазначено, що пані Пріцкер відзначила роль Молдови в якості стартового майданчика для відновлення України, "котра б могла принести велику користь обидвом країнам". Тим паче, вона 3 квітня відвідала ще й Румунію.
Окрім того, Пенні Пріцкер побувала у Львові, де зустрілася з мером Андрієм Садовим, з IT-підприємцями та наголосила на важливості економічних зв'язків.

Якщо Пенні Пріцкер опікувалася господарством, то держсекретар США Ентоні Блінкен у Парижі - мав розмову із міністром закордонних справ Франції Стефаном Сежурне та з президентом Емманюелем Макроном про врегулювання низки збройних конфліктів.
Щодо України, йшлося про те, що дасть змогу перейти до її відновлення, тобто, про засоби і ресурси для перемоги. Навіть більше.
"Держави-члени НАТО розділяють одну і ту ж точку зору, - заявив Стефан Сежурне. - У найближчі години, тижні, думаю, ми підтвердимо цю єдність і, вірю, дотримуватимемося вільнюської формули".
Союзникам у Вільнюсі ми заявили, нагадав Блінкен, що Україна буде членом НАТО, але "для нас проблема полягає у наявності доброї та чіткої дорожньої карти…або, якщо використати інший образ, необхідний міст, що дозволить Україні стати членом НАТО".
На ювілейному саміті НАТО, вважає він, ця дорожня карта має з'явитися. Як і фінансова допомога від США.

На думку Ентоні Блінкена, Україна переживає "критичний момент", тому гостро потребує підтримки Заходу, зокрема, додаткового бюджету від Сполучених Штатів.
Також "абсолютно необхідно надати українцям те, що їм необхідно для самооборони, особливо коли мова йде про боєприпаси чи засоби ППО", підкреслив він у Франції.
Але американців турбує використання зброї. Під час спільного брифінгу з міністром закордонних справ Франції Стефаном Сежурне, відповідаючи на запитання по ударам України по території РФ, Ентоні Блінкен заявив, що США надає необхідний ресурс для оборони, але "ми не підтримуємо і не допускаємо ударів за межами території країни". Тим не менш, позиція Сполучених Штатів і Європи щодо цієї війни є спільною: боротьба є формою самооборони, гарантованої Статутом ООН, наголосив Стефан Сежурне.
Із Макроном Блінкен мав перемовини пізно увечері 2 квітня. За підсумками, Держдеп США у стислому релізі повідомив: обидва підтвердили "рішучу підтримку боротьби України за свободу проти російської агресії". А також - обговорили проблеми, "поставлені КНР", - сказано у тексті.
Та до чого тут Китай?

Виявляється, у ніч 2 квітня, коли Блінкен був у Парижі, а Пріцкер прямувала у Бухарест, президент США Джо Байден провів телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. The New York Times посилається на висловлювання високопоставленого чиновника з адміністрації президента: обидва лідери погодилися знімати телефонні трубки та спілкуватися у подальшому напряму. За даними джерел, основною була ситуація у Тихоокеанському регіоні: Сі закликав Штати конкретними діями підтвердити вірність принципу "одного Китаю" (не підтримувати Тайвань), а Байден зажадав від Цзіньпіна "стримувати кораблі берегової охорони". Цікаво, що міністр закордонних справ Тайваню дав зрозуміти - вони розраховують на підтримку США, бо Китай стрімко нарощує свої бойові потужності. У такій атмосфері питання України, схоже, є визначальним, адже, за переказом американского чиновника, Байден під час телефонної розмови зажадав від Сі припинити економічну допомогу Росії. Але конкретики у відповідь так і не отримав.
Ця розмова відбулася напередодні візиту міністерки фінансів США Джанет Йеллен до Пекіна. Тим часом, 3 квітня у Брюсселі стартував саміт міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, де вперше братиме участь Швеція. Серед учасників також керівник українського зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба.
З огляду на максимальну планку у вигляді дорожньої карти, яку задав Блінкен у Парижі, це і стане предметом дискусії по Україні на саміті МЗС країн-членів НАТО. Але постачання зброї хотіла б узяти на себе Франція - не даремно ж держсекретар США зустрічався з міністром оборони цієї країни та навіть відвідав підприємство, де виготовляють гаубиці.
Утім, стислий реліз по перемовинам із Макроном сигналузував про новий поворот. The Wall Street Journal у статті 2 квітня повідомив з посиланням на свої джерела, що саме Емманюель Макрон у лютому 2024 року конфіденційно обговорював з канцлером ФРН Олафом Шольцем та президентом США Джо Байденом "вибухову зміну" стратегії Заходу по Україні. Видання пише, що, за пропозицією Макрона, лідери західних країн мали зайняти позицію стратегічної невизначеності при одночасному відході від принципу "червоних ліній". Тобто, віддзеркалити стратегію Китаю та одночасно спровокувати Кремль атакувати. Але Байден і Шольц відмовилися через побоювання ескалації ситуації.
Отже, і нині якась ідея президента Франції зірвалася?

Не зовсім. Мова йде про відправку союзних військ до нашої країни, про що президент Франції заявив на Паризькому саміті з питань підтримки України наприкінці лютого 2024 року. Тоді її розкритикували як Олаф Шольц, так і Джо Байден. Вочевидь, це і була нова стратегія Макрона. Не виключено, вона у видозміненому вигляді обговорювалася з Блінкеном 2 квітня. Але, як пише французьке видання Le Monde, що ідея Макрона перетворилася у катастрофу, бо, замість стати "псом війни", він виступив як "войовничий пудель": прояснив позицію Заходу не відправляти війська до України, що може бути на руку Росії. Це не є серйозним, писала німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung. А Responsible statecraft спробувала проаналізувати що ховається за войовничими заявами президента Франції та дійшла таких висновків:
Макрон підігрує Байдену для психологічного тиску на Конгрес США по допомозі Україні,
за рахунок невизначеності розмиває стратегію Росії, щоб Кремль не мав чіткого уявлення, надішлють союзники свої війська до України чи ні.

Паризький візит Ентоні Блінкена цікавий з точки зору наближення виборів депутатів Європарламенту та спроб США перекласти на ФРН і Францію фінансування війни в Україні, - вважає провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України Андрій Мартинов.

На думку експерта, поразка європейських лібералів на виборах Європарламенту була б не на часі для виборчої кампанії Байдена та дала б новий імпульс кампанії Трампа, тому поїздка держсекретаря США має ще й символічне значення. Утім, - прогнозує він, - це навряд чи сприятиме швидкому та успішному голосуванню по допомозі Україні. "Тому безпосереднього впливу на ситуацію на фронті ці дипломатичні маневри не матимуть", - робить висновок експерт.
Але програмою-максимум для Блінкена було змусити європейських союзників терміново і максимально допомогти Києву. У Франції розмови велися не лише про САУ CAESAR, але й про ракети SCALP та про важелі тиску на Берлін, щоби Олаф Шольц нарешті дав згоду на постачання в Україну ракет TAURUS, - звернув увагу політичний експерт Євген Савісько. Від швидкості таких поставок наші позиції на полі бою можуть покращитися.

А от Пенні Пріцкер теж недаремно поїхала по південному флангу НАТО - метою є його зміцнення перед очікуваним наступом РФ влітку 2024 року щоби вийти на адмінкордони Донецької області, - наголошує Андрій Мартинов. Ймовірно, що обговорювався й варіант силового вирішення ситуації по Придністров'ю, причому, якщо досі президентка Молдови виступала проти силового вирішення долі цього оплоту РФ, то нині, "можливо, вона погодилася. Варто пригадати, що наші очільники висловлювали готовність допомогти у цьому офіційному Кишиневу, якщо буде відповідне звернення, адже Існування ПМР несе загрозу і Молдові, і Україні. Ліквідація квазідержави дасть змогу зміцнити українсько-молдовський кордон, та вивільнить українські війська, котрі зараз змушені стояти у прикритті від ПМР та російського гарнізону", -переконаний Євген Савісько.